Постанова

від 13.06.2014 по справі 804/6007/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2014 р. Справа № 804/6007/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Андрощук Т.О.,

представника відповідача Донцова Є.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ» до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.14 року ТОВ «НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.06.2013 р. № 0000962204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7937,50 грн. та № 0000952204 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 8333,75 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем на підставі висновків контролюючого органу відносно не підтвердження реальності господарських відносин та встановлення дефектності первинних документів, які є необґрунтованими, та такими, що не відповідають як фактичним обставинам, так і приписам законодавства. На думку позивача, наявність у нього податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинах з ТОВ «ВК «Віконні системи» свідчить про наявність правових підстав відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства здійснених господарських операцій з вказаним контрагентом. Наведене, з урахуванням підтвердження використання результатів здійсненої операції в господарській діяльності підприємства, є доказом реальності здійснених операцій та отримання економічного ефекту від її здійснення, що унеможливлює настання будь-яких збитків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові та письмових поясненнях.

Відповідач - Нікопольська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечував. Подав до суду письмові заперечення які залучені до матеріалів справи. Суду пояснив, що надані позивачем документи по взаємовідносинам з ТОВ «ВК «Віконні системи» не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності ТОВ «НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ» придбаних товарів (робіт, послуг), а лише фіксують господарські операції з вказаним контрагентом. Проведеною перевіркою позивача, враховуючи матеріали перевірки зазначеного контрагента, складених податковим органом, в якому такий перебуває на обліку, не встановлено, а ТОВ «НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ» не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «ВК «Віконні системи» носять реальний характер. За таких обставин, вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що в період з 17.05.2013 року по 22.05.2013 року відповідачем згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «ВК «Віконні системи» за період з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року у фактичних періодах їх відображення Результати проведеної перевірки оформлені відповідним актом від 29.05.2013 р. №1497/214/3412437 (а.с. 15-33).

За висновками вказаного Акту, проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «ВК Віконні системи», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено дефектність первинних документів, відсутність об'єктів оподаткування, а також встановлено порушення позивачем п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 6667,00 грн. та п. 198.3, п.198.6 ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 6350,00 грн.

Наведені висновки зроблені відповідачем з посиланням на акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.2012 року за №7212/224/33972398 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасіфік» код ЄДРПОУ 31684481 за вересень 2011 року, ТОВ «Олимп» код ЄДРПОУ 31441243 за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» код ЄДРПОУ 36293292 за лютий, березень 2011 року, БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399 за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» код ЄДРПОУ 37237904 за січень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» код ЄДРПОУ 37275541 за січень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537 за червень 2011 року, ПВП «Форест» код ЄДРПОУ 25158846 за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку».

На підставі Акту перевірки від 29.05.2013 р. №1497/214/3412437 відносно позивача, з посиланням на Податковий кодекс України, податковим органом прийняті:

1) податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.06.2013 року №0000962204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7937,50 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 6350,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1587,50 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення від 10.06.2013 року №0000952204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 8333,75 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 6667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1666,75 грн. (а.с. 13-14).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як встановлено в ході розгляду справи, спірні суми податкового кредиту та витрат у вересні 2012 р. сформовані позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «ВК «Віконні системи».

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування витрат та податкового кредиту позивачем до перевірки та до суду подані: Договір про виконання робіт №НТС - 030912/1 від 03.09.2012 р., згідно з умовами якого ТОВ «ВК «Віконні системи» (Виконавець) зобов'язується в порядку і на умовах, визначених Договором виконати роботи з виготовлення та монтажу віконних систем та вхідних дверей для службового приміщення охорони та монтаж системи опалення офісних приміщень та гаражного приміщення з матеріалів підрядника, а ТОВ «НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ» (Замовник) зобов'язується прийняти і оплатити роботи (п.1.1, 2.1). Здача робіт Виконавцем та приймання їх результатів Замовником підтверджується Актом виконаних робіт, який підписується уповноваженими особами (п.5.2). Загальна вартість робіт складає 38098,80 грн. (п.5.1) (а.с. 34-35); акт виконаних робіт від 20.09.2012 року на суму 38098,80 грн. (виготовлення та монтаж віконних систем та вхідних дверей для службового приміщення охорони та монтаж системи опалення офісних приміщень та гаражного приміщення) (а.с. 36); платіжні доручення № 336 від 04.02.2013 р. на суму 20700,00 грн., №340 від 07.02.2013 р. на суму 5000,00 грн., № 339 від 06.02.2013 р. на суму 12398,80 грн.(а.с. 37-39);банківські виписки, рахунки фактури, видаткові накладні, податкова накладна №632 від 20.09.2012 р. на суму 38098,80 грн. в т.ч. ПДВ - 6349,80 грн. (а.с. 40); акти здачі-приймання матеріалів (а.с.98-100); Довідка про вартість виконаних робіт (а.с. 105); акт виконаних робіт за вересень 2012 року (а.с. 106-119).

Наявність у позивача нежитлових приміщень по яких надавались послуги з виготовлення та монтажу віконних систем та вхідних дверей для службового приміщення та монтажу систем опалення офісних приміщень S96 м кв та гаражного приміщення S70 м кв, підтверджується Договором безстрокового безоплатного користування нежитловим майном від 02.07.2009 р. №867 (а.с. 103-104).

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків витрат та податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами визначений приписами розділу III і V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Водночас, згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996- XIV від 16.07.1999 р. (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи ( у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем послуг від ТОВ «ВК Віконні системи», оплати таких послуг та їх використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону №996-XIV, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій. В ході проведення планової виїзної документальної перевірки відповідачем були досліджені всі первинні документи на підставі яких були сформовані дані податкової звітності з податку на додану вартість, в тому числі і податкові накладні, про невідповідність таких податкових накладних приписам ПК України відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.

Таким чином, за умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту останній має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов'язання звітного періоду за правилом п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Судом в ході розгляду справи не встановлено фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Як свідчать матеріали справи, висновки податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток зроблені на підставі акту перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.2012 року №7212/224/33972398.

Суд зважує, що платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.

Суд, з огляду на положення ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, не бере до уваги посилання відповідача на акт перевірки контрагента позивача ТОВ «ВК «Віконні системи», оскільки з матеріалів справи свідчить, що правовідносини з ТОВ «НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ» цією перевіркою не досліджувались.

Крім того, суд зазначає, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 р. по справі № 804/1261/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 р., по справі за позовом ТОВ «ВК «Віконні системи» до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи» в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7212/224/33972398 від 21.12.2012 року (а.с. 47-67).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, правомірність віднесення позивачем відповідних сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 10.06.2013 року №0000962204 та №0000952204, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ» до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 10.06.2013 р. № 0000962204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7937,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі- 6350,00 грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями в розмірі - 1587,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.06.2013 р. № 0000952204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 8333,75 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі - 6667,00 грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями в розмірі - 1666,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ» (код ЄДРПОУ 34124377, 49127, м. Нікополь, вул. Альтова, буд. 2-а) судовий збір в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева