Постанова

від 05.06.2009 по справі 2-а-3972/08/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

    05 червня 2009 року                                                              

Справа

№2-а-3972/08/0970

   м.Івано-Франківськ  

Івано-Франківський

окружний адміністративний суд у складі:

Судді Басай

О.В.

при

секретарі Шовгенюк І.В.

за участю:

представника

позивача -  ОСОБА_1;

представника

відповідача - ОСОБА_2,

ОСОБА_3;

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТзОВ

«Укрсервіс»

до відповідача: Державної

податкової інспекції в м. Івано-Франківську

про  скасування податкового повідомлення-рішення

Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську від 06.05.2008 року

№НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ

«Укрсервіс» звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної

податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового

повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 06.05.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в

повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що

відповідачем по справі прийнято оскаржуване податкове  повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 06.05.2008

року, яке прийнято на підставі Акту №2375/22-0/22193583 від 18.04.2008 року.

Зокрема, податковим органом зроблено висновок, що позивачем занижено валовий

дохід по операціях з борговими зобов'язаннями у першому кварталі 2006 року на

70503, 19 грн., 1 півріччя 2006 року - 70503, 19 грн., три квартали 2006 року -

220533, 19 грн., за 2006 рік в цілому - 220 533, 19 грн. Вважає, що вказаний

висновок податкового органу є помилковим враховуючи наступне. Підпунктом 4.1.2

пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,

передбачено, що до валового доходу підприємства включаються: доходи від

здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових

послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими

зобов'язаннями та вимогами. Попри те, що вказана норма, визначаючи загальне

правило, що доходи від таких операцій повинні включатись до валового доходу

підприємства, підпункт 4.1.2 пункту 4.1 ст.4 вказаного Закону, не дає підстави

податковому органу, вимагати включення вартості набутого права вимоги до

валового доходу платника податків в момент лише укладення договору, а тим

більше, не дає право вимагати включення до валового доходу платника податку

номіналу такого боргу. Також зазначив, що не може вважатися обґрунтованою

вимога податкового органу про включення до складу валового доходу вартості

придбаного права вимоги боргу в момент його придбання, оскільки, у відповідності

до пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на

податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася

раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський

рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають

продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її

оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації

готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата

відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання

результатів робіт (послуг) платником послуг. Зазначив, що жодних з наведених

вище подій за вказаними договорами не відбулось, а отже, вимога податкового

органу про включення до складу валового доходу позивача вартості придбаного

права вимоги у відповідному звітному податковому періоді, на який припадає

момент набуття такого права вимоги боргу є безпідставною. Просить позов

задовольнити повністю.  

Представник

відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що

за результатами виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання

вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем, встановлено,

порушення п.п. 4.1.2, 4.1.4 п.4.1 ст.4 та п.п.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону

України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР

внаслідок чого занижено податок на прибуток за перевірений період в сумі 55133,

19 грн., в тому числі за 3 квартали 2006 року - 34028, 05 грн., за 2006 рік -

55133, 19 грн.. Також зазначив, що операції з уступки платником податку -

кредитором права на вимогу боргу іншій особі за своїм змістом відповідають

визначенню «продаж товарів, робіт (послуг)», а саме: п.1.31 ст.1 Закону України

«Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого продаж послуг - це

будь-які операції, цивільно-правового характеру з наданням результатів робіт

(послуг), з наданням права на користування або на розпорядження товарами, у

тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності

за компенсацію, а також операції з безплатного надання результатів робіт

(послуг). У другого кредитора відбувається продаж результатів робіт (послуг) в

розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки всі

ознаки продажу, а саме: операція цивільно-правового характеру з наданням права

на користування та розпорядження іншими ніж товарами об'єктами власності компенсацію.

Таким чином, набуття права вимоги боргу є об'єктом власності. Крім того,

перехід права вимоги боргу підтверджується актами прийому-передачі

документації, відповідно до вимог ст.516 Цивільного Кодексу України зміна

кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не

встановлено договором або законом. Статтею 517 Цивільного Кодексу України

визначено, що первісний кредитор у зобов'язання передати новому кредитору

документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою

для їх здійснення. Виходячи з аналізу висновків, зроблених за результатами

перевірки в акті від 18.04.2008 року до укладених договорів переуступки права

вимоги боргу додані акти прийому-передачі до договору №4/06ВБ від 24.02.2006

року - акт прийому передачі документації за даним договором від 30.03.2006 року

договору №7/06ВБ від 23.05.2006 року - акт прийому-передачі документації за

даним договором від 30.03.2006 року. Таким чином, передача документів, що

підтверджують право вимоги боргу на товари, роботи, послуги тільки підтвердила

заключну для сторін цих договорів дію щодо переходу права власності на дані

боргові вимоги, а отже і на збільшення економічних вигод і відповідно до

збільшення власного капіталу позивача з моменту прийому-передачі документації.

