Ухвала

від 15.01.2015 по справі 19/95-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.01.15р. Справа № 19/95-08

За заявою: Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, м.Першотравенськ, Дніпропетровська область

про розстрочку

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, м.Першотравенськ, Дніпропетровська область про стягнення 47393,66 грн.

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача (заявника): не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача і просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 44724,98грн. та пеню за порушення термінів сплати лізингових платежів у розмірі 2668,68грн., всього 47393,66грн.

Рішенням господарського суду від 23.12.2008р. позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2008р. по даній справі 13.01.2009р. видано наказ.

05.12.2011р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява відповідача про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду в порядку ст. 121 ГПК України в якій останній просив суд відстрочити виконання рішення суду на строк до 01.01.2015р. та розстрочити виконання рішення згідно графіку розстрочення заборгованості з січня 2015 року по грудень 2017 року.

Ухвалою суду від 13.12.2011р. господарським судом заяву відповідача про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду в порядку ст. 121 ГПК України прийнято до розгляду та призначено засідання на 22.12.2011р.

За результатами розгляду заяви відповідача про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду в порядку ст. 121 ГПК України господарським судом прийнято рішення про її часткове задоволення. Виконання рішення суду відстрочено на строк до 01.01.2015р.

17.12.2014р. відповідач звернувся до господарського суду з заявою за вих.№2052 від 11.12.2014р. про розстрочку виконання рішення суду в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України з 01.01.2015р. до 31.12.2015р., згідно з наданим графіком.

За результатами розгляду заяви за вих.№2052 від 11.12.2014р. про розстрочку виконання рішення суду в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою від 18.12.2014р. прийняв рішення повернути відповідачу заяву за вих.№2052 від 11.12.2014р. з доданими до неї документами без розгляду.

Після усунення недоліків відповідач вдруге звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою за вих.№2052 від 11.12.2014р., яка ухвалою суду від 12.01.2015р. прийнята до розгляду та призначена в судове засідання на 15.01.2015р.

15.01.2015р. в судове засідання сторони не забезпечили явку своїх представників, однак наявних в матеріалах справи документів є достатньо для розгляду заяви за вих.№2052 від 11.12.2014р. по суті.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання (ч.1).

Відповідно до п.7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши заяву відповідача (заявника) за вих.№2052 від 11.12.2014р. господарський суд визнав її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню на підставі наступного.

По-перше, господарський суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла за договором №07-14/3670-У фінансового лізингу, який укладено між сторонами 14.09.2007року.

По-друге, строк оплати останнього лізингового платежу - 22.10.2008р.

По-третє, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача 05.12.2008р. , а на день звернення до господарського суду про вирішення питання про стягнення суми лізингових платежів за договором №07-14/3670-У фінансового лізингу, який укладено між сторонами 14.09.2007року прострочення платежу складало 91 (дев'яносто один) день.

По-четверте, господарський суд ухвалою від 22.12.2011р. надав відповідачу відстрочку виконання рішення господарського суду від 23.12.2008р. по справі №19/95-08 до 01.01.2015р.

По-п'яте, відповідач з дати ухвалення рішення господарського суду від 23.12.2008р. по справі №19/95-08 по дату звернення до суду з заявою за вих.№2052 від 11.12.2014р., а саме до 26.12.2014р. не погасив заборгованість перед позивачем навіть частково.

По-шосте, відповідач не надав суду належних доказів того, які дії відповідач в період з 23.12.2008р. (дата ухвалення рішення) до 26.12.2014р. (дата звернення до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду), тобто протягом 6 (шести) років були спрямовані на належне виконання рішення суду.

Господарський суд визнав, що в неналежному виконанні відповідачем (заявником) умов укладеного між сторонами договору №07-14/3670-У фінансового лізингу, який укладено між сторонами 14.09.2007року відсутня вина позивача, а зазначена заборгованість утворилася внаслідок господарської діяльності самого відповідача (заявника).

Господарський суд не вбачає винятковості випадку відповідача (заявника) та враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача (заявника) у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи заява не підлягає задоволенню.

Загальновідомою обставиною є наявність в економіці держави інфляційних процесів та економічної кризи, тому господарський суд погоджується з доводами відповідача, однак приймає до уваги й економічні інтереси позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 87, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви за вих.№2052 від 11.12.2014р. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з часу її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.

Суддя І.В. Петренко