Постанова

від 14.01.2015 по справі 917/1121/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2014 р. Справа № 917/1121/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Вінніков І.М. - керівник, Потреба С.М. - дов. б/н від 16.06.2014р.,

відповідача - Войтенко Д.М. - дов. б/н від 30.12.2014р.,

1-ї третьої особи - Шморгай О.М. - дов. № 2 від 05.01.2015р.,

2-ї третьої особи - Ковтун Ю.І. - дов. № 01-11/4198 від 03.04.2014р., Червона О.В. - дов. № 01-11/4179 від 03.04.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги третьої особи, ПАТ "Полтаваобленерго", (вх. №3995 П/1-9) та відповідача, Кременчуцької міської ради Полтавської області, (вх. №3996 П/1-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.10.2014 р. у справі № 917/1121/14,

за позовом Громадської організації "Водний клуб "Енергія", м. Кременчук, Полтавська обл.,

до Кременчуцької міської ради Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська обл.,

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава;

2. Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго", м. Полтава,

про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.10.2014 р. (суддя Солодюк О.В.) позов задоволено. Визнано недійсним рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 25.03.14р., яким Громадській організації "Водний клуб" Енергія", відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення договору оренди землі від 30.07.2004р., який зареєстровано у Полтавській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 21.10.2004р. № 020454800191; запропоновано громадській організації "Водний клуб" Енергія" звернутися до міської ради з клопотанням щодо поділу земельної ділянки з метою усунення зауважень, вказаних у пункті 1 цього рішення, для наступного оформлення права оренди земельної ділянки для закінчення реконструкції недобудованої споруди під склад для зберігання плавзасобів та центру порятунку на воді у відповідності до чинного законодавства. Зобов'язано Кременчуцьку міську раду Полтавської області повторно розглянути клопотання Громадської організації "Водний клуб" Енергія" про поновлення договору оренди землі від 30.07.2004р., який зареєстровано у Полтавській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 21.10.2004р. № 020454800191, на новий строк. Стягнуто з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь Громадської організації "Водний клуб" Енергія" 2 436,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Третя особа, Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго", з рішенням суду першої інстанції не погодилася та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16.10.2014р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Відповідач, Кременчуцька міська рада Полтавської області, з рішенням суду першої інстанції також не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16.10.2014р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Позивач, ГО "Водний клуб "Енергія", відзиву на апеляційні скарги не надав, в судовому засіданні просить суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 16.10.2014 р. - залишити без змін. Вважає, що доводи, викладені в апеляційних скаргах, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у відповідності з нормами чинного законодавства.

Третя особа, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, у відзиві на вищевказані апеляційні скарги просить суд задовольнити апеляційні скарги, а рішення господарського суду Полтавської області від 16.10.2014 р. - скасувати, оскільки воно є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Кременчуцькою міською радою (орендодавець) та Громадською організацією "Водний клуб "Енергія" (орендар) був укладений договір оренди землі від 30.07.2004р., відповідно до умов якого по акту приймання-передачі об'єкта оренди-земельної ділянки в районі 1-го Занасипу від 30.07.04р., відповідач позивачу передав в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,2561 га (кадастровий № 5310436500:08:006:0002 - човнова станція; кадастровий № 5310436500:08:006:0003 - під'їзна дорога) для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу (1.14.5. - Землі внутрішнього водного транспорту). Договір зареєстрований у Полтавській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 21.10.2004р. № 020454800191.

У відповідності до п. 7 договору, цей договір укладено до 01.05.2014р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Листом від 10.02.14р. № 4814 позивач повідомив відповідача про свій намір продовжити дію договору оренди.

25.03.2014р. Кременчуцькою міською радою Полтавської області на ХІV сесії міської ради VI скликання прийнято рішення "Про відмову в поновленні договору оренди землі в м. Кременчуці", яким вирішено відмовити в поновленні договору оренди землі, укладеного між Кременчуцькою міською радою та Громадською організацією "Водний клуб "Енергія" (ідентифікаційний код 25785002), зареєстрованого 21.10.2014р. за № 020454800191, на підставі якого у користуванні перебуває земельна ділянка площею 2 561 кв.м для експлуатації та обслуговування човнової станції в районі 1-го Занасипу та запропоновано громадській організації "Водний клуб" Енергія" звернутися до міської ради з клопотанням щодо поділу земельної ділянки з метою усунення зауважень, вказаних у пункті 1 цього рішення, для наступного оформлення права оренди земельної ділянки для закінчення реконструкції недобудованої споруди під склад для зберігання плавзасобів та центру порятунку на воді у відповідності до чинного законодавства.

