Постанова

від 13.01.2015 по справі 805/1828/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року справа №805/1828/14

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Геращенка І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі №805/1828/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тройка-плюс" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Тройка-плюс" (далі ТОВ «Тройка-плюс») звернувся до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі Маріупольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області), в якому просив скасувати в повному обсязі:

- податкове повідомлення-рішення від 3 вересня 2013 року №0000482201, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 906801грн., з яких за основним платежем - 725441грн., за штрафними санкціями - 181360грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 3 вересня 2013 року №0000502201 в частині збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на суму 959511 грн., з яких за основним платежем - 768238 грн., за штрафними санкціями - 191273 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2013 року №0000822201, яким збільшено суму грошових зобов'язань з земельного податку на загальну суму 741526,06 грн., з яких за основним платежем - 592948,87 грн., за штрафними санкціями - 148577,19 грн. (а. с. 4-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Тройка-плюс" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, задоволені частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення від 3 вересня 2013 року №0000482201, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 906801грн., з яких за основним платежем - 725441грн., за штрафними санкціями - 181360грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення від 3 вересня 2013 року №0000502201 в частині збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на суму 944767 грн., з яких за основним платежем - 756443 грн., за штрафними санкціями - 188324 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2013 року №0000822201, яким збільшено суму грошових зобов'язань з земельного податку на загальну суму 741526,06 грн., з яких за основним платежем - 592948,87 грн., за штрафними санкціями - 148577,19 грн. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено (а. с. 225-229).

Відповідач не погодився з постановою суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог, вважаючи, що при вирішенні справи суд порушив норми матеріального та процесуального права, зокрема, невірно застосував положення п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, просив прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а. с. 231-234).

Позивачем надані письмові заперечення на доводи апеляційної скарги відповідача, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення без змін (а.с. 252-256).

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені. Справу розглянуто в порядку письмового провадження за матеріалами, наявними у справі.

Колегія суддів, заслухала суддю-доповідача, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги з запереченнями на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тройка-плюс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 2 червня 1995 року, ідентифікаційний код юридичної особи 23427095, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №322014 (а.с.43).

Маріупольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка плюс» (код за ЄДРПОУ 23427095) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2010 року до 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2010 року до 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №54/05-19-22-01/23427095 від 20 серпня 2013 року (а.с.9-22).

Висновками акту перевірки встановлені наступні порушення:

-п.135.1, п.135.2, п.п.135.5.14 п.135.5 ст.135, п.п.137.10 п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 768038 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року - на суму 3148,00 грн., за 1 квартал 2012 року - на суму 754019 грн., за 2 квартал 2012 року - на суму 10920 грн., за 4 квартал 2012 року - на суму 151 грн.;

-п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 725441 грн., у тому числі у листопаді 2011 року - в сумі 2737 грн., у лютому 2012 року - в сумі 717280 грн., у грудні 2012 року в сумі 144 грн., у січні 2012 року на суму 5280 грн.;

-п.286.2 ст.286, п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено ненарахування земельного податку за період з 1 квітня 2010 року до 31 грудня 2012 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання у розмірі 818990,37 грн., у тому числі за період з 7 липня 2011 року (дня реєстрації права власності на нерухоме майно) до 31 грудня 2011 року - 268471,98 грн., за період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року - 550518,39 грн. (а. с. 21).

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом відносно позивача прийняті податкові повідомлення - рішення за трьома різновидами податків:

- №0000502201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 959511,00 грн., з якої основний платіж 768238,00 грн. та штрафна санкція у розмірі 191273,00 грн. (а.с.24);

- №0000522201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку у розмірі 1024077,96 грн., з якої основний платіж 818990,37 грн. та штрафна санкція у розмірі 205087,59 грн. (а.с.25);

- №0000482201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 906801,00 грн., з якої основний платіж 725441,00 грн. та штрафна санкція 181360,00 грн. (а.с.26).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Донецькій області про перегляд податкових повідомлень-рішень від 03 вересня 2013 року №0000502201, №0000522201, №0000482201 (а.с.27).

Рішенням ГУ Міндоходів у Донецькій області про результати розгляду скарги від 13 листопада 2013 року №5108/10/05-99-10-05-12-1 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 03 вересня 2013 року №0000482201, №0000502201, податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2013 року №0000522201 про визначення грошових зобов'язань з земельного податку скасовано в частині 226041,50 грн. податку та 56510,40 грн. штрафних санкцій, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін (а.с.31).

ТОВ «Тройка плюс» не погодившись з рішенням Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулося з скаргою до Міністерства доходів і зборів України про перегляд податкових повідомлень-рішень від 03 вересня 2013 року №0000502201, №0000522201, №0000482201 (а.с.35).

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 11 грудня 2013 року №17320/6/99-99-10-01-15 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 03 вересня 2013 року №0000482201, №0000502201, №0000522201 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, скаргу залишено без задоволення (а.с.39-41).

На підставі акта перевірки від 20 серпня 2013 року №54/05-19-22-01/23427095 та рішення Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 13 листопада 2013 року №5108/10/05-99-10-05-12-1 відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000822201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по земельного податку у розмірі 741526,06 грн., з якої основний платіж 592948,87 грн. та штрафна санкція у розмірі 148577,19 грн. (а.с.23).

Встановлені обставини справи підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність прийняття податковим органом, відповідачем у справі, податкових повідомлень-рішень від 3 вересня 2013 року №000048220; від 3 вересня 2013 року №0000502201; від 28 листопада 2013 року №0000822201.

Щодо визначення зобов'язань з податку на прибуток.

Судом першої інстанції скасовано податкове повідомлення-рішення в частині визначення податку на прибуток у сумі 756443,00 грн. та штрафні фінансові санкції у сумі 188324,00 грн.

Визначення спірної суми податкового зобов'язання за висновками податкового органу стало можливим внаслідок заниження позивачем валових доходів на загальну суму 3600806,00 грн. у трьох звітних податкових періодах, у тому числі 4 квартал 2011 року 13687,00 грн., 1 квартал 2012 року - 3586398,00 грн., 4 квартал 2012 року - 721,00грн. Зазначена сума дорівнює вартості металобрухту, реалізованого позивачем внаслідок ліквідації основних засобів.

ТОВ «Тройка-плюс» в процесі процедури банкрутства, яка здійснювалася за рішенням господарського суду Донецької області, на підставі договору купівлі-продажу від 29 червня 2011 року придбало відкритого акціонерного товариства «Сталькон» майно та обладнання, перелік якого зазначений в додатках 1 та 2 до Договору, що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Станіславського, будинок №5. Загальна вартість майна становить 714363,76 грн. (а.с.173-184).

Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30 червня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №-1028, Приватне підприємство «ТД Бломберг» код ЄДРПОУ: 33012568 є власником 724/1000 частин комплексу (нежитлового приміщення), а саме: з основної будівлі літ.А-5, частина приміщення №1, а саме: кімнати 3-33, сходова клітина ІІ, тамбур ІІІ, сходова клітина ІV, частина приміщення №8, а саме: кімнати 1-23, сходова клітина ІІ, частина приміщення №9, а саме: кімнати 1-20, сходова клітина ІІ, частина приміщення №10, а саме: кімнати1-22, сходова клітина ІІ. З основної будівлі літ. А 2-1, приміщення №3, приміщення №4. З основної будівлі літ. А3-1, приміщення №5, з літери АЗ/п приміщення 6. З основної будівлі літ. А1-2, приміщення №7. Основні будівлі літ. В-1, Г-1, Д-1, Д1-1, Д2, Е-1, Е1-1, Ж-1, Ж1-1, З-2, З1-1, К-1, К1-1, К2-1, К3-1, Л-1, М-1, Н-1, Н1-1, Н2-1, Р-1, Б-1, Б1-1, Б2-1, О-2. З основної будівлі літ. П-4 частина приміщення №47, а саме: кімнати 1-2, 44-64, сходова клітина І, ІІІ, ліфти ІV, V приміщення №49, приміщення №49а, частина приміщення №50, а саме: кімнати: 13-32, сходові клітини І, ІІІ, перехід V, приміщення №51, приміщення №52, приміщення №53. З основних будівель літ. Т-1, Т1-1, Т2-2, Т3-1, Т4-1, Т5-1, Т6-1, приміщення №57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 66-а, 66-б. Основна будівля літ. С-2, У-1, У/п, Ф-4, Ф1-1, Ф2-1, Ф2/п, Ф3-1, Ч-2, В1-1, Ю-1, Ю/п, Щ-2, Ш-1, Я-1, И-1, И1-1, загальною площею 68808,7 кв.м., що знаходиться по вул. Станіславського, 5 в місті Маріуполі Донецької області. Зазначене нежитлове приміщення розташоване на земельній ділянці площею 24,41973 га кадастровий номер 1412300000:01:019:0015, площею 24,41973 га. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна №22395316 від 30 травня 2014 року встановлено, що державна реєстрація права власності позивача на 724/1000 частини вказаного нежитлового приміщення здійснена 07 липня 2011 року (а.с.212).

Проблемою спору з визначення податку на прибуток є правомірність застосування сторонами норм п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.14 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.146.18 ст.146, п.188.1 ст.188, п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України ( далі ПК України).

Пунктом 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

З наведених трьох випадків позивач вважає необхідним застосування у межах спірних відносин третій, а саме, доводить факт того, що платник податку подав органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Позиція застосування ч.2 п.189.9 ст.189 ПК України погоджена судом першої інстанції, який вважає, що норми цього підпункту не відображають того, у який термін та у який спосіб підприємство, що здійснює ліквідацію основних засобів має повідомляти ДПІ про таке знищення, та не підтверджують того, що зазначені документи не можуть бути надані під час проведення будь-якої перевірки контролюючим органом, а повинні надаватися лише під час здавання декларації за той період, коли відбулося знищення.

