Ухвала

від 15.01.2015 по справі 808/3651/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 15 січня 2015 рокусправа № 808/3651/14 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Лукманової О.М. суддів:                                 Божко Л.А.  Прокопчук Т.С. при секретарі:                      Сонник А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі №808/3651/14 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,- в с т а н о в и л а: У червні 2014 року Підприємство з іноземними інвестиціями у формі ПАТ «Запорізький залізорудний комбінат» (далі по тексту – позивач) звернулося до суду з позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів (далі по тексту – відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000244600 від 16.05.2014 року. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2014 року позовні вимоги задоволено. Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтував тим, що постанова суду є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права. Апелянт вважав, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Апелянт зазначив, що не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентом позивача ТОВ «Ерікс». Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами. Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав належних доказів щодо недійсності договорів укладених між позивачем та його контрагентом. Суд звернув увагу на те, що податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його контрагентом. Матеріалами справи встановлено, що у період з 03.04.2014 року по 24.04.2014 року СДПІ з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПАТ «Запорізький залізорудний комбінат» з питання правових відносин з постачальником товарів (послуг): ТОВ «Ерікс» за березень 2013 року та ТОВ «Медкомп-плюс» за травень-червень 2012 року, за результатами якої 30.04.2014 року складено акт 158/28-04-46-00/00191218. Згідно висновків акту, встановлено порушення Підприємством з іноземними інвестиціями у формі ПАТ «Запорізький залізорудний комбінат»: п.14.1.27 п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 39944 грн. На підставі акту СДПІ з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів 16.05.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000244600, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 59916 грн., в тому числі за основним платежем – 39944 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 19972 грн. Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були господарські операції позивача з ТОВ «Ерікс» та акт перевірки Криворізької північної МДПІ від 11.06.2013 року №122/224/21881006, акт документальної позапланової перевірки ТОВ «Ерікс» №298/24-1/00191218 від 20.06.2013 року. Встановлено, що основним видом господарської діяльності Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПАТ «Запорізький залізорудний комбінат» є добування залізних руд, будівництво інших споруд, оптова торгівля рудами заліза та кольорових металів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту та ін. Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Ерікс» (посатачальник) були укладені договори поставки, а саме: від 11.01.2012 року №06-01,  згідно якого ТОВ «Ерікс» поставило на умовах EXW на склад постачальника (м.Кривий Ріг) з завантаженням в транспорт покупця товар, згідно Специфікацій до договору та від 07.02.2013 року №9-02/13, згідно якого ТОВ «Ерікс» поставило товар згідно Специфікації №1 до договору. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Ерікс» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання вищевказаних договорів ТОВ «Ерікс» видало Підприємству з іноземними інвестиціями у формі ПАТ «Запорізький залізорудний комбінат» податкові накладні, які мають необхідні реквізити, та складені відповідно до форми затвердженої наказом ДПА. Виконання договорів підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактури, товаро-транспортними  накладними, прибутковими ордерами. Підприємство з іноземними інвестиціями у формі ПАТ «Запорізький залізорудний комбінат» оплатило вартість поставлених товарів, що підтверджується платіжними дорученнями. Всі вищезазначені документи містяться в матеріалах справи. Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно ст.1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та які містять відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно із п.138.2. ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Колегія суддів, аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, вважає, що господарські операції Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ПАТ «Запорізький залізорудний комбінат» з ТОВ «Ерікс» підтверджені належними первинними документами, на підставі яких позивачем задекларовані податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у періоді, що перевірявся. Позивач отримані товар від  контрагента ТОВ «Ерікс» у березні 2013 року використав для виконання поточного та капітальних ремонтів гірничо-шахтної техніки, яка знаходиться на балансі підприємства, про те, що техніка, яка ремонтується перебуває на балансі підприємства свідчать відомості нарахування амортизації по об'єктах основних засобів станом на 31.12.2013 року у податковому та бухгалтерському обліку (електровози, тепловози, маневрові МТШП-2, машини погруз очні ППН-3А), використання запасних частин в ремонті та технічному обслуговуванні гірничо-шахтної техніки підтверджується також актами списання ТМЦ на виробничих ділянках, копіями матеріальних звітів, накладними на внутрішнє переміщення, копіями замовлень на виконання ремонтів гірничо-шахтної техніки, дефектними відомостями та розрахунковими калькуляціями, які містяться в матеріалах справи. Транспортування товару підтверджується товаро-транспортними накладними від 01.03.2013 року та 25.03.2013 року на транспортування запасних частин автомобілями ЗІЛ держ.№17605 КМ та ГАЗель держ.№АР0753АК, а також копією сторінки з журналу обліку ввізної та вивізної продукції автомобілями підрядника, який заповнюється внутрішньовідомчою охороною на КПП підприємства, з якого вбачається, що 22.03.2013 року запасні частини були поставлені автомобілем HYUNDAI держ.№АЕ9701 ЕР. Таким чином, твердження податкового органу ґрунтується лише на актах перевірок та спростовуються матеріалами справи. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - у х в а л и л а: Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів – залишити без задоволення. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі №808/3651/14  – залишити без змін. Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.   Головуючий:                                                            О.М. Лукманова           Суддя:                                                            Л.А. Божко           Суддя:                                                            Т.С. Прокопчук