Підставою для відмови в поновленні договору оренди згідно оскаржуваного рішення є наявність на земельній ділянці, крім об'єкта незавершеного будівництва, що підлягає реконструкції, ще й будівлі човнової станції державної власності. У відповідності до п. 2 ст.117 та ст. 122 Земельного кодексу України Кременчуцька міська рада не є розпорядником земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна державної власності.

Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що стаття 79 Земельного кодексу та стаття 51 Водного кодексу України виключають можливість поновлення договору оренди земельної ділянки з частиною акваторії водосховища комплексного призначення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вищезазначене рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області є таким, що суперечить чинному законодавству, порушує права позивача та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про задоволення вищевказаного позову, зважаючи на наступне.

Як правильно було взято судом першої інстанції до уваги, господарським судом Полтавської області розглядалась справа № 917/1115/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Громадської організації "Водний клуб "Енергія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна по Полтавській області, м. Полтава про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.05.2014 р. по справі № 917/1115/13 відмовлено в задоволенні позову. Постановою Харківського апеляційного господарського суду в постанові від 23.09.2014 р. дане рішення було залишено без змін.

В постанові колегія суддів зазначила, що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради депутатів трудящих від 27.03.1969 р. №156 за дирекцією Кременчуцької ТЕЦ закріплено земельну ділянку для човнової станції площею 0,8616 га.

Відповідно до договору на право тимчасового користування від 29.04.1998 р., укладеного між Кременчуцькою міською радою та Державною акціонерною енергетичною компанією "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцькою ТЕЦ, останньому було надано у тимчасове користування земельну ділянку площею 0,8616 га у м. Кременчук, по вул. 50 років СРСР в районі 1-го Занасипу.

Рішенням VI сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області XXIV скликання від 24.09.2002 р. було надано громадській організації "Водний клуб "Енергія" в оренду до 01.05.2004 р. земельну ділянку площею 2 561,0 кв.м (0,2561 га) у м. Кременчук, по вул. 50 років СРСР, в районі 1-го Занасипу.

Вказана земельна ділянка цим же рішенням ради від 24.09.2002р. була вилучена із землекористування ВАТ "Полтаваобленерго".

Пунктом 4 рішення XXIII сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області IV скликання від 29.07.2004 р. громадській організації "Водний клуб "Енергія" передано за рахунок земель, наданих їй в оренду, зазначена земельна ділянка загальною площею 2 561 кв. м до 01.05.2014 р. в оренду для експлуатації і обслуговування човнової станції у м. Кременчук, по вул. 50 років СРСР в районі 1 - го Занасипу.

Вказані земельні ділянки були передані ГО "Водний клуб "Енергетик" після письмової відмови позивача, що підтверджується наданими до матеріалів справи листами ПАТ "Полтаваобленерго" від 07.05.2012 р. та від грудня 2004 р.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 3 договору оренди землі від 30.07.2004р., на земельній ділянці, яку було передано відповідачем позивачу, знаходиться лише незакінчена будівництвом двоповерхова споруда БМЗ. Будь-якого нерухомого майна державної форми власності у договорі не має. Також, таких даних не містить і технічна документація, розроблена до укладання договору оренди.

У відповідно до п. п. 5, 6 договору земельна ділянка, яка передається в оренду, недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, не має. Інших особливостей, які можуть вплинути на орендні відносини, об'єкт оренди не має.

В проекті відведення земельної ділянки вказана адреса земельної ділянки: м. Кременчук, вул. 50 років СРСР в районі 1- го Занасипу.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що з договору оренди землі від 30.07.04р. вбачається, що в ньому відсутні дані про наявність на земельній ділянці об'єкту нерухомого майна державної власності - будівлі човнової станції.

При цьому, відповідно до договору оренди землі від 12.09.2005 р. відповідач передав ВАТ "Полтаваобленерго" в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,4184 га для експлуатації та обслуговування човнової станції "Енергетик" в районі 1-го Занасипу в м. Кременчуці.

Відповідно до п. 3 цього договору на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - будівля човнової станції, об'єкти інфраструктури відсутні.

Таким чином, об'єкт нерухомого майна - будівля човнової станції відповідно до договору оренди землі від 12.09.2005р., укладеного між Кременчуцькою міською радою та ВАТ "Полтаваобленерго", знаходиться на земельній ділянці площею 0,4184 га, яка була надана в оренду ВАТ "Полтаваобленерго" до 01.07.2010р.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що твердження відповідача та третіх осіб про передачу нерухомого майна - будівлі човнової станції позивачу згідно договору оренди землі від 30.07.2004р. та знаходження об'єкту державного майна на земельній ділянці, яку орендує позивач, спростовуються матеріалами справи.

