Рішення

від 13.01.2015 по справі 910/16918/14-908/4470/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 22/25/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2015 Справа № 910/16918/14-908/4470/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Романовій К.І.

За участю представників сторін: від позивача - Яценко А.І., довіреність від 18.07.2014 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 910/16918/14-908/4470/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕС-УКРАЇНА» (юридична адреса: 04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 6, кв. 26; фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 2; скорочено ТОВ «ІТЕС-УКРАЇНА»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» (69001, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 2; скорочено ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ»)

про стягнення 64760,55 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТЕС-УКРАЇНА» заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» суми основного боргу за Договором поставки № 2005-106 від 20.05.2013 р. у розмірі 65000 грн., пені у розмірі 4606,99 грн., 3% річних за користування чужими коштами у розмірі 1063,15 грн., а загалом 70670,14 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.10.2014 р. справу направлено до господарського суду Запорізької області за територіальною підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 30.10.2014 р., справу № 910/16918/14-908/4470/14 передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду від 31.10.2014 р. справу прийнято до слухання, присвоєно номер провадження 22/25/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 25.11.2014 р.

Ухвалою від 25.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 16.12.2014 р.

Ухвалою від 16.12.2014 р. розгляд справи відкладено на 29.12.2014 р.

Ухвалою від 29.12.2014 р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів - до 14.01.2015 р., розгляд справи відкладено на 13.01.2015 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого по договору № 2005-106 від 20.05.2013 р. товару, у зв'язку з чим за ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» утворилась заборгованість у сумі 65000 грн., що є, на думку позивача, також підставою для стягнення з відповідача пені та 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ІТЕС-УКРАЇНА» посилається на ст. ст. 525, 526, 530, 549, 552, 624, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1, 22, 54, 55, 57 Господарського процесуального кодексу України.

08.12.2014 р. від позивача надійшла уточнююча позовна заява, в якій він просить стягнути з відповідача суму основному боргу у розмірі 60000 грн., пеню у розмірі 3867,95 грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 892,60 грн., а загалом 64760,55 грн., посилаючись на факт поставки продукції за видатковими накладними № РН-0000252 від 16.07.2013 р., № РН-0000253 від 16.07.2013 р., № РН-0000337 від 13.08.2013 р., № РН-0000338 від 13.08.2013 р.

В пункті 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначається, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Виходячи зі змісту поданої позивачем уточнюючої позовної заяви, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінив позовну заяву позивача як заяву про зменшення розміру позовних вимог, прийняв її на підставі ст. 22 ГПК України, та визначив, що з 16.12.2014 р. предметом розгляду по даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 60000 грн., пені у розмірі 3867,95 грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 892,60 грн., а загалом 64760,55 грн.

ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ», відповідач по справі, своїм правом на участь в судових засіданнях не скористався, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвали суду від 31.10.2014 р., 25.11.2014 р., 16.12.2014 р. та від 29.12.2014 р. направлено на адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69001, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 2, - що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України. Ухвали суду від 31.10.2014 р., 25.11.2014 р. та 16.12.2014 р. повернулись на адресу суду з відмітною пошти «За зазначеною адресою не проживає».

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 13.01.2015 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.01.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2013 р. між ТОВ «ІТЕС-УКРАЇНА» (Постачальник, позивач у справі) та ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір № 2005-106 поставки (далі - Договір), згідно пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю продукцію (надалі - Товар) в кількості, номенклатурі та по ціні, яка вказана в рахунку-фактурі до кожного окремого замовлення Продукції, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар.

Оплата кожної партії Товару за даним Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів за умови 50% передоплати на поточний рахунок Постачальника згідно рахунку-фактури Постачальника, який виписується на підставі письмових заявок Покупця. Остаточна оплата товару здійснюється за фактом поставки: на 21-й день після відвантаження товару (п. п. 2.1, 2.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору датою поставки Товару вважається дата отримання Товару уповноваженим представником Покупця, що підтверджується його підписом на видатковій накладній.

Договір набуває юридичної сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 р., але не раніше моменту повного та належного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Строк дії Договору може щорічно продовжуватися відповідно до п. 10.2 (п. 10.1 Договору).

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ІТЕС-УКРАЇНА» на виконання умов Договору за видатковими накладними № РН-0000252 від 16.07.2013 р., № РН-0000253 від 16.07.2013 р., № РН-0000337 від 13.08.2013 р., № РН-0000338 від 13.08.2013 р. поставив відповідачу Товар на загальну суму 417025,02 грн., який було прийнято повноважними представниками ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» на підставі довіреностей № 522 від 12.07.2013 р. та № 541 від 13.08.2013 р.

В порушення взятих на себе зобов'язань, оплату за поставлений товар відповідачем було здійснено частково в сумі 357025,02 грн.

Додатковою угодою від 16.12.2013 р. до Договору, а саме пунктом 1, зважаючи на той факт, що Покупець має заборгованість по оплаті поставленого йому товару в сумі 65000 грн. з ПДВ, Сторони дійшли взаємної згоди про розстрочення боргу. Покупець зобов'язаний здійснити погашення боргу наступним чином:

1.1. до 31 грудня 2013 року - 5000 грн.;

1.2. до 31 січня 2014 року - 20000 грн.;

1.3. до 28 лютого 2014 року - 20000 грн.;

1.4. до 31 березня 2014 року - 20000 грн.

Умови Договору та Додаткової угоди від 16.12.2013 р. до Договору відповідач належним чином не виконав. Таким чином, за ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» утворилась заборгованість у розмірі 60000 грн.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з ТОВ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» суми основному боргу у розмірі 60000 грн., пені у розмірі 3867,95 грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 892,60 грн., а загалом 64760,55 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Доказів про сплату суми боргу відповідачем суду не надано, а тому вимога про стягнення заборгованості за Договором поставки № 2005-106 від 20.05.2013 р. в сумі 60000 грн. є законною та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 3867,95 грн. та 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 892,60 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2 Договору, який передбачає: у випадку затримки оплати товару Покупцем, він сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості, за кожен день затримки.

Положенням ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 01.02.2014 р. по 01.08.2014 р., суд дійшов до висновку, що він не є вірним, оскільки його здійснено без урахування положень Додаткової угоди від 16.12.2013 р. до Договору, стягненню підлягають кошти в розмірі 3262,47 грн. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 01.02.2014 р. по 01.08.2014 р., суд дійшов до висновку, що він не є вірним, оскільки його здійснено без урахування положень Додаткової угоди від 16.12.2013 р. до Договору, стягненню підлягають кошти в розмірі 752,87 грн. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» (69001, м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 2, код ЄДР 30729875) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕС-УКРАЇНА» (юридична адреса: 04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 6, кв. 26; фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 2, код ЄДР 34956328) суму основного боргу у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 3262 (три тисячі двісті шістдесят два) грн. 47 коп., 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 752 (сімсот п'ятдесят два) грн. 87 коп. та 1805 (одна тисяча вісімсот п'ять) грн. 98 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 16.01.2015 р.

Суддя О.В. Ярешко