Постанова

від 12.12.2014 по справі 826/16931/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 грудня 2014 року №826/16931/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Груп» додержавної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2014 №0013882213 та від 14.10.2014 №0013892213, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт-Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2014 №0013882213 та від 14.10.2014 №0013892213.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 27.06.2014 №1193/26-59-22-13-15/32425683 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріп», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.10.2014 №0013882213 та від 14.10.2014 №0013892213. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 27.06.2014 №1193/26-59-22-13-15/32425683 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 14.10.2014 №0013882213 та від 14.10.2014 №0013892213 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Груп» по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Ріп» за період з 01.12.2011 по 30.04.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт-Груп» пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 104264,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток у розмірі 284935,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 27.06.2014 №1193/26-59-22-13-15/32425683 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 14.10.2014 №0013882213, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 121949,00 грн. у тому числі: 104264,00 грн. - основний платіж, 17685,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 14.10.2014 №0013892213, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 234527,00 грн. у тому числі: 234527 грн. - основний платіж, 0 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно із приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 27.06.2014 №1193/26-59-22-13-15/32425683 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт-Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріп» за договором на виконання підрядних робіт від 02.03.2011 №РІ-27/01.03.11.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт-Груп» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріп» (підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт від 02.03.2011 №РІ-27/01.03.11, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов договору, роботи, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Роботи, які виконується за цим договором:

- монтаж та налагодження систем контролю доступу на об'єктах Замовника,

- монтаж та налагодження охоронної сигналізації на об'єктах Замовника,

- передпроектні роботи на об'єктах Замовника,

- комплектування системи відео спостереження та охоронної сигналізації на об'єктах Замовника,

- комплектування та монтаж колюче-дрітового огородження на об'єктах Замовника,

- сервісне профілактичне обслуговування автоматичної охоронної системи на об'єктах Замовника.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору на виконання підрядних робіт від 02.03.2011 №РІ-27/01.03.11; додатків до договору на виконання підрядних робіт від 02.03.2011 №РІ-27/01.03.11 (специфікації); актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; платіжних доручень за відповідні періоди; ліцензії товариства з обмеженою відповідальністю «Ріп» на господарську діяльність, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; довідки з ЄДРПОУ по товариству з обмеженою відповідальністю «Ріп»; свідоцтва про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Ріп»; свідоцтва про реєстрацію податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Ріп».

На обґрунтування економічної доцільності господарських взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт-Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріп» позивачем надано суду копії договорів із третіми особами,

З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців основними видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Ріп» - є будівництво будівель; розбирання та несення будівель, земляні роботи; будівництво інших споруд; виготовлення каркасних конструкцій і покрівель; інші спеціалізовані будівельні роботи; монтаж металевих конструкцій.

Позиція державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві у спірних правовідносинах ґрунтується на протоколі допиту директора товариства з обмеженою відповідальністю «Ріп» ОСОБА_1

Проте, доказів порушення фіскальних інтересів держави внаслідок взаємовідносин позивач - контрагент (товариство з обмеженою відповідальністю «Ріп») органом державної податкової служби також суду не наведено.

Аналіз взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт-Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріп» за договорами на виконання підрядних робіт від 02.03.2011 №РІ-27/01.03.11 свідчить, що:

- податковим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача;

- всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток;

- під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Груп» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріп».

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 №К/9991/37637/12, від 17.02.2014 №К/800/50945/13, від 19.02.2014 №К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 №К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13, від 22.04.2014 №К/9991/32697/12, від 20.05.2014 №К/800/53111/13, від 05.06.2014 №К/800/1816/13, від 11.11.2014 №К/800/1336/14.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт-Груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Ріп» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.10.2014 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Груп» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2014 №0013882213 та від 14.10.2014 №0013892213, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 14.10.2014 №0013882213 та від 14.10.2014 №0013892213.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.