Рішення

від 14.01.2015 по справі 910/15294/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/15294/14 14.01.15

За позовомПублічного акційного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс МК" третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" прозвернення стягнення 12 589,38 дол. США, що еквівалентно 146 683,22 грн.

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Борисенко І.І.

Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача: Оборський Я.В. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

У судовому засіданні 14.01.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Райфайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс МК", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" про звернення стягнення на предмет застави 12 589,38 дол. США, що еквівалентно 146 683,22 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2014р. (суддя Блажівська О.Є.) порушено провадження у справі №910/15294/14 та призначено справу до розгляду на 17.09.2014р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 17.09.2014р. у зв'язку з направленням судді Блажівської О.Є. на навчання до Національної школи суддів України справу №910/15294/14 було передано для розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2014р. справу прийнято до провадження (суддя Гумега О.В.), розгляд справи призначено на 20.10.2014р.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. у зв'язку з поверненням судді Блажівської О.Є. з навчання справу №910/15294/14 було передано для розгляду судді Блажівської О.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. справу прийнято до провадження (суддя Блажівської О.Є.)

У зв'язку з відпусткою судді Блажівської О.Є., розпорядженням №04-23/873 від 14.10.2014р., призначений повторний автоматичний розподіл справи №910/15294/14.

Справа №910/15294/14 передана на розгляд судді Літвінової М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2014 справу №910/15294/14 прийнято до провадження судді Літвінової М.Є., розгляд справи призначений на 03.11.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2014 на підставі статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 26.11.2014.

В задоволенні клопотання про об'єднання справ в одне провадження, суд відмовив з підстав викладених в ухвалі від 03.11.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2014 на підставі статті 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 15.12.2014.

Ухвалою від 15.12.2014, відкладено розгляд справи на 14.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 суд із власної ініціативи призначив колегіальний розгляд справи №910/15294/14.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 15.12.2014 справу №910/15294/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Босий В.П., суддя Борисенко І.І..

Ухвалою від 15.12.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначений на 14.01.2015.

В судовому засіданні 03.11.2014 відповідач надав суду усні заперечення на позов.

В судовому засіданні 14.01.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2008 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (в подальшому змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", згідно п. 1.3 Статуту ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") (далі - банк, позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (позичальник за договором) укладений кредитний договір №010/08/4062 (далі - кредитний договір), за умовами якого, кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 9 431 485,11 дол. США, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Додатковою угодою від 09.10.2008 №010/08/4062/2 до Кредитного договору, сторони дійшли згоди внести зміни в п. 1.1 кредитного договору та викласти його у наступній редакції:

"1.1.Відповідно до умов цього Договору, кредитор зобов»язується надати позичальнику кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 9 473 811,31 дол. США, а позичальник - отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим Договором."

Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 31.08.2012 (останній день строку користування кредитом). Графіки погашення заборгованості за кредитом сторони погоджували в додаткових угодах, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 1.3 Договору, кредит надається на фінансування витрат позичальника, пов'язаних з придбанням транспортних засобів, що будуть передані в лізинг у розмірі 70 % вартості (з ПДВ), зазначеної у відповідних договорах купівлі-продажу та рахунках по них; рефінансування витрат позичальника, пов'язаних з придбанням транспортних засобів, що передані в лізинг, у розмірі 70 % вартості (з ПДВ), зазначеної у відповідних договорах купівлі-продажу та рахунках до них, з наданням документів, що підтверджують оплату.

Згідно п. 2.1 Договору, плата за користування кредитом в строк по 30.08.2009 (строк дії процентної ставки) розраховується на основі процентної ставки в розмірі 12% річних.

Додатковою угодою від 12.11.2008 №010/08/4062/4, сторони домовились викласти перший абзац п. 2.1 Договору у новій редакції:

"2.1. Плата за користування кредитом в строк по 31.12.2008 розраховується на основі процентної ставки в розмірі 12% річних, починаючи з 01.01.2009 в строк по 30.08.2009 (строк дії процентної ставки) розраховується на основі процентної ставки в розмірі 13,5 % річних".

Додатковою угодою від 30.09.2010 №010/08/4062/13 до Кредитного договору, сторони домовились викласти п. 2.1 Договору у новій редакції:

"2.1. Плата за користування кредитом в строк з 01.09.2010 по 31.03.2011 розраховується на основі процентної ставки в розмірі 11 % річних, починаючи з 01.04.2011 в строк по 30.08.2011 (строк дії процентної ставки) розраховується на основі процентної ставки в розмірі 13,5 % річних.

Не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку дії процентної ставки, кредитор повідомляє позичальника про встановлений розмір процентної ставки на наступний строк користування кредитними коштами, що не може перевищувати 360 календарних днів. Згода позичальника з процентної ставкою на наступний строк користування кредитними коштами оформляється додатковою угодою до цього Договору.

У разі, якщо на дату закінчення строку дії процентної ставки, додаткова угода не буде підписана сторонами, позичальник зобов'язаний достроково і у повному обсязі виконати всі грошові зобов'язання за цим договором в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дня закінчення строку дії процентної ставки. У цьому разі проценти за кредитом нараховуються до дати його повного погашення відповідно до процентної ставки, що була встановлена цим Договором.

Діючий розмір процентної ставки залишається без змін на наступний строк користування кредитними коштами, що не може перевищувати 360 календарних днів, у випадку відсутності повідомлення кредитора за 10 календарних днів до закінчення строку дії процентної ставки".

Додатковою угодою №010/08/4062/14 від 10.12.2010 сторони дійшли згоди змінити умови договору та викласти п. 2.3, ст. 3, ст.8, п. 9.4, п. 10.2, ст. 12, ст. 13 Договору в наступній редакції:

"3.1. Сторони дійшли згоди щодо обставин, які мають безпосередній вплив на вартість (збільшення вартості) кредитних ресурсів установи кредитора та не залежить від волі сторін. Зокрема такі обставини кладені в додатковій угоді №010/08/4062/14 від 10.12.2010.

3.2. У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником умов, передбачених п. 10.2, 10.6,.10.9, 10.12.10,.13 цього Договору, без укладання будь-якої додаткової угоди до цього Договору процентна ставка за кредитом збільшується на 20 процентних пунктів з дати, наступної за датою, коли кредитору стало відомо про таке не виконання/неналежне виконання.

6.3. Цим договором позичальник надає право кредитору здійснювати договірне списання з рахунків позичальника ( у т.ч. з рахунків його структурних підрозділів), з рахунку №2600716074, а також з рахунків, що будуть відкриті позичальником у кредитора в майбутньому та реквізити яких кредитор визначить самостійно, будь-яких сум, належних до сплати за цим договором, в тому числі в рахунок погашення суми кредиту, сплати процентів, комісій, відшкодування витрат, сплати пені, штрафів та інших платежів, передбачених цим договором. Таке договірне списання може здійснюватись кредитором на підставі цього договору будь-яку кількість разів до повного погашення заборгованості позичальника за цим договором."

Додатковою угодою №010/08/4062/15 від 20.06.2011, сторони домовились, що кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 31.12.2013 (останній день строку користування кредитом).

2.1 Плата за користування кредитом в строк по 19.06.2012 (строк дії процентної ставки) розраховується на основі процентної ставки в розмірі 12,5 % річних.

Не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку дії процентної ставки, кредитор повідомляє позичальника про встановлений розмір процентної ставки на наступний строк користування кредитними коштами, що не може перевищувати 365/366 (для високосного року) календарних днів. Згода позичальника з процентною ставкою на наступний строк користування кредитними коштами оформляється додатковою угодою до цього Договору.

У разі, якщо на дату закінчення строку дії процентної ставки, додаткова угода не буде підписана сторонами, позичальник зобов'язаний достроково і у повному обсязі виконати всі грошові зобов'язання за цим договором в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дня закінчення строку дії процентної ставки. У цьому разі проценти за кредитом нараховуються до дати його повного погашення відповідно до процентної ставки, що була встановлена цим Договором.

Останній погоджений сторонами кредитного договору графік погашення заборгованості за кредитом викладений у додатку №1 до додаткової угоди №010/4062/16 від 20.02.2012.

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору, проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок нарахованих доходів кредитора, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Нарахування процентів за кредитом здійснюється щомісячно виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується).

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання позичальником зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, в результаті чого за період з 28.03.2014 по 12.04.2014 виникла заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 12 589,38 дол. США.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок, зокрема, позичальника повернути кредит та сплатити проценти за кредитним договором.

За приписами ст.10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та іншіучасники господарськихвідносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання з видачі кредиту згідно умов Кредитного договору належним чином.

Однак, ТОВ "Євро Лізинг" станом на 07.05.2014 заборгованість за відсотками не погасив, в результаті чого за період з 28.03.2014 - 12.04.2014 за кредитним договором №010/08/40625 від 05.09.2008 перед банком виникла заборгованість у позичальника у розмірі 12 589,38 дол. США.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми боргу в матеріали справи не представлено, тому заборгованість у розмірі заявленому до стягнення визнана судом обґрунтованою та документально доведеною.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

05.09.2008 між банком (заставодержатель за договором) та ТОВ "Євро Лізинг" (заставодавець або позичальник) укладений договір застави транспортних засобів №11/1-2558, за умовами якого, заставодавець передає заставодержателю в заставу належне йому на праві власності рухоме майно: транспортні засоби, перелік, характеристики та місце зберігання яких наведено в додатку №1 до цього Договору, що є невід»ємною частиною цього Договору.

Сторони домовились, що договірна вартість предмета застави на момент укладення цього Договору становить 65 346 718,25 грн. та відповідає ринковій на дату підписання цього Договору.

Додатковою угодою від 24.07.2013 №11/1-2558/26 сторони погодили викласти п.1.2 Договору у наступній редакції: 1.2. Сторони домовились, що договірна вартість предмета застави на момент укладення цього Договору становить 45 619 541,20 грн. та відповідає ринковій на дату підписання цього Договору."

Обтяження заставою рухомого майна, визначеного в п. 1.1 цього Договору, а також взаємні права і обов'язки сторін за цим договором виникають з моменту набуття сили цим Договором. Пріоритет прав заставодержателя відносно прав третіх осіб на предмет застави виникає з моменту державної реєстрації застави згідно цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору застави, застава забезпечує повне виконання грошових - зобов'язань позичальника, що виникають або/та виникнуть у майбутньому з кредитного договору №010/08/4062 від 05.09.2008.

У випадках передбачених пп. 7.2, 8.1 цього договору, заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги щодо, зокрема сплати процентів за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору.

Максимальний розмір вимог, які забезпечуються заставою за цим договором відповідає загальному розміру вимог заставодержателя визначених в п. 2.1, 2.2 цього Договору.

Згідно п. 3.2 Договору застави, заставодавець засвідчує і гарантує, що на момент укладення цього Договору предмет застави є вільним від будь-яких обмежень; він не є предметом будь-яких інших договірних зобов'язань заставодавця чи судових позовів; на нього не було звернене стягнення за будь-якими зобов'язаннями заставодавця; це майно не було нікому продано, подаровано, воно не знаходиться під забороною відчуження.

Заставодавець повідомляє, що предмет застави переданий у лізинг відповідно до договорів лізингу, які наведено у додатку №1 до цього Договору. У випадку передачі у лізинг предмету застави по інших договорах лізингу ніж ті, що вказані у додатку №1 до цього договору, заставодавець повинен отримати на це письмову згоду заставодержателя за три банківські дні до укладання такого договору лізингу та внести відповідні зміни до додатку №1 до цього договору.

Крім того, умовами договору застави сторони погодили, що про зміну місця зберігання предмета застави заставодавець повинен письмово повідомляти заставодержателя не пізніше ніж за три робочі дні до дати фактичної зміни місця зберігання.

За вибором заставодержателя застосовується один із наведених у п. 8.2 договору, способів звернення стягнення на предмет застави та задоволення вимог заставодержателя, зокрема, за рішенням суду.

В додатку №1 до Договору застави в п. 94 зазначено, що вантажний автомобіль-бортовий МАЗ 437041-268, 2008 року, номер кузова (шасі) Y3M43704180006130, державний реєстраційний номер АА2076НВ, номер свідоцтва про державну реєстрацію ААС281643, місцезнаходження: вул. Дмитрова, 5, корп. 10 А, м. Київ, 03150, Україна, номер та дата договору лізингу: №466 від 14.09.2007 в межах плану лізингу №466/004, лізингоодержувач: ТОВ "Стеклайн", заставна вартість: 132 055,51 грн.

Таким чином, відповідно до договору застави транспортний засіб - вантажний автомобіль-бортовий МАЗ 437041-268, 2008 року, номер кузова (шасі) Y3M43704180006130, перебуває у заставі банку для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Євро Лізинг" за кредитним договором №010/08/4062 від 05.09.2008.

Судом встановлено, що 22.07.2011 між ТОВ "Євро Лізинг" (лізингодавець за договором) та ТОВ "Сталекс МК" (лізингоодержувач за договором) укладений договір фінансового лізингу №1356, за умовами якого Лізингодавець на підставі замовлення на ТЗ зобов'язався купити та передати Лізингоодержувачу в строкове платне користування ТЗ на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов'язався вчасно та в повному обсязі відповідно до Плану лізингу сплачувати на користь Лізингодавця Лізингові платежі, а також виконувати інші зобов'язання, визначені цим Договором (п. 2.1. Договору лізингу).

З поданих матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Сталекс МК" було викуплено ТЗ марки МАЗ 4370041-268 (номер об'єкта Y3М43704180006130), проте, у зв'язку з наявністю обтяжень на вказаний транспортний засіб з боку відповідача за Договором застави № 11/1-2558 від 05.09.2008 р., позивач позбавлений у повному обсязі здійснювати свої права власника такого транспортного засобу, що стало підставою для звернення з позовом про усунення перешкод у реалізації права власності (справа №910/14807/14).

Банк зазначив, що в супереч положенням п. 3.2 Договору застави, ТОВ "Євро Лізинг" не повідомив про передачу вказаного транспортного засобу до ТОВ "Сталекс МК", а банк не надавав згоду на передачу даного транспортного засобу по договору фінансового лізингу ТОВ "Сталекс МК", що не заперечується сторонами та підтверджено в рішенні господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у справі №910/14807/14 (яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014).

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Наведений факт має преюдиційне значення та не підлягає повторному доведенню.

Відповідно до акту від 13.09.2012, ТОВ "Євро Лізинг" і ТОВ "Сталекс МК" здійснено приймання-передачу транспорту МАЗ 437041-262, номер кузова (шасі) YЗМ43704180006130, свідоцтво про реєстрацію серії ААС №281643, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві в 2008 році.

Позивачем також до матеріалів справи додана угода від 13.09.2012 про викуп транспортних засобів (МАЗ 437041-268, 2008 року, номер кузова (шасі) Y3M43704180006130, державний реєстраційний номер АА2076НВ), укладена між ТОВ "Євро Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "Сталекс МК" (лізингоодержувач).

Відповідно до облікової картки, яка долучена до матеріалів справи, УДАІ в м. Києві 18.09.2012 знято з обліку транспортний засіб за договором лізингу - МАЗ 437041-268, номер кузова (шасі) YЗМ43704180006130, попередній державний номерний знак АА2076НВ, для ТОВ "Сталекс МК".

При цьому, у вказаному акті та угоді від 13.09.2012, у додатках до договору фінансового лізингу №1356 від 22.07.2011, зазначена модель транспортного засобу МАЗ 437041-26 2 , в той час, як в додатку до договору застави від 05.09.2008, у витягу з Державного реєстру, зазначений транспортний засіб МАЗ 437041-26 8 , що свідчить протехнічну помилку, враховуючи, що номер кузова (шасі) у всіх доданих до матеріалів справи документах зазначено - YЗМ43704180006130, тобто мова йде про один і той же транспортний засіб, що відповідачем не заперечується.

Позивач пояснив суду, що йому стало відомо, що ТОВ "Євро Лізинг" на підставі договору фінансового лізингу №1356 від 22.07.2011 передав у фінансовий лізинг транспортний засіб - вантажний автомобіль-бортовий МАЗ 437041-268, 2008 року, номер кузова (шасі) Y3M43704180006130 - ТОВ "Сталекс МК" з подальшим переходом права власності до останнього.

З метою отримання інформації за ким саме зареєстрований транспортний засіб - вантажний автомобіль - бортовий МАЗ 437041-268, номер кузова (шасі) YЗМ43704180006130, реєстрацій номер АА4716МІ, суд звертався із запитами до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС в м. Києві.

У відповідь на запит, управління повідомило про направлення матеріалів для подальшої перевірки по територіальності відносно реєстрації транспортного засобу марки МАЗ 437041-268, номер кузова (шасі) YЗМ43704180006130, номерний знак АІ2445ЕЕ, зареєстрованого 29.11.2014 центром ДАІ з обслуговування м. Березань Київської області.

При цьому, суд взяв до уваги, що положеннями ч. 1 ст. 27 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Таким чином, статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Статтею 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Аналогічні положення містить і ст.23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яка надає право обтяжувачу в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне зобов'язання, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Частиною 3 ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

08.09.2008 за №7872514 позивачем зареєстровано об'єкт обтяження: вантажний автомобіль-бортовий МАЗ 437041-268, 2008 року, номер кузова (шасі) Y3M43704180006130, державний реєстраційний номер АА2076НВ; тип обтяження: застава рухомого майна, на підставі договору застави транспортних засобів №11/1-2558 від 05.09.2008, згідно витягу з Державного реєстру від 23.04.2014.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За приписами ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

У п. 8.2 Договору застави визначено, що звернення стягнення на заставлене майно відбувається на підставі рішення господарського суду або в позасудовому порядку.

Отже, умовами укладеного між сторонами договору застави заставодержателю (позивачу) надано право самостійно обирати спосіб звернення стягнення на заставлене майно.

Позивач звернувся з вимогою до ТОВ "Сталекс МК" та ТОВ "Євро лізинг" про погашення заборгованості у розмірі 132 055,51 грн., який направлений 14.05.2014, згідно фіскального чеку №№6265, 6264 та описів вкладення від 14.05.2014.

Згідно з ч.2 ст.591 Цивільного кодексу України початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, в тому числі, початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

У зв'язку з наведеним, суд встановлює початкову ціну на вищевказане заставне майно на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Звернути стягнення на предмети застави згідно договору застави №11/1-2558 від 05.09.2008, а саме: - вантажний автомобіль-бортовий МАЗ 437041-268, 2008 року, номер кузова (шасі) Y3M43704180006130, реєстраційний номер АА4716МІ, який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сталекс МК" (03124, м. Київ, вул. Радищева, 3, код 33592024) шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 23/1, кв.2, код 32774741) за кредитним договором №010/08/4062 від 05.09.2008 у сумі 12 589, 38 дол. США (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят девять доларів 38 центів), що в еквіваленті становить 146 683,22 грн. (сто сорок шість тисяч шістсот вісімдесят три гривні 22 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909).

Встановити початкову ціну на вищевказане майно на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс МК" (03124, м. Київ, вул. Радищева, 3, код 33592024) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909) судовий збір у розмірі 2 933,66 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять три гривні 66 коп.).

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 17.01.15

Головуючий суддя М.Є.Літвінова

Судді В.П. Босий

І.І. Борисенко