Рішення

від 12.01.2015 по справі 910/22990/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22990/14 12.01.15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська гідромеханіка» доКомунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради по охороні та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» простягнення 161 853,44 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:Беспаль Д.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гідромеханіка» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради по охороні та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (надалі - «Підприємство») про стягнення 161 853,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №357 від 07.08.2012 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 161 853,44 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.11.2014 р.

В судовому засіданні 26.11.2014 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на відсутність бюджетного фінансування для сплати заборгованості за надані позивачем послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 15.12.2014 р. у зв'язку із неявкою представника позивача та неподанням витребуваних доказів.

В судовому засіданні 15.12.2014 р. судом оголошувалась перерва на 12.01.2015 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, через канцелярію суду надав документи на виконання вимог ухвал суду.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав додаткові пояснення на заперечення позивача на відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2012 р. між Підприємством (замовник) та Товариством (виконавець) було укладено договір №357 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується у 2012 році надати послуги з поставки, розвантаження та планування піску річкового на міських зонах відпочинку в терміни, зазначені у графіку надання послуг до даного договору (додаток №1), а замовник прийняти і оплатити їх.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що оплата за надані послуги здійснюється замовником у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на умовах відстрочки платежу на термін 10 банківських днів з дати надання послуг.

За змістом п. 4.2 Договору у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 396 000,26 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0000001 від 09.08.2012 р., №ОУ-0000002 від 09.08.2012 р. та №ОУ-0000003 від 09.08.2012 р.

Відповідачем частково оплачено надані позивачем послуги у розмірі 234 146,56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та актом звіряння розрахунків за 01.01.2012-11.08.2014.

Додатковою угодою №3 від 27.12.2013 р. та №4 від 18.11.2014 р. було визначено розмір заборгованості відповідача за Договором - 161 853,44 грн., а також визначено порядок погашення такої заборгованості - за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 161 853,44 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 396 000,26 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття наданих послуг №ОУ-0000001 від 09.08.2012 р., №ОУ-0000002 від 09.08.2012 р. та №ОУ-0000003 від 09.08.2012 р.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем частково оплачено вартість наданих послуг на суму 234 146,56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та актом звіряння розрахунків за 01.01.2012-11.08.2014.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 161 853,44 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Твердження відповідача про те, що за відсутності бюджетного фінансування, строк виконання зобов'язання з оплати наданих послуг не настав судом відхиляються з огляду на таке.

По-перше, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів затримки бюджетного фінансування на оплату наданих позивачем послуг станом на момент винесення рішення у даній справі.

По-друге, умова Договору, викладена в п. 4.2, в розумінні статей 251 та 252 Цивільного кодексу України не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов'язків щодо визначення строку оплати.

Таким чином, зазначена умова договору не є підставою вважати таким, що не настав, або таким, настання якого залежить від надходження коштів державного бюджету, строк виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг, оскільки вказані положення Договору передбачають саме порядок розрахунків, а строки розрахунків сторонами чітко визначені у п. 4.1 Договору - розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів з дати надання послуг.

В даному випадку зобов'язання по оплаті поставленого за договором товару покладено на замовника (п. 1.4 Договору), а питання щодо здійснення фінансового забезпечення зобов'язань замовника не є предметом даного спору і не можуть вирішуватись в межах заявленого позову.

По-третє, за приписами ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України не вважаються обставинами, які б звільняли від відповідальності, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Також, норма ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює правило, згідно з яким боржник не звільняється від відповідальності у зв'язку з неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, про те, що відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від матеріальної відповідальності за порушення зобов'язання, зазначено в постанові Верховного Суду України №11/446 від 15 травня 2012 року, а також в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року та «Бакалов проти України» від 30 листопада 2004 року.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 30.10.2014 р. у справі №909/602/14 та від 20.11.2014 р. у справі №910/11121/14.

По-четверте, укладеною між сторонами додатковою угодою №4 до Договору не було визначено строку виконання відповідачем зобов'язання зі сплати заборгованості у розмірі 161 853,44 грн., а лише зазначено за рахунок яких саме коштів буде сплачена така заборгованість (тобто, за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 161 853,44 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 161 853,44 грн. є правомірними та обґрунтованим, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гідромеханіка» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради по охороні та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (02660, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7; ідентифікаційний код 23505151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гідромеханіка» (07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, 53; ідентифікаційний код 33212252) заборгованість у розмірі 161 853 (сто шістдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят три) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 3 237 (три тисячі двісті тридцять сім) грн. 07 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.01.2015 р.

Суддя В.П. Босий