Колегія суддів не погоджує зазначений висновок суду першої інстанції з огляду на те, що обставини знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб у межах спірних відносин не мають місця з огляду на те, що позивач придбавав основні засоби ліквідуємого підприємства з метою їх перетворення в металобрухт для подальшої його реалізації.

Жодних документів про перебування основних засобів на балансі позивача як засобів, а не як товару позивачем під час проведення перевірки, впродовж розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції не надано.

Акти проходження лому чорних металів та акти про технічний стан підтверджують виключно факт перетворення придбаних основних засобів у металобрухт. Внаслідок чого сам факт їх наявності без подання податковому органу прийнятий судом безпідставно, не є належними доказами у відповідності до вимог ч.2 п.189.9 ст.189 ПК України.

Колегія суддів погоджує застосування податковим органом ч.1 п.189.9 ст.189 ПК України.

З урахуванням дати надходження коштів за правилами п.137.10 ст.137 ПК України податкові зобов'язанння внаслідок заниження валового доходу у сумі 756443,00 грн. та як наслідок чого застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 188324 є правомірним. У іншій частині донарахування відповідачем податку та застосування штрафних (фінансових) санкцій судом першої інстанції визнано правомірним та сторонами не оскаржене.

Щодо визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість ( далі - ПДВ).

Стосовно збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ судом першої інстанції повністю скасовано податкове повідомлення-рішення на загальну суму 906801,00 грн. з яких, за основним платежем - 725441,00грн., за штрафними санкціями - 181360,00 грн.

Грошові зобов'язання у сумі 720161,00грн. донараховані як податкові зобов'язання на вартість реалізованого металобрухту, операції з реалізації якого досліджені при розгляді податку на прибуток у цій справі. У тому числі: за листопад 2011 року - 2737,00 грн., за лютий 2012 року - 717280,00 грн., за грудень 2012 року - 144,00 грн.

Усі декларації з ПДВ за спірні періоди долучені до матеріалів справи та посвідчують факт того, що декларування та нарахування податкових зобов'язань на реалізований металобрухт позивачем не здійснювалося ( а. с.167 - 170).

Виходячи з того, що при розгляді податку на прибуток операції з металобрухту визнані такими, що підлягають оподаткуванню, тобто, вартість їх реалізації включається до складу валових доходів, внаслідок чого ці операції є оподаткованими податком на додану вартість як операції продажу товару, а саме, металобрухту.

Отже, визначення ПДВ у сумі 720160,00 грн. є правомірними. Також є правомірним визначення грошового зобов'язання з ПДВ за січень 2012 року у сумі 5280,00 грн. внаслідок ліквідації основних засобів.

Враховуючи зазначене податкове повідомлення рішення з визначення грошового зобов'язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0000522201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку у розмірі 1024077,96 грн., з якої основний платіж 818990,37 грн. та штрафна санкція у розмірі 205087,59 грн., колегія суддів зазначає наступне.

З акту перевірки від 20 серпня 2013 року №54/05-19-22-01/23427095 встановлено, що сума земельного податку, визначена позивачу до сплати, складається з податку у сумі 268471,98 грн. за 2011 рік та у розмірі 550518,39 грн. за 2012 рік. При нарахуванні земельного податку відповідач виходив з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 225,44 грн./м.кв.

Зі змісту акту перевірки встановлено, що розрахунок земельного податку проведено виходячи з показника нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеного у відповіді управління Держземагенства у м. Маріуполі Донецької області №2013/3111.

Статтею 286 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (пп. 14.1.42. п. 14.1 статті ПК України).

Згідно пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно ст.13 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру земельного податку.

Відповідно до вимог п.286.6 ст.286 Податкового кодексу України, на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За змістом договору купівлі-продажу нерухомого майна №1927 від 30 червня 2011року, 724/1000 частини майнового комплексу займають площу у розмірі 68808,7 кв.м., розташовану на земельній ділянці (кадастровий номер 1412300000:01:019:0015) площею 24,41973 га.

Факт державної реєстрації нерухомого майна на зазначеній ділянці не є спірним та підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна - записи 10 - відповідно до якого ТОВ "Тройка-плюс" за вищезазначеним договором купівлі-продажу придбало в приватну власність 724/1000 частини майнового комплексу ( а. с. 212 - 216).

Виходячи з встановлених обставин справи та положень п.287.6 ст.287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду ( їх частину) податок на земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди ( їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З огляду на зазначене висновок суду першої інстанції про те, що земельний податок повинен розраховуватися виходячи з розміру земельної ділянки, на якій розташовується 724/1000 майнового комплексу та з урахуванням прибудинкової території пропорційно належній частці цього комплексу є необґрунтованим, оскільки суд помилково визначив земельний податок, виходячи з частки позивача в майновому комплексі, замість обчислення земельного податку із площі земельної ділянки, на якій це майно розташоване.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції внаслідок неповного з'ясування у справі та порушення норм матеріального права дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, внаслідок чого постанова суду підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі №805/1828/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тройка-плюс" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Тройка-плюс" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податковщих повідомлень-рішень відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді М.М. Гімон

І.В.Геращенко