Рішення

від 12.01.2015 по справі 182/4094/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/211/15 Справа № 182/4094/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Тихомиров І. В. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Білаш І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Валентина" на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Валентина" про стягнення заборгованості за кредитним договором, 3 % відсотків річних та інфляційних витрат та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Валентина" до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання договору поруки недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26.04.2006 року на підставі заяви ОСОБА_2 про надання кредиту від 12.04.2006 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 771/1, згідно з умовами якого банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у розмірі 250 000 грн., строком на 36 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,0 % річних, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату послуг позивача згідно тарифів у строки, передбачені умовами договору. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 26.04.2006 року між позивачем та ТОВ "Кінотеатр "Валентина" був укладений договір поруки, а між банком та ТОВ "Кінотеатр "Валентина" було укладено іпотечний договір, де предметом іпотеки є будівля кінотеатру "Комунар". Разом з тим, відповідачі свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконували, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 06.12.2013 року складає 782 754,11 грн.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 782 754,11 грн., а також судовий збір у розмірі 3 654 грн.

08.09.2014 року ТОВ "Кінотеатр "Валентина" звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2, ПАТ "Державний ощадний банк України", посилаючись на те, що 26.04.2006 року між ТОВ "Кінотеатр "Валентина" та ВАТ "Державний ощадний банк України" було укладено іпотечний договір, за яким майно позивача за зустрічним позовом забезпечено виконанням перед банком зобов'язання за кредитним договором. На момент укладання договору поруки 26.04.2006 року ОСОБА_3 не мав згідно з п. 2 ст. 203 ЦК України необхідного обсягу цивільної дієздатності представника юридичної особи. Укладаючи договір поруки ОСОБА_3 та директор ОСОБА_4 діяли з перевищенням повноважень, не в інтересах ТОВ "Кінотеатр "Валентина".

Враховуючи зазначене, ТОВ "Кінотеатр "Валентина" просило визнати недійсним договір поруки, укладений 26.04.2006 року між ТОВ "Кінотеатр "Валентина" та ПАТ "Державний ощадний банк України", стягнути судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.10.2014 року позов ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ "Кінотеатр "Валентина" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором № 771/1 від 26.04.2006 року у сумі 394 508 грн. 22 коп. У задоволенні інших позовних вимог ПАТ "Державний ощадний банк України" відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат. В задоволенні зустрічного позову ТОВ "Кінотеатр "Валентина" відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду в частині стягнення з ТОВ "Кінотеатр "Валентина" заборгованості за кредитним договором, ТОВ "Кінотеатр "Валентина" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в зазначеній частині та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ "Державний ощадний банк України" в частині стягнення з ТОВ "Кінотеатр "Валентина" заборгованості за кредитним договором, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині - скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.04.2006 року між ВАТ "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України", та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 771/1, згідно умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 250 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19 % річних, строком на 36 місяців, до 25.04.2009 року.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань 26.04.2006 року між ВАТ "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України", та ТОВ "Кінотеатр "Валентина" був укладений договір поруки, згідно умов якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № 771/1 від 26.04.2006 року.

Згідно з заявою на видачу готівки № 11 від 26.04.2006 р. на виконання умов кредитного договору ОСОБА_2 було отримано 250 000 грн.

Суд встановив, що відповідачами порушені взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 06.12.2013 р. відповідно до розрахунку виникла заборгованість у розмірі 782 754 грн. 11 коп.

Вимога про усунення порушень зобов'язань за кредитним договором № 771/1 від 26.04.2006 р. була направлена на адресу відповідачів за № 19/19-193/193 від 07.06.2013 р.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 771/1 від 26.04.2006 року вбачається, що ОСОБА_2 були здійсненні часткові виплати за кредитом та розмір його заборгованості за кредитним договором у період з 1 травня 2009 року по грудень 2009 року складав 223 000 грн., у січні 2010 року - 219 019 грн. 07 коп., у період з лютого 2010 року по травень 2010 року - 214 019 грн. 07 коп., у період з червня 2010 року по грудень 2010 року - 201 363 грн. 71 коп., у період з січня 2011 року по липень 2011 року - 201 363 грн. 71 коп., у період з серпня 2011 року по грудень 2011 року - 200 000 грн., у період з січня 2012 року по березень 2012 року - 200 000 грн., у період з квітня 2012 року по грудень 2012 року - 192 000 грн., у період з січня 2013 року по листопад 2013 року - 192 000 грн.

Враховуючи розмір заборгованості та індекс інфляції у періоди, заявлені позивачем, суд встановив, що солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають інфляційні витрати, у розмірі 38 731 грн. 34 коп.

У зв'язку з тим, що у періоди з серпня 2011 року по грудень 2011 року - загальний індекс інфляції становить 99,9 % річних, у період з квітня 2012 року по грудень 2012 року - загальний індекс інфляції становить 99,1 %, у період з січня 2013 року по листопад 2013 року - загальний індекс інфляції становить 100 %, суд дійшов висновку, що інфляційні витрати за ці періоди стягненню з відповідачів на користь позивача не підлягають.

Враховуючи розмір заборгованості у періоди, заявлені позивачем, суд встановив, що сума трьох відсотків річних від суми заборгованості становить 27 921 грн. 40 коп.

З урахуванням того, що позивачем було заявлено позовну вимогу про стягнення трьох відсотків річних від суми заборгованості за період з 01.05.2009 року по 06.12.2013 року у розмірі 27 914 грн. 90 коп., суд встановив, що стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає грошова сума трьох відсотків річних від суми боргу саме у розмірі 27 914 грн. 90 коп., а не у сумі 27 921 грн. 40 коп., яку було отримано згідно з розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідачів солідарно підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 394 508 грн. 22 коп., а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити в повному обсязі за недоведеністю.

Однак, з таким висновком суду в частині стягнення з ТОВ "Кінотеатр "Валентина" заборгованості за кредитним договором погодитися не можна, враховуючи наступне.

Суд першої інстанції не взяв до уваги додаткові пояснення від 22 жовтня 2014 року, згідно яких ТОВ "Кінотеатр "Валентина" просив відмовити в позові ПАТ "Державний ощадний банк України" в частині солідарного стягнення з ТОВ "Кінотеатр "Валентина" заборгованості за кредитним договором № 771/1 від 26.04.2006 року у зв'язку з пропуском строку на пред'явлення вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що при вирішенні спорів про стягнення кредитної заборгованості із фінансових поручителів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому у разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Таким чином, ПАТ "Державний ощадний банк України" пропустило строк звернення до поручителя, оскільки строк виконання основного зобов'язання настав 25.04.2009 року, а банк звернувся до суду з позовом до поручителя ТОВ "Кінотеатр "Валентина" лише 21.01.2014 р.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду в частині стягнення з ТОВ "Кінотеатр "Валентина" заборгованості за кредитним договором постановлене без додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду в оскаржуваній частині - скасувати.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Валентина" - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2014 року в оскаржуваній частині - скасувати.

Відмовити публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" в задоволенні його позовних вимог в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр "Валентина" заборгованості за кредитним договором № 771/1 від 26 квітня 2006 року.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова