Ухвала

від 19.11.2014 по справі 2а-6956/10/1870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року м. Київ К/9991/16009/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Бовкун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурси»

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року

у справі № 2а-6956/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурси»

до Державної податкової інспекції у місті Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроресурси» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Суми (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 серпня 2010 року № 0000822314/0/60147 та № 0000832314/0/60151.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ «Євроресурси», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у м. Суми, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Суми була проведена позачергова виїзна перевірка ТОВ «Євроресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2010 року та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої був складений акт № 5874/2314/31930639/51 від 29 липня 2010 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги: пункту 4.1 статті 4, підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2009 року на загальну суму 17855,00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2010 року на загальну суму 192730,00 грн.; підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 20523,00 грн., у тому числі: за грудень 2009 року - 16358,00 грн., за січень 2010 року - 4165,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що: позивач неправомірно включив до складу валових витрат відповідного податкового періоду вартість робіт з переробки брухту чорних металів та бувших у використанні металоконструкцій, наданих йому ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» згідно договору підряду № 28/10 від 01 жовтня 2009 року, а податок на додану вартість, сплачений у складі вартості таких робіт, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, з огляду на те, що: оплата за виконані роботи станом на дату складення ату перевірки не проведена; згідно листа ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 09 листопада 2009 року № 59750/7/26-204 ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» вказане підприємство відсутнє за юридичною адресою, підприємство має стан платника «7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей; постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2010 року у справі № Б38/114-10 ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» визнано банкрутом; фактично на ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» працює дві особи, в тому числі директор підприємства, що свідчить про відсутність трудових ресурсів; згідно з пунктом 4 витягу з протоколу № 276 від 09 серпня 2008 року постійно діючої ліцензійної комісії з питань ліцензування заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів було постановлено видати розпорядження про зобов'язання ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» усунути порушення ліцензійних умов (ЗКПО 34734119, ліцензія серії АВ № 305535 на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів) на підставі звернень Дніпропетровської ОДА від 07 травня 2008 року № 70/4, від 19 червня 2008 року № 179/4, акта перевірки від 09 квітня 2008 року № 51 у зв'язку з порушенням Ліцензійних умов; ТОВ «Євроресурси» має необхідну кількість кваліфікованих працівників для виконання робіт по переробці металобрухту та необхідну матеріальну базу для проведення таких робіт; згідно пояснень працівників ТОВ «Євроресурси» найманих бригад або ж осіб, які б виконували роботи з переробки металобрухту, на пункті прийому металобрухту за адресою: м. Суми, вул. 1-а Залізнична, 2, не було. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що господарські операції згідно договору підряду № 28/10 від 01 жовтня 2009 року з переробки брухту чорних металів та бувших у використанні металоконструкцій, укладеного позивачем з ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп», мають безтоварний характер та не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, а виписані зазначеним контрагентом, первинні бухгалтерські документи не можуть бути прийняті до уваги як первинні бухгалтерські документи в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

10 серпня 2010 року ДПІ у м. Суми на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000822314/0/60147, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Євроресурси» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 23212,00 грн., у тому числі: 17855,00 грн. - за основним платежем, 5337,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

10 серпня 2010 року ДПІ у м. Суми на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000832314/0/60151, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Євроресурси» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 30785,00 грн., у тому числі: 20523,00 грн. - за основним платежем, 10262,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не була доведена реальність господарських операцій договором, укладеним з ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп», оскільки встановлені перевіркою та в процесі розгляду справи обставини свідчать неможливість реального здійснення вказаним вище суб'єктом господарювання операцій, визначених у предметі договору, з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт (послуг), нездійснення особою, яка значиться виконавцем робіт (послуг), підприємницької діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, умовами реалізації права платника на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердженість цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операцій. Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою послуг з переробки брухту чорних металів та бувших у використанні металоконструкцій (які були предметом оспорюваного договору підряду), позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання його контрагентом конкретного виду послуг за допомогою обладнання та механізмів ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» (виконавця), що передбачено пунктом 1.2 статті 1 договору, а також платіжні документи, які свідчать про оплату вартості таких послуг, з урахуванням положень пункту 2.2 статті 2 договору, тощо.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, під час проведення перевірки позивач на підтвердження виконання господарських зобов'язань із виконання робіт з переробки брухту чорних металів та бувших у використанні металоконструкцій та на підтвердження правомірності формування валових витрат та податкового кредиту за цими господарськими операціями надав органу державної податкової служби специфікації до договору, акти здачі-приймання виконаних послуг, та податкові накладні.

Разом з цим, положеннями пункту 1.2 статті 1, пункту 2.2 статті 2 договору, укладеного між позивачем та ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» (виконавцем), було визначено, що: послуги з переробки включають в себе порізку, сортування, вантажно-розвантажувальні роботи та піротехнічний контроль, які здійснюються за допомогою обладнання та механізмів виконавця; оплата за послуги здійснюється на розрахунковий рахунок виконавця після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Між тим, документів, які б свідчили про виконання сторонами вказаних умов договору позивачем судам першої та апеляційної інстанцій надано не було.

При цьому, судами було встановлено, що згідно листа ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 09 листопада 2009 року № 59750/7/26-204 ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» вказане підприємство відсутнє за юридичною адресою, підприємство має стан платника « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей; постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17 червня 2010 року у справі № Б38/114-10 ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» визнано банкрутом; фактично на ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» працює дві особи, в тому числі директор підприємства, що свідчить про відсутність трудових ресурсів; згідно з пунктом 4 витягу з протоколу № 276 від 09 серпня 2008 року постійно діючої ліцензійної комісії з питань ліцензування заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів було постановлено видати розпорядження про зобов'язання ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп» усунути порушення ліцензійних умов (ЗКПО 34734119, ліцензія серії АВ № 305535 на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів) на підставі звернень Дніпропетровської ОДА від 07 травня 2008 року № 70/4, від 19 червня 2008 року № 179/4, акта перевірки від 09 квітня 2008 року № 51 у зв'язку з порушенням Ліцензійних умов; ТОВ «Євроресурси» має необхідну кількість кваліфікованих працівників для виконання робіт по переробці металобрухту та необхідну матеріальну базу для проведення таких робіт; згідно пояснень працівників ТОВ «Євроресурси» найманих бригад або ж осіб, які б виконували роботи з переробки металобрухту, на пункті прийому металобрухту за адресою: м. Суми, вул. 1-а Залізнична, 2, не було.

Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанцій, правомірно виходив з того, що у позивача відсутня будь-яка документація щодо фактичного виконання його контрагентом навантажувально-розвантажувальних робіт, як-то: акти приймання-передачі тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп».

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували викладені в акті перевірки правопорушення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ «Євроресурси» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурси» залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна