Ухвала

від 15.05.2017 по справі 910/15294/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.05.2017№ 910/15294/14

За скаргою Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль

на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ

Головного територіального управління юстиції у місті Києві

За позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сталекс МК

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"

про звернення стягнення на предмет застави 12 589,38 доларів США, що

еквівалентно 146 683,22 грн.,

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Босий В.П.

Борисенко І.І.

Представники учасників судового процесу:

від заявника (стягувача): Семеняка В.В. за довіреністю № 439/16-Н від 15.07.2016;

Сандуляк С.А. за довіреністю № 421/16 від 07.07.2016;

від боржника: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився.

ОСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.01.2015 у справі №910/15294/14 позовні вимоги задоволені повністю; звернено стягнення на предмети застави згідно договору застави № 11/1-2558 від 05.09.2008, а саме: - вантажний автомобіль-бортовий МАЗ 437041-268, 2008 року, номер кузова (шасі) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сталекс МК" шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" за кредитним договором № 010/08/4062 від 05.09.2008 у сумі 12 589,38 дол. США, що в еквіваленті становить 146 683,22 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"; встановлено початкову ціну на вищевказане майно на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс МК" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у розмірі 2 933,66 грн.

17.02.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (далі - скаржник) надійшла скарга на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2017 розгляд скарги призначено на 27.03.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2017 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд скарги відкладено на 19.04.2017 року.

18.04.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником скаржника подано клопотання про відкладення розгляду скарги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд скарги відкладено на 15.05.2015 року.

27.04.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником ВДВС надані копії матеріалів виконавчого провадження.

В судовому засіданні 15.05.2017 року представники стягувача підтримали викладені у скарзі вимоги.

Представники ВДВС, боржника та третьої особи в судове засідання 15.05.2017 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки згідно з ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши в судовому засіданні 15.05.2017 року скаргу ПАТ Райффайзен Банк Аваль на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, суд вирішив задовольнити її, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Названий Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Законом України Про виконавче провадження регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Також, згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження , стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Так, акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з положеннями Закону України Про виконавче провадження , юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

В даному випадку на розгляд суду передано вимоги про:

- визнання дій державного виконавця відділу Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойко Л.Р. по винесенню постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.12.2016 неправомірними;

- скасування постанови державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Штойко Л.Р про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.12.2016 №51126787.

Розглядаючи зазначені вимоги, суд бере до уваги наступне.

Як вбачається з наданих ВДВС копій матеріалів виконавчого провадження, 18.05.2016 року ВДВС було відкрито виконавче провадження ВП № 51126787 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 28.01.2015 у справі № 910/15294/14, відповідно до якого звернуто стягнення на предмети застави згідно договору застави № 11/1-2558 від 05.09.2008, а саме: - вантажний автомобіль-бортовий МАЗ 437041-268, 2008 року, номер кузова (шасі) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сталекс МК" (03124, м. Київ, вул. Радищева, 3, код 33592024) шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (29000, АДРЕСА_1, код 32774741) за кредитним договором № 010/08/4062 від 05.09.2008 у сумі 12 589,38 дол. США (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять доларів 38 центів), що в еквіваленті становить 146 683, 22 грн. (сто сорок шість тисяч шістсот вісімдесят три гривні 22 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909).

28.07.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про оголошення в розшук майна боржника, на яке було звернуто стягнення, а саме вантажний автомобіль-бортовий МАЗ 437041-268, 2008 року, номер кузова (шасі) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Крім того, 28.07.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до вирішення питання по суті.

07.12.2016 року боржником було надано державному виконавцю Довідку № 32 від 02.12.2016, за підписом керівника його підприємства та головного бухгалтера, відповідно до змісту якої станом на 02.12.2016 року на балансі боржника не обліковується вантажний автомобіль МАЗ 437041-268, бортовий шасі НОМЕР_2, і даний автомобіль не є власністю товариства. При цьому, боржник повідомив, що він не знаходиться у будь-яких господарських договірних та кредитних (лізингових) відносинах з ПАТ Райффайзен Банк Аваль .

14.12.2016 року державним виконавцем поновлено виконавче провадження та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки автомобіль, на який необхідно звернути стягнення не належить боржнику, посилаючись, при цьому, на надану боржником довідку.

Пунктом 6 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Частиною 2 статті 37 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт .

Водночас, з наданих ВДВС матеріалів виконавчого провадження вбачається, що всупереч вищевказаних приписів чинного законодавства державним виконавцем не було, акт про відсутність у боржника автомобіля МАЗ 437041-268, 2008 року, номер кузова (шасі) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 не складено.

Оскаржувана постанова обґрунтована державним виконавцем лише довідкою, яку надав сам боржник, при цьому, в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які відомості щодо перевірки державним виконавцем вказаній в означеній довідці інформації в частині того, що боржник не є власником автомобіля МАЗ 437041-268, 2008 року, номер кузова (шасі) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем, в порушення встановлених законом вимог, станом на дату вчинення оскаржених дій, не встановлено документально підтвердженої відсутності у боржника майна, на яке звернуто стягнення, а саме автомобіля МАЗ 437041-268, 2008 року, номер кузова (шасі) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, у зв'язку з чим дії ВДВС щодо повернення наказу господарського суду міста Києва від 28.01.2015 у справі № 910/15294/14 вчинені без достатньої правової підстави і ґрунтуються лише на інформації, яка надана самим боржником без її перевірки та підтвердження компетентними органами, а відтак є непровомірними та такими, що порушують законні права та інтереси стягувача.

Одночасно, суд зазначає, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Суду у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необгрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (див. рішення Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги стягувача, викладені у скарзі такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного управління юстиції у місті Києві задовольнити.

2. Визнати дії державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного управління юстиції у місті Києві Штойко Л.Р. по винесенню постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.12.2016 ВП № 51126787 незаконними.

3. Визнати постанову державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного управління юстиції у місті Києві Петрухно С.О. про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.12.2016 ВП № 51126787 недійсною.

4. Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу.

5. Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді В.П. Босий

І.І. Борисенко

СУДДЯ УХВАЛИВ:

на 15.05.17 о 12:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал № .

Суддя