Ухвала

від 30.12.2014 по справі 811/4098/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 грудня 2014 року м. Київ В/800/5939/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючої:Блажівської Н. Є., Суддів: Борисенко І.В., Бухтіярової І.О., Вербицької О. В., Муравйова О.В.,

перевіривши заяву Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 грудня 2014 року

у справі №811/4098/13-а (К/800/61404/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дор Строй»

до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 грудня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року по справі № 811/4098/13-а.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Маловисківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області звернулась до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 грудня 2014 року та просила допустити справу до провадження по перегляду судового рішення Верховним Судом України.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В даному випадку, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: статей 185, 188, 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 8 жовтня 2014 року у справі № 12429/12/2670, від 29 жовтня 2013 року по справі 2а-760/12/10970, від 24 березня 2014 року по справі №2а-10572/12/2670 та зазначає, що у вказаних справах та у даній справі Вищий адміністративний суд України, здійснивши різне тлумачення змісту і сутності правових норм, дійшов різних висновків за аналогічних обставин.

Разом з тим, як слідує зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 грудня 2014 року, підставою для відмови у відкритті касаційного провадження був висновок суду про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для перевірки викладених в ній доводів матеріалами справи.

Суд касаційної інстанції в ухвалі Вищого адміністративного суду України, про перегляд якої подано заяву, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на правомірне формування податкового кредиту та витрат, що підтверджується первинною документацією.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України, які подані на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову та залишаючи в силі рішення попередніх судових інстанцій, виходив із того, що платником податків не підтверджено правомірність формування податкового кредиту та витрат.

Вимоги статті 237 Кодексу адміністративного України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданої до заяви копії ухвали Вищого адміністративного суду України, про перегляд якої ставиться питання, та рішень Вищого адміністративного суду України, на яке посилається заявник, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах. Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И В:

Відмовити Маловисківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області в допуску для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 грудня 2014 року по справі 811/4098/13-а.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча Н.Є. Блажівська І.В. Борисенко І.О. Бухтіярова О. В.Вербицька О.В.Муравйов