Ухвала

від 13.01.2015 по справі 336/7607/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 336/7607/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №336/7607/14-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-кп/778/109/15 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ч.2 ст.205 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши кримінальне провадження №32013080020000030 від 24 вересня 2014 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стара Купавна Ногінського району Московської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

встановила:

27 листопада 2014 року до апеляційного суду надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 з апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисників-адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_8 на вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21 жовтня 2014 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.205 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 51 000 грн. На підставі п. в ч.1 Закону України Про амністію в 2014 році, ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного судом покарання. Вирішена доля речових доказів..

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 просить вирок суду першої інстанції скасувати, призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом права на захист. Вважає, що був позбавлений можливості правильно зрозуміти наслідки звільнення його від покарання на підставі Закону України Про амністію в 2004 році. Приймаючи рішення по справі суд не з`ясував і не перевірив наявність відповідної експертизи, висновки якої могли б підтвердити розміру великої матеріальної шкоди за обвинуваченням за ч.2 ст.205 КК України.

В апеляційній скарзі захисники-адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_8 просять вирок суду щодо ОСОБА_6 скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовують тим, що під час розгляду кримінального провадження суд не належним чином роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_6 право на кваліфіковану правову допомогу. Також зазначають, що суд невірно розтлумачив обвинуваченому наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку, та не звернув уваги на допущені органом досудового розслідування порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме: обвинуваченому ОСОБА_6 не надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, та його не допитано в якості підозрюваного.

В запереченнях на апеляційні скарги, прокурор, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, просив апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників-адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подані апеляційні скарги, просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, і наполягав на законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції; перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції може скасувати вирок чи ухвалу суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції якщо 1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2 - 7 частини 2 статті 412 цього Кодексу;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;

3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду,який здійснював судовий розгляд.

Перелік підстав з яких суд апеляційної інстанції може скасувати вирок суду першої інстанції є вичерпним і апелянти не посилаються на такі порушення вимог закону судом.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисники просили скасувати вирок суду першої інстанції у зв`язку з неповнотою досудового та судового розгляду кримінального провадження, та у зв`язку з порушенням судом та органами досудового розслідування прав обвинуваченого на захист, що вважають істотним порушенням вимог чинного кримінального процесуального кодексу.

За вимогами ст. 412 КПК України, суд апеляційної інстанції має право на скасування судового рішення з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону у тому випадку, коли такі порушення могли перешкоджати суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Колегія суддів таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановила.

Як убачається з матеріалів провадження, обвинувачений ОСОБА_10 визнавав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, як в ході досудового так і судового розгляду кримінального провадження.

Суду обвинувачений ОСОБА_10 пояснював, що, не маючи роботи погодився на умови чоловіка на ім`я ОСОБА_11 , та зареєстрував у нотаріуса на своє ім`я ТОВ Техносила-2000, в якому став фінансовим директором. За умовами досягнутої угоди між ним та ОСОБА_12 , він повинен був пройти навчання та отримувати фінансову винагороду. Жінка на ім`я ОСОБА_13 привозила йому документи на ведення фінансово-господарської діяльності, податкової звітності підприємства, де він був фінансовим директором, які він підписував, не завжди заглиблюючись у їх зміст. Приблизно через рік, оскільки він не отримав грошової винагороди за виконану роботу, він відмовився підписувати будь-які документи та припинив діяльність, як фінансовий директор. У скоєному розкаявся, не заперечував проти застосування Закону України Про амністію в 2014 році.

Врахувавши позицію обвинуваченого, який визнав себе винним, не заперечував проти висунутого йому обвинувачення, задовольняючи клопотання прокурора, суд прийняв рішення про розгляд кримінального провадження у порядку, передбаченому ч.3 статті 349 КПК України.

За вимогами ч.2 ст.394 КПК України, судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Доводи обвинуваченого про те, що йому не було зрозуміло порядок та строки оскарження вироку суду не ґрунтуються на матеріалах провадження.

Обвинувачений та його захисники подали апеляційні скарги у визначені законом строки.

Щодо порушення права обвинуваченого ОСОБА_6 на професійну правову допомогу, бо суд неналежним чином роз`яснив йому право на захист та правові наслідки спрощеного порядку розгляду кримінального провадження, то такі доводи також спростовуються даними звукозапису журналу судового засідання, відповідно до якого судом належним чином роз`яснено правові наслідки спрощеного порядку розгляду кримінального провадження.

Відповідно до того ж журналу судового засідання обвинуваченому ОСОБА_6 були надані пам`ятки про його процесуальні права та обов`язки, передбачені ст. 42 КПК України.

Суд у судовому засіданні належним чином з`ясував чи правильно розуміє обставини обмеження щодо оскарження фактичних обставин справи, які у судовому засіданні ніхто з учасників провадження не оскаржує, чи не має сумнівів у добровільності своєї позиції, та роз`яснив, що обвинувачений буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Як пояснив у судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_10 , він дійсно погодився на застосування до нього Закону України Про амністію в 2014 році, між тим, наслідки застосування цього закону йому суд не роз`яснив і лише після того, як суд оголосив вирок, він звернувся за допомогою до адвоката.

Обвинувачений ОСОБА_10 посилався на те, що слідчий та прокурор його переконали визнати вину у скоєнні кримінального правопорушення, тому він визнав себе винним, тим самим порушили його права.

Перевіряючи доводи обвинуваченого, колегія суддів встановила, що такі доводи є безпідставними.

За вимогами ст.52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів, та в інших випадках, чітко визначених ч.2 цієї норми закону.

Тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинуваченого ОСОБА_6 визнано винним, його вік, відсутність у нього фізичних та психологічних вад не зобов`язували органи досудового розслідування та суд забезпечувати обвинуваченого захисником.

Обвинувачений ОСОБА_10 не заперечував факт того, що суд йому роз`яснював процесуальні права, у тому числі й на захист у відповідності до вимог закону.

Про порушення органами досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону, та застосування до нього незаконних методів, обвинувачений ОСОБА_10 не заявляв.

Таким чином, істотних порушень вимог кримінального процесуального кодексу, які перешкоджали суду прийняти законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів не встановила.

Неповнота досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , як доводили захисники, виходячи із вимог ч.2 ст. 394 КПК України, не може бути підставою для скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду.

Клопотань про дослідження судом апеляційної інстанції будь-яких доказів захисниками не надавалося.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників-адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21 жовтня 2014 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.205 КК України, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4