Ухвала

від 13.01.2015 по справі 808/7033/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2015 року м. Київ К/800/23075/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014

у справі № 808/7033/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Запоріжжя"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 08.08.2013 № 0000832201 за формою «П», № 0000802201 за формою «Р», № 0000812201 за формою «Р» та № 0000822201 за формою «В4».

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.06.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 17.06.2011 по 31.12.2012, складено акт від 19.07.2013 №37/08-2922-0109/37708102, в якому зафіксовано порушення позивачем: пп.14.1.27, 14.1.36, 14.1.231, 14.1.257, 14.1.267 п.14.1 ст.14 , п.137.10 ст.137, п.138.2, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого неправомірно занижено податок на прибуток у розмірі 851 092,00 грн.; завищення від'ємного значення об'єктів оподаткування податку на прибуток на суму зменшення від'ємного значення об'єкта на прибуток на загальну суму 570 518,00 грн.; п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, у результаті чого встановлено заниження р.18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податного кредиту поточного звітного періоду» на загальну суму 44 778,00 грн.; завищення р.19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» на загальну суму 37 966,00 грн.; заниження р.24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» по періодах: жовтень 2011 року - 12 2485,00 грн.; листопад 2011 року - 116 323,00 грн.; грудень 2011 року - 99 631,00 грн.; січень 2012 року - 57 583,00 грн.; лютий 2012 року - 40 634,00 грн.; березень 2012 року - 9 576,00 грн.; червень 2012 року - 124 231,00 грн.; липень 2012 року - 82 031,00 грн.; серпень 2012 року - 82 031,00 грн.; листопад 2012 року - 25 543,00 грн.; грудень 2012 року - 25 543,00 грн.; заниження р.25 «сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 18 630,00 грн.; р.25 «сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 17 704,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 08.08.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000802201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 964 419,25 грн.; № 0000812201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1157,50 грн.; №0000832201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 570018,00 грн.; № 0000822201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 37 966,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що 27.11.2012 між позивачем (замовник) та ПП «Гамма Система» (постачальник) було укладено договір поставки №27/11, згідно з яким ПП «Гамма Система» поставило запасні частини (мультимедійний пристрій та камера заднього виду). На виконання умов договору, ПП «Гамма Система» виписано видаткову та податкову накладні на загальну суму 7 276,68 грн., у тому числі ПДВ 1 213,00 грн. ТОВ «Богдан-Авто Запоріжжя» оплатило вартість товару та облікувало придбаний товар.

01.07.2011 позивачем укладено договір №03 на бухгалтерське обслуговування з ТОВ «Консультаційно-аудиторською фірмою «Богдан», за умовами якого останнє надавало послуги із бухгалтерського та податкового обліку, в обсягах та на умовах, визначених договором та відповідно до вимог чинного законодавства на загальну суму 142 167,00 грн.

На підтвердження вищевказаних послуг, позивачем було надано первинні документи, зокрема, акти здачі-прийняття робіт, докази оплати послуг.

01.02.2012 ТОВ «Богдан-Авто Запоріжжя» (довіритель) уклало агентський договір №51 з ТОВ «Богдан-Авто Дніпропетровськ» (комерційний агент), 01.11.2011 ТОВ «Богдан-Авто Запоріжжя» (довіритель) уклало договір доручення №1 з ПрАТ «ВКФ «Універсал» (комерційний агент) (від його імені згідно договору про спільну діяльність підписало ТОВ «Метал»), 20.11.2012 року ТОВ «Богдан-Авто Запоріжжя» уклало договір доручення №147 з ПрАТ «ВКФ «Універсал» (комерційний агент) (від його імені згідно договору про спільну діяльність підписало ТОВ «Метал»), 01.11.2011 року ТОВ «Богдан-Авто Запоріжжя» (довіритель) уклало договір доручення №3 з ТОВ «Клаксон» (повірений), 20.11.2012 року ТОВ «Богдан-Авто Запоріжжя» (довіритель) уклало договір доручення №147 з ТОВ «Клаксон» (повірений), згідно яких комерційний агент (повірений) за агентську винагороду надав довірителю послуги зі сприяння у вчиненні від імені та за рахунок довірителя дій по пошуку потенційних покупців на його продукцію, проведенню з ними переговорів та укладенню договорів постачання чи купівлі-продажу. У подальшому сторони укладали додаткові угоди, де передбачалися послуги з реалізації конкретних автомобілів та сум винагороди, складалися акти прийому-передачі виконаних робіт. На виконання умов договору, комерційним агентом були виписані податкові накладні, довірителем оплачено винагороду за надані послуги.

Зазначені послуги підтверджені первинними документами, зокрема, актами приймання-здачі виконаних послуг, оплатою цих послуг.

12.01.2012 між позивачем (замовник) та ТОВ «Богдан-Авто Холдинг» (виконавець) було укладено договір №352 про надання рекламних послуг, згідно якого виконавець надав послуги з розміщення рекламних матеріалів які стосуються продажу автомобілів Hyundai, Lada, Subaru, Daewoo, Bogdan, Great Wall, Lifan, Scoda та ремонтні послуги) на телебаченні, радіо, засобами зовнішньої реклами (лайт-бокси, білборди, тощо), в друкованих засобах масової інформації, на інформаційних ресурсах в мережі Іnternet, на інших медіа-носіях, а також надав інші послуги по виготовленню рекламного матеріалу. ТОВ «Богдан-Авто Запоріжжя» оплатило вартість наданих рекламних послуг. Підтвердженням наданих послуг є акти здачі -прийняття робіт.

31.12.2011 позивач (дилер) уклав дилерський договір Ц№ДД0046 з ТОВ «Хюндай Мотор Україна» (дистриб'ютор), згідно якого останній є офіційним дистриб'ютором та надає дилеру інформаційно-консультаційні послуги з приводу питань підготовки та сервісного обслуговування, організації складської логістики та інших технічних питань. На виконання умов договору, ТОВ «Хюндай Мотор Україна» виписано податкові накладні, сторони підписали акти наданих послуг з додатками, позивач оплатив вартість наданих послуг, що підтверджено матеріалами справи.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 08.08.2013.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль