Постанова

від 09.12.2014 по справі 808/7393/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року 15:40Справа № 808/7393/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

представників:

від позивача: Гірби Е.В., Дубовського С.М.,

від відповідача: Воронкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Центр»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Центр» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.09.2014 №0003272212 та №0003281112.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові. Зазначає, що обставини та висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких винесені спірні податкові повідомлення - рішення не відповідають дійсності. Перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених первинних документів по господарських операціях з контрагентами позивача. Висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необґрунтованими. Всі господарські операції підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. Позивач мав всі правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту за спірними операціями. Підприємства несуть виключно індивідуальну відповідальність за виконання ними свого обов'язку по сплаті податку, оскільки на них законодавством покладено обов'язок ведення податкового обліку та подання звітності. Просить позов задовольнити, скасувати податкові повідомлення - рішення

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях. Зазначає, що висновки податкового органу про порушення позивачем п. 138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 76198,00 грн. та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 67664,00 грн. є обґрунтованими, а тому спірні податкові повідомлення - рішення є правомірними. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 09.12.2014 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Як встановлено матеріалами справи, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, на підставі направлення від 07.08.2014 №725 та наказу від 07.08.2014 №750, згідно із ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, проводилась документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Центр» (35105224) з питань дотримання вимог податкового законодавстваз податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 та податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.05.2014 при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Сельта» (код ЄДРПОУ 37146262), ТОВ «Діджитал Технолоджі» (код ЄДРПОУ 37146262), ПП «Юридична компанія «Форт» (код ЄДРПОУ 36309459), ТОВ «Алмаз Олма» (код ЄДРПОУ 2824137), ТОВ «Дельта Трейд» (код ЄДРПОУ 33540730), ТОВ «Еколан» (код ЄДРПОУ 22946700), ТОВ «Андрій і К» (код ЄДРПОУ 6282191), ТОВ «Престижбуд» (код ЄДРПОУ 35670423, ТОВ «Бекор Груп» (код ЄДРПОУ 37145211), ТОВ «Сокіл СБ» (код ЄДРПОУ 33228807), ТОВ Тренінг-центр «Гудвіл Україна» (код ЄДРПОУ 34763951), ТОВ «Бастіон Ко» (код ЄДРПОУ36413802), ТОВ «Сельта» (код ЄДРПОУ 35534315), ТОВ «Живий хліб» (код ЄДРПОУ 35234970), ТОВ «Сігма Компані» (код ЄДРПОУ 37145562), ПП «Лєпта» (код ЄДРПОУ 31758975), ТОВ «Гронінген» (код ЄДРПОУ 36844251), ТОВ «Континент-Стиль» (код ЄДРПОУ 34763925), ТОВ «Юридична компанія «Астра Інвест» (код ЄДРПОУ 35660504), ТОВ «Талісман Київ» (код ЄДРПОУ 37200392), ТОВ «Атлас Компані» (код ЄДРПОУ 37200392), ТОВ Компанія Котроль» (код ЄДРПОУ 37025371), ПП «Безпека комплекс» (код ЄДРПОУ 36038201), ПП «Марсбуд» (код ЄДРПОУ 38347350), ТОВ «Відео АРТ» (код ЄДРПОУ 38546784).

За результатами перевірки складено акт перевірки від 20.08.2014 №106/28-04-39-10/00377511896/08-28-22-12-35105224.

Згідно висновків акту перевірки встановлені порушення:

- п.138.2, ст.138, п.п. 139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України ТОВ «Дизель Центр» занижено податок на прибуток на загальну суму 76198,00 грн., у т. ч. по періодах: за 2 квартал 2011 року на суму 23452,00 грн.; за 2-3 квартал 2011 року на суму 47697,00 грн.; за 2-4 квартали 2011 року на суму 61695,00 грн.; 1 квартал 2012 року на суму 2266,00 грн., 1 півріччя 2012 року на суму 10186,00 грн., 3 квартали 2012 року на суму 12462,00 грн., за 2012 рік на суму 12462,00 грн.; за 2013 рік на суму 2041,00 грн.;

- п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Дизель Центр» занижено податок на додану вартість на загальну суму 67664,00 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2011 року у сумі 5893,00 грн.; травень 2011 року у сумі 3333,00 грн.; червень 2011 року у сумі 11168,00 грн.; липень 2011 року у сумі 5422,00 грн.; серпень 2011 року у сумі 2003,00 грн.; вересень 2011 року у сумі 13658,00 грн.; жовтень 2011 року у сумі 1822,00 грн.; листопад 2011 року у сумі 8238,00 грн.; грудень 2011 року у сумі 2111,00 грн., березень 2012 року у сумі 2158,00 грн., квітень 2012 року у сумі 1747,00 грн., травень 2012 року 5796,00 грн., червень 2012 року у сумі 2167,00 грн., травень 2013 у сумі 2148,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 04.09.2014 № 0003272212, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 52310,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 41848,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10462,00 коп.;

- від 04.09.2014 №0003282212, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 56371,75 грн., у тому числі: за основним платежем - 52746,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3625,75 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. За наслідками оскарження, спірні податкові повідомлення - рішення залишенні без змін.