Посилання відповідача у спірному рішенні на ст. 79 Земельного кодексу України та ст. 51 Водного кодексу України є безпідставним, оскільки ст. 79 Земельного кодексу України передбачає поняття земельної ділянки і не містить обмежень стосовно її передачі в оренду позивачу. Положення ст. 51 Водного кодексу України стосуються порядку використання водних об'єктів, а позивач звертався до відповідача з клопотанням про поновлення договору оренди землі від 30.07.04р., згідно якого позивач орендує земельну ділянку, а не водний об'єкт.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", якими встановлено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Таким чином, крім невідповідності спірного акту вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно зі ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, або нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про визнання недійсним спірного рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області VI скликання від 25.03.2014р., яким Громадській організації "Водний клуб" Енергія" відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення договору оренди землі від 30.07.2004 р.

Також, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення вимоги позивача щодо зобов'язання Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути клопотання Громадської організації "Водний клуб" Енергія" про поновлення договору оренди землі від 30.07.04р., який зареєстровано у Полтавській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 21.10.04р. № 020454800191, на новий строк з посиланням на ст. 12, ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Посилання апелянтів на договір оренди державного майна № 1056 від 22.09.1999 р. та додатків до нього є безпідставними, оскільки у вищезазначених документах не зазначено адресу майна (ін. № 0100361). Витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна та Витяг з кримінального провадження № 12014170110000503 не є доказами знаходження майна на земельній ділянці, яку орендує позивач, а також не є доказом володіння чи користування позивачем державним майном.

Також, безпідставним є посилання відповідача на акт огляду від 31.03.2014р., оскільки з нього не вбачається, де проводився огляд, на якій земельній ділянці встановлено факт знесення майна. Підпис представника позивача в акті відсутній.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що лист РВ ФДМУ в Полтавській області від 25.04.12 12 р. № 05-05/2213 та інформація про адреси об'єктів носять інформаційний характер і не підтверджують наявність об'єкту державного майна на земельній ділянці, яку орендує позивач.

Є також безпідставним посилання відповідача на порушення позивачем ст. 33 Земельного кодексу України, оскільки в спірному рішенні відсутні посилання на вищезазначену статтю.

Крім того, судом першої інстанції правильно не взято до уваги надані 2-ю третьою особою акти обстеження, акти огляду, акти перевірок виконання умов договору № 1056 від 22.09.1999 р., схеми, листи, повідомлення про злочин, схему земельної ділянки, висновок про вартість майна, справу № 19, технічну документацію із землеустрою, довідку про перевірку виконання умов договору № 1056 від 22.09.1999 р., акт перевірки від 18.09.13 р. виконання умов договору № 1056 від 22.09.1999 р., акт огляду від 31.03.2014р., акт обстеження державного майна від 07.04.2014 р., фото, звіт про експертну оцінку вартості майна, оскільки вищезазначені акти не підписані представником позивача, листи, довідки, повідомлення, звіти мають інформаційний характер, не відомо місце та час проведення фотозйомки.

Враховуючи викладене, відповідачем та третіми особами не підтверджено наявності державного майна на земельній ділянці позивача-орендаря, володіння чи користування позивачем державним майном.

Безпідставними є також посилання відповідача та третіх осіб на те, що представником позивача у 2005 році та у 2010 році було підтверджено факт наявності будівлі човнової станції проставлянням власноручно підпису та печатки на актах про встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості для експлуатації та обслуговування човнової станції "Енергетик" в районі 1-Занасипу в м Кременчуці), оскільки підпис представника позивача на вищезазначених документах підтвердив лише факт встановлення меж земельної ділянки та їх погодження, а не підтвердив наявність об'єкту державного майна на земельній ділянці, яку орендує позивач.

На підставі викладеного, доводи апеляційних скарг не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тоді як доводи, викладені в апеляційних скаргах, не підтверджені належними доказами, через що рішення господарського суду Полтавської області від 16.10.2014р. по справі 917/1121/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Враховуючи, що апелянт (Кременчуцька міська рада Полтавської області) не виконав вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. та не надав доказів доплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 609,00, судова колегія вважає, що у відповідності до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким передбачено, що не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 609,00 грн. підлягає стягненню з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційних скарг ПАТ "Полтаваобленерго" та Кременчуцької міської ради Полтавської області відмовити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.10.2014р. у справі №917/1121/14 залишити без змін.

Стягнути з Кременчуцької міської ради Полтавської області (39600, м. Кременчук, Полтавська обл., пл. Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 24388300) на користь державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, рахунок отримувача - 31216206782003, код отримувача - 37999654, банк отримувача - ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача - 851011) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 609,00 грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 17.01.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.