Рішення

від 14.01.2015 по справі 405/7672/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/7672/14-ц

2/405/1344/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2015 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі

головуючого судді Плохотніченко Л.І.

при секретарі Сидоренко Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовною заявою Кіровоградського інституту розвитку людини до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану освітню послугу

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в Ленінський районний суд м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану освітню послугу зазначивши, що 01.09.2011 року між Кіровоградським інститутом розвитку людини «Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1750-11, відповідно до якого позивач зобов`язався за рахунок коштів відповідача здійснювати його навчання на денній формі за спеціальністю «Видавнича справа та редагування» за період 2011-2014 роки та видати документ про освіту державного зразка диплом «бакалавра».

Відповідно до спільного погодження між позивачем та відповідачем, розмір відшкодування витрат за надання освітньої послуги склав - 13 500, 00 грн.

Проте, всупереч договірних умов, відповідач належним чином свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим позивач, вважаючи свої права та інтереси порушеними звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позов підтримав та посилаючись на викладені в позові обставини позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання з`явилися, позовні вимоги не визнали. Крім того, представником відповідача до суду подано заяву про застосування у спірних правовідносинах строку позовної давності та відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до укладеного між сторонами договору від 01.09.2011 року № 1750-11, позивач взяв на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідача (замовника) здійснити його навчання на денній формі, за спеціальністю «Видавнича справа та редагування», II курс, бакалавр.

Одним з обов`язків позивача у зазначеному договорі було інформування Замовника і Студента про правила та вимоги щодо організації надання освітньої послуги, її якості та змісту, про права і обов`язки Сторін під час надання та отримання таких послуг (п. 2. 4 Договору).

Згідно з п.3.1 вказаного договору, відповідач повинен був своєчасно відшкодувати позивачеві витрати за отриману освітню послугу в розмірах та у строки, що встановлені цим Договором.

Крім того, згідно з п.3.2 Договору, відповідач повинен був щорічно сплачувати суму інфляції, що розраховується у відсотках від річної вартості освітньої послуги, визначеної у п. 5.2. даного договору.

У відповідності до п. 5.4 відповідач повинен був відшкодувати на користь позивача витрати безготівково та по семестрах..

Згідно з п. 6.1 договору за невиконання або не належне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за даним Договором він повинен сплатити пеню в розмірі 0.5% від несплаченої суми за кожен день прострочки (п.6.3 Договору).

Розмір відшкодування витрат за надання освітньої послуги склав - 13 500, 00 грн. ( п.5.2. Договору).

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про освіту» випускнику державного або іншого кредитованого (атестованого) навчального закладу видається відповідний документ про освіту встановленого зразка.

Відповідно до п. п. 3. 12. 3. 5 Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого Міністерством освіти і науки України від 02 червня 1992 року № 161, студенту, який захистив дипломну роботу, склав державні іспити відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням екзаменаційної комісії присвоюється відповідний освітній рівень та видається державний документ про освіту.

У відповідності до розписки ОСОБА_1 від 18.07.2014 року, ОСОБА_1 у зв'язку з закінченням навчання, отримав з особової справи від позивача документи в оригіналах.

У відповідності до п. 1.3 додатку до Договору про навчання № 1750-11 від 01.09.2011 року, укладеного між сторонами, за домовленістю сторін Виконавець може встановлювати спеціальні ціни (не вище, ніж загальна вартість освітньої послуги, встановлена в Договорі) по відшкодуванню витрат за навчання на підставі Положення «Про спеціальні ціни для окремих категорій студентів Інституту «Україна». При встановленні спеціальних цін на відшкодування витрат за навчання студентам - відмінникам оплата здійснюється посеместрово ( п. 1.5 додатку до Договору).

Але згідно з'ясованих у судовому засіданні фактичних обставин на яких ґрунтується позов, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо обов'язкового і систематичного надання позивачем йому знижки у вартості за навчання на підставі Положення про встановлення спеціальних цін для окремих категорій студентів інституту.

Відповідно до Положення про встановлення спеціальних цін для окремих категорій студентів університету, затвердженого наказом Президента Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 12 липня 2010 р. № 81 та Положення про встановлення спеціальних цін для окремих категорій студентів інституту, затвердженого наказом директора Кіровоградського інституту розвитку людини В. Я. Пупишевою від 09.01.2014 року, дійсно, з метою виконання ліцензійного обсягу по прийому абітурієнтів, стимулювання успішності навчання студентів та активності студентів у науковій, громадській, виховній, профорієнтаційній діяльності, зменшення випадків їхньої фінансової заборгованості за навчання в інституті, окремим категорія студентів, які мають право на відшкодування витрат за навчання було встановлено порядок та розміри спеціальних цін щодо відшкодування витрат за навчання в інституті, а також передбачалося надання відстрочок в оплаті для окремих категорій студентів.

