Постанова

від 13.01.2015 по справі 907/333/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року Справа № 907/333/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А.- головуючого, Мележик Н.І., Самусенко С.С. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення та постанову господарського суду Закарпатської області від 28 травня 2014 року Львівського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року у справі№ 907/333/14 господарського судуЗакарпатської області за позовомОСОБА_4 до 1. Товариства з обмеженою діяльністю "Циклоп", 2. ОСОБА_5 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційної служби Мукачівського управління юстиції Закарпатської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства за участю представників: від позивача: ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до господарського суду із позовом до ТОВ "Циклоп" та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного капіталу. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_5 було неправомірно відчужено частку ОСОБА_4, чим порушено права останньої.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.05.2014 у справі №907/333/14 (суддя Кривка В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 (судді: Скрипчук О.С. - головуючий, Дубник О.П., Матущак О.І.), в позові відмовлено.

Судові рішення мотивовано, зокрема, тим, що оскаржений договір купівлі-продажу 25% частки між сторонами не укладався, а передача ОСОБА_5 25% частки на користь ТОВ "Лазер Віжн" відбулася шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами товариства. Таким чином, суди дійшли висновку, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права.

Не погоджуючись із судовими рішеннями ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу №907/333/14 передати на новий розгляд до господарського суду.

Скаржник звертає увагу, що рішення загальних зборів про виключення ОСОБА_4 із складу учасників визнано недійсним рішенням господарського суду міста Києва. Оскільки ОСОБА_5 як учасник товариства передала товариству на платній основі 25% частки, то вказані відносини за своїм змістом є двостороннім правочином, а саме договором купівлі-продажу. Такий договір сторони оформили шляхом складання протоколу загальних зборів та нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 Протокол відображає зміст правочину.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.12.2014 касаційну скаргу у справі № 907/333/14 прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 12.01.2015 у зв'язку із виходом судді Плюшка І.А. із відпустки для розгляду справи №907/333/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Мележик Н.І., Самусенко С.С. (доповідач).

Стаття 111 7 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за статутом ТОВ "Лазер Віжн" (в подальшому перейменованого в ТОВ "Циклоп") в редакції від 25.08.2009 учасниками товариства були ОСОБА_5 - 75% та ОСОБА_4 - 25%.

12.03.2012 загальними зборами ТОВ "Лазер Віжн" прийнято ряд рішень, зокрема, про виключення ОСОБА_4 зі складу учасників товариства та 27.03.2012 проведено державну реєстрацію нової редакції статуту товариства, згідно якого єдиним учасником товариства визначено ОСОБА_5

Судами встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 10.08.2012 у справі №5011-66/7835-2012 як незаконне скасовано оформлене протоколом рішення загальних зборів учасників ТОВ "Лазер Віжн" від 12.03.2012 в частині виключення ОСОБА_4 зі складу учасників товариства. Вказане рішення набуло законної сили відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду 08.11.2012.

Як встановлено судовими інстанціями, 25.12.2012 ТОВ "Лазер Віжн" проведено загальні збори учасників товариства, які оформлено протоколом №1-12 та на яких був присутній один учасник ОСОБА_5 На вказаних зборах прийнято рішення про передачу ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 75% частки у статутному капіталі товариства у розмірі 159 645 грн. за ціною 1000 грн. та передачу ОСОБА_5 на користь ТОВ "Лазер Віжн" 25 % частки у статутному капіталі товариства у розмірі 53215 грн. за ціною 200 грн. Вирішено виключити ОСОБА_5 із складу учасників товариства.

Прийняттю вказаних рішень передувала нотаріально посвідчена заява ОСОБА_5 від 25.12.2012 про вихід з товариства.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ "Лазер Віжн", про продаж 25% частки, яка належала позивачу, шляхом складання сторонами протоколу №1-12 від 25.12.2012 загальних зборів ТОВ "Лазер Віжн" та нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 від 25.12.2012 про вихід з товариства.

Скаржник стверджує, що ОСОБА_5 своїми діями незаконно відчужила належну позивачу частку на платній основі.

За ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вищий господарський суд України вважає висновки судів попередніх інстанцій про неправильно обраний спосіб захисту порушеного права передчасними, оскільки судами належним чином не досліджено всі обставини справи.

Згідно ч.1 ст.4 7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. За приписами процесуального законодавства, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.

Прийняті у даній справі судові рішення не відповідають вищенаведеним нормам процесуального права.

Зокрема, господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено правову природу дій ОСОБА_5 та наявність ознак правочину в її діях.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку.

Тобто правом розпоряджатися своєю часткою в товаристві наділений саме учасник товариства, якому така частка належить.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що на час проведення зборів товариства 25.12.2012 ОСОБА_4 фактично було поновлено у складі учасників товариства судовим рішенням у справі №5011-66/7835-2012, чого не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій.

За нормами ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має можливості дослідити правомірність доводів скаржника, наведених у касаційній скарзі.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Справа направляється на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час якого необхідно врахувати викладене та дослідити наявність/відсутність належних повноважень у ОСОБА_5 на передачу товариству 25% частки ОСОБА_4, наявність ознак правочину при такому відчуженні, встановити правову природу такого правочину і прийняти законне та справедливе рішення.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 та рішення господарського суду Закарпатської області від 28.05.2014 у справі №907/333/14 скасувати.

Справу №907/333/14 передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Мележик

С. Самусенко