Саме з цієї, а не з будь-якої іншої дати позивач володів, користувався і мав

змоги вільно розпоряджатися отриманими за вищевказаними договорами борговими

зобов'язаннями і саме з цього моменту між ним і боржником виникли зобов'язальні

відносини, тобто позивач мав можливість зобов'язати боржника виконати дані

зобов'язання. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

      Розглянувши позовну заяву, вислухавши

пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено, що

24.02.2006 року між позивачем та ТзОВ «Фінансова компанія «Декра» укладено

договір переуступки права вимоги боргу №4/06 ВБ згідно якого, позивач одержав

наступні права вимоги за: договором позики №1/05П від 13.01.2005 року, який

укладений між ТзОВ «Конотоп Компані» та ТзОВ «Фінансова компанія «Декра» в сумі

14000, 00 грн.; договором позики №8/05П від 31.03.2005 року, який укладений між

ТзОВ «Конотоп Компані» та ТзОВ «Фінансова компанія «Декра» в сумі 10000, 00

грн.; договором позики №13/05П від 25.05.2005 року, який укладений між ТзОВ

«Конотоп Компані» та ТзОВ «Фінансова компанія «Декра» в сумі 10000, 00 грн.;

договором позики №16/05П від 26.08.2005 року, який укладений між ТзОВ «Конотоп

Компані» та ТзОВ «Фінансова компанія «Декра» в сумі 10500, 00 грн.; договором

позики №18/05П від 18.10.2005 року, який укладений між ТзОВ «Конотоп Компані»

та ТзОВ «Фінансова компанія «Декра» в сумі 11000, 00 грн.; договором позики

№26/05П від 16.12.2005 року, який укладений між ТзОВ «Конотоп Компані» та ТзОВ

«Фінансова компанія «Декра» в сумі 6628, 00 грн.; договором позики №27/05П від

22.12.2005 року, який укладений між ТзОВ «Конотоп Компані» та ТзОВ «Фінансова

компанія «Декра» в сумі 3372, 00 грн.; договором позики №3/06П від 20.02.2006

року, який укладений між ТзОВ «Конотоп Компані» та ТзОВ «Фінансова компанія

«Декра» в сумі 5003, 19 грн.(а. с.66-67).

Також

встановлено, що 23.05.2006 року між позивачем та ТзОВ «Фінансова компанія

«Декра» укладено договір переуступки права вимоги боргу №7/06 ВБ згідно якого,

позивач одержав право вимоги боргу від ЗАТ «Страхова компанія «Промінь», згідно

договору купівлі-продажу цінних паперів № 48/06Т від 03.03.2006 року в сумі

150030, 00 грн. (а. с. 68-69).

Як

вбачається з акта перевірки (а. с. 25) та не заперечується представниками

сторін до укладених договорів переуступки права вимоги боргу були складені акти

прийому-передачі: до договору №4/06ВБ від 24.02.2006 року - акт прийому

передачі документації за даним договором від 30.03.2006 року; до договору

№7/06ВБ від 23.05.2006 року - акт прийому-передачі документації за даним

договором від 30.03.2006 року з яких вбачається, що на виконання умов договору

переуступки права вимоги боргу, ТзОВ «Фінансова компанія «Декра» передає

позивачу всю документацію, що характеризує процес виникнення боргу у боржника

(ТзОВ «Конотоп Компані» та ТзОВ «Страхова компанія «Промінь»).

Також судом

встановлено, що відповідачем за результатами виїзної планової перевірки

позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого

законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2007 року, був складений акт

№2375/22-0/22193583 від 18.04.2008 року на підставі якого було прийняте

податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 06.05.2008 року, яким позивачу

визначено податкове зобов'язання за платежем - податок на прибуток фінансових

установ, в тому числі  за основним

платежем на суму 55133, 19 та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму

27566, 59 грн.(а. с. 6-40).

Як

вбачається з акта перевірки, Державною податковою інспекцією в м.

Івано-Франківську встановлено, що позивач в перевіреному періоді при здійсненні

операцій по переуступці права вимоги боргу, згідно даних податкового обліку не

включено до валових доходів доходи від володіння борговими вимогами в сумі

220533, 19 грн. На думку податкового органу, позивачем не враховано, що в

момент придбання боргової вимоги до товариства переходять всі права, що виникли

за договором. Одночасно перевіряючими в акті перевірки наведений правовий

аналіз укладених позивачем угод та зроблений висновок, що перехід права вимоги

підтверджується актами прийому-передачі документації з посиланням на положення

статтей 516, 517 ЦК України. Також в акті зазначено, що в порушення пп. 4.1.2,

4.1.4 п.4.1 ст.4 та пп.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування

прибутку підприємства», позивачем не включено до валового доходу суму доходів

отриманих у 2006 році при проведенні операцій з переуступки права вимоги боргу.

Також зазначено, що позивачем не включено до валового доходу доходи від

володіння борговими вимогами на суму 220533, 19 грн., а саме: 1 квартал 2006

року - 70503, 19 грн., півріччя 2006 року - 70503, 19 грн, 3 квартал 2006 року

- 220533, 19 грн., 2006 рік - 220533, 19 грн.

За

наслідками перевірки податковою інспекцією зроблений висновок про порушення

позивачем пп.4.1.2, 4.1.4 п.4.1 ст. 4 та пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону

України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР (зі змінами та

доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток за перевірений

період в сумі 55133, 19 грн., в тому числі по періодах: три квартали 2006 року

- 34028, 05 грн., 2006 рік - 55133, 19 грн.

Суд

вважає такий висновок податкової інспекції помилковим виходячи з наступного.

Так,

відповідно до ст. З Закону України "Про оподаткування прибутку

підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом

зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного

згідно з пунктом 4.3 Закону на суму валових витрат платника податку, визначених

статтею 5 даного Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із

статтями 8 і 9 Закону.

Виходячи

із змісту п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку

підприємств" валовий доход включає:

- доходи від здійснення банківських,

страхових та інших операцій з надання

фінансових послуг, торгівлі

валютними цінностями, цінними паперами, борговими

зобов'язаннями та вимогами;

(п.п.4.1.2 Закону)

-  доходи від спільної діяльності та у вигляді

дивідендів, отриманих від нерезидентів,

процентів,

роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій

лізингу

(оренди); (п.п.4.1.4 Закону)

Законодавством

з питань оподаткування не наведено визначень: "доходи від торгівлі

борговими зобов'язаннями та вимогами", а також "доходи від володіння

борговими вимогами".

Разом

з тим, підпункт 7.6.4. пункту 7.6 статті 7 вказаного Закону визначає, що під

терміном "доходи" слід розуміти суму коштів чи вартість майна,

отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну чи інших способів

відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких

матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику

податків у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До

складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника

податків, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

У

відповідності до визначення, що наведено у Положенні (стандарті)

бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності",

що затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999 року,

зареєстрованого в Мінюсті України 21 червня 1999 року за номером 391/368

"доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або

зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за

винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників)".

Аналіз

наведених норм свідчить про те, що наявність доходу вимагає встановлення факту

збільшення вартості активів чи зменшення зобов'язань, що в цілому призводить до

збільшення капіталу такого платника податків.

За

таких обставин, суд вважає , що в момент укладення договорів або складання акту

прийому-передачі документації, що підтверджує право вимоги боргу, позивачем -

покупцем, в даному випадку, доходу від володіння борговими вимогами не

отримано.

Сторонами не заперечується факт, що

дохід позивача, від торгівлі борговими зобов'язаннями та вимогами підлягає

включенню до валового доходу, однак, спірним є момент, з настанням якого таку

дію слід здійснити.

У

відповідності до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 згаданого Закону, датою збільшення валових

витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період,

протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата

списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів

(робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси

платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для

робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт

(послуг).

Датою

збільшення валового доходу згідно пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 цього ж Закону, є

дата яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з

подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на

банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що

підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її

оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації

готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження

товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт

(послуг) платником податку.

За договорами, що досліджувались

податковою інспекцією під час перевірки позивач набув (придбав) право вимоги до

боржника. З огляду на наведені положення ст. 11 Закону України "Про

оподаткування прибутку підприємств" для позивача - нового кредитора,

набувача права вимоги, покупця в розумінні цієї норми не настало події з якою

Закон пов'язує обов'язок збільшити валовий дохід.

Складення

актів приймання-передачі документації на підставі укладених договоів

відповідає

умовам угод та положенням ст. 517 ЦК України згідно із ч. 1 якої первісний

кредитор у

зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують

права, що

передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Суд погоджується з

думкою

податкової інспекції про те, що такі акти підтверджують перехід права вимоги

боргу

до нового

кредитора, однак, момент складення актів, а відповідно, набуття права вимоги

боргу новим

кредитором не є першою подією в розумінні підпункту 11.3.1. пункту 11.3

статті 11

Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі

викладеного, суд вважає, що у випадку продажу (відступлення) права вимоги

валові доходи у відчужувача виникають або з дати, на яку припадає дата

зарахування коштів від покупця, або з дати складання акту приймання-передачі

документації, що засвідчує право вимоги, а валові витрати у набувача (нового

кредитора) права вимоги - в момент складання акту приймання-передачі згаданої

документації, чи в момент нарахування (фактично сплати) коштів в якості оплати

за набуте право вимоги.

Згідно ч.2

ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи

бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Враховуючи

вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_1 від 06.05.2008

року , яким на підставі пп. б підпункту 4.2.2 ст. 4  Закону України ?ро порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами" позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем - податок

на прибуток фінансових установ, в тому числі 

за основними платежами на суму 55133, 19 та за штрафними (фінансовими)

санкціями на суму 27566, 59 грн. , суперечить вимогам вищезазначених норм, а

тому підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а

позов таким, що підлягає задоволенню.

На

підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

            Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції

в            м. Івано-Франківську від

06.05.2008 року №НОМЕР_1.

           Стягнути з Державного бюджету

України на користь  ТзОВ «Укрсервіс», р/р

№2650701006573 в ІФФ АТ «Кредобанк», МФО 336161, код ЄДРПОУ - 22193583 судовий

збір в сумі 3, 40 грн.(Три грн. 00 коп.).    

    Постанова набирає законної сили в

порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського

апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС

України.  

      Виконавчий лист видати після набрання

постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.

 Суддя                                               О.В.

Басай

                 Постанова в повному обсязі

складена 09.06.2009 року