Разом з тим, згідно з п. 5 Положень, однією з підстав для відмови у встановлені спеціальних цін та їх скасування є погіршення фінансового стану інституту та відсутність обігових коштів (п. п. 5.1 Положення).

У відповідності до наданого представником відповідача листа № 514 від 24.11.2014 року вбачається, що впродовж Vсеместру 2012 року та VI, VII семестрів 2013 року інститут не встановлював спеціальних цін для окремих категорій студентів, тому що в зазначений період інститут перебував у скрутному матеріальному становищі, що передбачено п.5.1. Положення «Про встановлення спеціальних цін для окремих категорій студентів», а згідно з рішеннями Вченої ради інституту від 12.09.2012 року, 29.01.2013 року та 27.09.2013 року було ухвалено не надавати пільг на оплату окремим категоріям студентів. В січні 2014 року старший викладач ОСОБА_3 усно звернулася з заявою до адміністрації інституту з проханням встановити спеціальні ціни на VIII семестр 2014 року для ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з урахуванням її складного матеріального становища, яку позивачем було розглянуто та прийнято рішення від 06.02. 2014 року про надання їй права на відшкодування витрат на навчання за спеціальними цінами виключно ОСОБА_1 та ОСОБА_4, що відображено в розрахунку суми заборгованості.

Разом з тим, згідно з заявою матері відповідача ОСОБА_3, яка працює старшим викладачем в інституті, на ім`я ректора Кіровоградського інституту розвитку людини «Україна» Барно О.М. від 02.09.2011 року, ОСОБА_3 у зв'язку з тяжкими сімейними обставинами, просила дозволити їй сплачувати кошти за весь період навчання її дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_1, студентів спеціальності «Видавнича справа та редагування» частинами, по мірі отримання заробітної плати. Вказана заява була розглянута та задоволена.

Згідно з довідками позивача про нараховану та виплачену заробітну плату за періоди 2011-2012 роки, 2012-2013 роки та 2013-2014 роки, вбачається, що заробітна плата позивачем матері відповідача ОСОБА_3, яка також працює в інституті та здійснювала розрахунки за навчання дітей, у тому числі відповідача, сплачувалася з суттєвими затримками, що є поважною причиною порушення з боку відповідача встановлених сторонами в договорі № 1750-11 від 01.09.2011 року термінів сплати коштів за навчання.

У зв'язку з тим, що відповідно до позовних вимог та проведеного позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за несвоєчасну сплату послуг за навчання обчислена від укладення договору № 1750-11 від 01.09.2011 року, а звернувся позивач з даним позовом до суду 15 серпня 2014 року, тобто в межах строків позовної давності, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви представника відповідача щодо застосування до вимоги про стягнення боргу строку позовної давності. Разом з тим, суд вважає за можливе застосувати строк позовної давності щодо стягнення неустойки (пені), оскільки до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Таким чином суд вважає, що з відповідача на користь позивача може бути стягнено неустойку (пеню) лише у сумі 8 673, 25 грн.

Суд також враховує матеріальне становища відповідача, що він не працював, навчався та знаходився лише на утриманні своєї матері ОСОБА_3, яка працює в Кіровоградському інституті розвитку людини та їй з вини позивача не сплачувалася своєчасно заробітна плата, за рахунок якої ОСОБА_3 могла б сплачувати за навчання дітей, у тому числі й за навчання відповідача та вважає розсудливим, справедливим і можливим, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір неустойки до 3 800, 00 грн., тобто до суми основного боргу.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у даній справі, є підставою для відмови у позові ( ч.4 ст. 267 ЦК України).

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) - ч. 2 ст. 258 ЦК України.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно зі ст.525 ЦК України заборонено односторонню відмову від виконання зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір являється обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь Кіровоградського інституту розвитку людини заборгованість у розмірі 8 483, 60 грн., з яких: 3 800, 00 грн. - заборгованість за навчання; 3 800,00 грн. - пеня; 648, 45 грн. - інфляційне збільшення; 235, 15 грн. - 3% річних.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст. 11 ЦПК України про диспозитивність цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11, 57 - 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Кіровоградського інституту розвитку людини до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану освітню послугу, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Кіровоградського інституту розвитку людини, код 23904974, р/р 26009001094151 в КРВ ПАТ «КБ Хрещатик» м. Кіровоград, МФО 300670 заборгованість за надану освітню послугу в загальній сумі 8 483, 60 грн., з яких: 3 800, 00 грн. - заборгованість за навчання; 3 800,00 грн. - пеня; 648, 45 грн. - інфляційне збільшення; 235, 15 грн. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Кіровоградського інституту розвитку людини, код 23904974, р/р 26009001094151 в КРВ ПАТ «КБ Хрещатик» м. Кіровоград, МФО 300670 судовий збір у сумі 243, 60 грн.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Л. І. Плохотніченко