Постанова

від 01.02.2007 по справі 6/662-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/662-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2007                                                                                   Справа № 6/662-06  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Лотоцької Л.О.

суддів:  Бахмат Р. М. (доповідача), Головко В.Г.

при секретарі: Стуковенкової Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача:   Хоменко І.І.( дов. б/н  від 16.01.07 р.);

від відповідача: представник не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:  Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства “Сапфір” м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від  30.10.06 року   у справі № 6/662-06

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю “АБР Система”  м.Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства “Сапфір”  м.Дніпропетровськ

про  стягнення 1 452 796 грн. 18 коп.

                                                  В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 30.10.06 р. у справі № 6/662-06 (суддя Коваленко О.О.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АБР Система” м.Київ (позивача) вжив заходи забезпечення позову по даній справі у вигляді накладання арешту на грошові кошти відповідача в межах суми 1 452 796 грн. 18 коп., що належать ТОВ виробниче підприємство “Сапфір”.

Відповідач, не погодившись з вказаною ухвалою подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу. Підставою для скасування оскаржуваної ухвали про накладання арешту на грошові кошти в межах суми 1 452 796 грн. 18 коп. скаржник вважає те, що позивачем не було надано доказів того, що неприйняття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що при винесенні ухвали, яка оскаржується, господарський суд повинен був виходити з того, що грошові кошти, які належать ТОВ виробничому підприємству “Сапфір”, можуть зникнути на час розгляду справи по суті.

Скаржник вважає, що господарським судом не були прийняті до уваги положення статті 33 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 р. та 14.12.06 р., направлені відповідачу, в яких останній був повідомлений про час і місце судового засідання, були  повернуті з відмітками пошти про те, що організація вибула.

Про те апеляційний господарський суд вважає відповідача таким, що повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання, виходячи з того, що він повідомлений за адресою його місцезнаходження (а.с. 87), зазначеною у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 86) та у позовній заяві.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв”язку з тим, що 01.02.2007 р. у нього на 14 год. Призначене судове засідання у Індустріальному суді м. Дніпропетровська (суддя Мороз В.П.) за позовом Тума нової Н.В. до  Ковнай В.М., предстанивком якого він є. На підтвердження представником відповідача не було надано відповідних доказів.

Відповідно до ст.. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційної скаргою в апеляційну інстанцію. Строк розгляду справи в апеляційній інстанції закінчився 21.01.07 р.

Відповідач двічі в судове засідання не з'являвся.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню, а справу можливо розглянути без участі відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.06 р., яка підписана заступником голови суду М.П. Неклеса, строк вирішення спору продовжено до 21.02.07 р.

Розпорядженням від 31.01.2007 р. № 49, підписаним головою судової палати М.П. Неклеса, у зв'язку з черговою відпусткою судді Євстигнеєва О.С., змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши  суддю-доповідача та представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в  апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних  підстав.

Відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові суми), які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю...

Позивач звертаючись з позовом до відповідача про стягнення з нього 1 452 796 грн. 18 коп. заборгованості, просив господарський суд вжити заходи до забезпечення позову у вигляді накладання арешту на грошові кошти що знаходяться на рахунках відповідача в межах суми позову. Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову позивач  обґрунтовує занепокоєнням ситуації, яка склалася, а саме те, що сума позову є значною, дії відповідача доводять про небажання сплатити заборгованість перед позивачем, також те, що позивач має припущення, що у відповідача є заборгованість і по іншим договорам з іншими партнерами.

Зважаючи на доводи позивача, колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно виніс ухвалу, якою вжив заходи забезпечення позову по даній справі, як гарантію реального виконання рішення.

Доводи скаржника, вказані в апеляційній скарзі, не можуть служити підставою для скасування оскаржуваної ухвали, так як відповідач не надав доказів того, яким чином і коли він має намір розрахуватися з позивачем і що у нього є достатньо коштів на рахунках для того щоб  розрахуватися з позивачем. Посилаючись на статтю 33 ГПК України скаржник не врахував, що ч.2 вказаної статті передбачає, що докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідач не надав суду будь-яких доказів, які спростували б доводи позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66-67, 103-106 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

         П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства “Сапфір” м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області  від 30.10.2006 р. у справі № 6/662 змінити, виклавши в наступній редакції: “Накласти арешт на грошові суми  Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства “Сапфір”, 49100 м.Дніпропетровськ,  вул. Калінова, 98/83 (код ЄДРПОУ 31381588) на суму 1 452 796 грн. 18 коп.

Головуючий                                                                                        Л.О.Лотоцька  

Судді:                                                                                   Р.М.Бахмат

В.Г.Головко

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                           І.Г.Логвиненко

05.02.07 р.