Не погодившись з прийнятими спірними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки стало повідомлення слідчого з особливо важливих справ відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області про проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №32013100130000094 про вчинення кримінального правопорушення за фактами створення ряду суб'єктів підприємницької діяльності з метою покриття незаконної діяльності та пособництві в ухиленні від сплати податків підприємствам вигодо набувачам.

Згідно наданих до перевірки документів, перевіряючими встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Континент Стиль», засновником та директором якого, є ОСОБА_5, щодо цієї особи в рамках вказаного вище кримінального провадження є інформація про те, що він, є підставною службовою особою, яка не здійснює організаційно-розпорядчі функції та формально являється керівником ТОВ «Континент Стиль».

Взаємовідносини з ТОВ «Континент Стиль» здійснювались на підставі договору поставки № 44 від 01.04.2011, за умовами якого ТОВ «Континент Стиль» (постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ «Дизель Центр» прийняти товар (запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів) за його замовленнями окремими партіями, за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних.

Із змісту акту перевірки встановлено, що ТОВ «Континент Стиль» у 2011 році було виписано на ТОВ Дизель Центр» видаткові накладні на поставку запчастин. Документи на транспортування від ТОВ «Континент Стиль» до перевірки не надано. У період з 2012 -2013 роки було виписано ТОВ «Дизель Центр» акти виконаних робіт на ремонт дизельних двигунів. Договір на надання послуг не наданий. Документів на транспортування двигунів для ремонту до ТОВ «Континент Стиль», а також їх повернення, до перевірки не надано.

Незважаючи на відсутність доказів недекларування постачальником позивача своїх податкових зобов'язань та відсутність розбіжностей між податковим кредитом ТОВ «Дизель Центр» та податковими зобов'язаннями постачальника, в акті зазначено, що ТОВ «Дизель Центр» було завищено податковий кредит на загальну суму 67664,00грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Континент Стиль».

Відповідно до п.п.14.1.27, п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з:

виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Таким чином, норми Податкового кодексу України передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою

подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Статтею 3 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що ТОВ «Дизель Центр» мало господарські відносини з підприємством ТОВ «Континент Стиль».

В судовому засіданні представником позивача на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із вищезазначеним контрагентом були надані для долучення до матеріалів справи усі документи, що засвідчують вчинення таких операцій з безпосереднім постачальником позивача - ТОВ «Континент Стиль» товарів, які також знайшли своє відображення у акті перевірки, зокрема: договір, податкові накладні, акти виконаних робіт, накладні, виписки з банку, тощо.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону. Контрагент позивача на момент здійснення господарських операцій з ним був зареєстрований як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. Крім того, у акті перевірки не спростовано фактів наявності контрагента позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в них свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Як на підставу відсутності здійснення господарської операції ДПІ посилається на матеріали досудового слідства по кримінальному провадженню щодо пояснень допитаного ОСОБА_7, якому нібито відомо, що засновник та директор ТОВ «Континент Стиль» ОСОБА_5 є підставною особою, яка формально займала посаду.

Однак, суд вважає, що такі відомості не є доведеними та не мають доказової сили, оскільки факт скоєння злочину може бути встановленим на підставі єдиного документу - вироку суду, який набув чинності. Протокол допиту не є документом, який встановлює певні обставини, а є лише кримінальним процесуальним документом, який може бути у подальшому спростований іншими доказами по справі або відмовою від попередніх пояснень на судовому слідстві особи, яка давала свідчення тощо.

Крім того, використання придбаних товарів ТОВ "Дизель Центр" підтверджується також наданими позивачем первинними документами, з яких вбачається, що придбаний товар проданий покупцям СФГ «Обрій», ТОВ «АГ Єгорівка 2006», ПП «Полетехникасервіс», ТОВ «Видавництво Магнат», ПАТ «Пологівський Олійноекстракційний завод», ТОВ «Електроіндустрія», ТОВ «Таврійський Аграрний Союз», ТОВ «Транслогистик», ПП «Укртранс», ПАТ «Запорізький втормет», ТОВ «Кривбасасфальт», ТОВ «Терса», ПП Мартиненко, ТОВ «Верховина», ПП АГ «Славутич», ТОВ «Бекон Січ», ТОВ «ВТА Транспорт», ПСП «АГ «Росія», ОСОБА_8, ПП «Терра-Прайм», СФГ «Іванов», СФГ «Антоненко В.П.», ТОВ «Барвінок», ТОВ «Гарант Агро», ТОВ «Агроіндустріальні технології», ТОВ «Голландська аграрна компанія», ПАТ «Запорріжерудпром», ТОВ «Мала Токмачка», ФОП «Савчук», Монтажно-будівельна компанія», ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» та інш. Від реалізації запчастин підприємство ТОВ «Дизель Центр» сплатило податок на додану вартість у сумі 18009,39 грн.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, України визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес А.Д. проти Болгарії (заява №3991/03)» визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування витрат, валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає відсутніми порушення позивачем законодавства України та необґрунтованими висновки у акті перевірки від 20.08.2014, у зв'язку з цим прийняті на підставі цього акту перевірки податкові повідомлення-рішення від 04.09.2014 №0003272212 та № 0003282212 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 69, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0003272212 від 04.09.2014 та №0003282212 від 04.09.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Центр» сплачений судовий збір у сумі 217,36 (двісті сімнадцять гривні 36 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова