Ухвала

від 10.03.2015 по справі 804/6007/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2015 рокусправа № 804/6007/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 р. у справі № 804/6007/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10 червня 2013 р. № 0000962204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7937,50 грн. та № 0000952204 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 8333,75 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що спірні рішення прийнято відповідачем на підставі висновків щодо непідтвердження реальності господарських відносин та встановлення дефектності первинних документів, які є необґрунтованими, та такими, що не відповідають як фактичним обставинам, так і приписам законодавства. На думку позивача, наявність у нього податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК "Віконні системи" свідчить про наявність правових підстав відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства здійснених господарських операцій з вказаним контрагентом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача про нікчемність договорів позивача з його контрагентом, що укладені без мети настання реальних наслідків. Так, надані позивачем документи по взаємовідносинам з ТОВ "ВК "Віконні системи" не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності ТОВ "НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ" придбаних товарів (робіт, послуг), а лише фіксують господарські операції з вказаним контрагентом. Проведеною перевіркою позивача, враховуючи матеріали перевірки зазначеного контрагента, складених податковим органом, в якому такий перебуває на обліку, не встановлено, а ТОВ "НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ" не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "ВК "Віконні системи" носять реальний характер.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, відповідач у поданому до суду клопотанні, просив проводити апеляційний розгляд без участі його уповноваженого представника.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 17 травня 2013 року по 22 травня 2013 року Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК "Віконні системи" за період з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року у фактичних періодах їх відображення Результати проведеної перевірки оформлені відповідним актом від 29 травня 2013 р. №1497/214/3412437. За висновками вказаного Акту, проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК Віконні системи", їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено дефектність первинних документів, відсутність об'єктів оподаткування, а також встановлено порушення позивачем п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 6667,00 грн. та п. 198.3, п.198.6 ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 6350,00 грн. Наведені висновки зроблені відповідачем з посиланням на акт перевірки Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21 грудня 2012 року за №7212/224/33972398 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК "Віконні системи" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Пасіфік" за вересень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Олимп" за вересень 2011 року, Приватним підприємством"СВ Гермес" за лютий, березень 2011 року, БПП "Сура" код за вересень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагросервіс" за січень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кафепродакшн" за січень 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфотерм" за червень 2011 року, ПВП "Форест" 25158846 за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку". На підставі Акту перевірки від 29 травня 2013 р. №1497/214/3412437 відносно позивача, з посиланням на Податковий кодекс України, податковим органом прийняті: податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 10.06.2013 року №0000962204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7937,50 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 6350,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1587,50 грн.; податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2013 року №0000952204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 8333,75 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 6667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1666,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 185.1 ст.185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п. 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договіру про виконання робіт №НТС - 030912/1 від 03.09.2012 р., відповідно до умов якого ТОВ "ВК "Віконні системи" (Виконавець) зобов'язується в порядку і на умовах, визначених Договором виконати роботи з виготовлення та монтажу віконних систем та вхідних дверей для службового приміщення охорони та монтаж системи опалення офісних приміщень та гаражного приміщення з матеріалів підрядника, а ТОВ "НЬЮ-ТЕК СТРАТЕГІЯ" (Замовник) зобов'язується прийняти і оплатити роботи (п.1.1, 2.1). Здача робіт Виконавцем та приймання їх результатів Замовником підтверджується Актом виконаних робіт, який підписується уповноваженими особами (п.5.2). Загальна вартість робіт складає 38098,80 грн. (п.5.1) (а.с. 34-35); акт виконаних робіт від 20.09.2012 року на суму 38098,80 грн. (виготовлення та монтаж віконних систем та вхідних дверей для службового приміщення охорони та монтаж системи опалення офісних приміщень та гаражного приміщення) (а.с. 36); платіжні доручення № 336 від 04.02.2013 р. на суму 20700,00 грн., №340 від 07.02.2013 р. на суму 5000,00 грн., № 339 від 06.02.2013 р. на суму 12398,80 грн.(а.с. 37-39);банківські виписки, рахунки фактури, видаткові накладні, податкова накладна №632 від 20.09.2012 р. на суму 38098,80 грн. в т.ч. ПДВ - 6349,80 грн. (а.с. 40); акти здачі-приймання матеріалів (а.с.98-100); Довідка про вартість виконаних робіт (а.с. 105); акт виконаних робіт за вересень 2012 року (а.с. 106-119). Наявність у позивача нежитлових приміщень по яких надавались послуги з виготовлення та монтажу віконних систем та вхідних дверей для службового приміщення та монтажу систем опалення офісних приміщень S96 м. кв. та гаражного приміщення S70 м.кв., підтверджується Договором безстрокового безоплатного користування нежитловим майном від 02.07.2009 р. №867 (а.с. 103-104).

Всі первинні документи, надані позивачем на перевірку, відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договору.

Крім того, колегія суддів вважає зазначає, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції щодо реальності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, а отже податкове повідомлення-рішення форми "Р" №000096204 від 10 червня 2013 року, яким було збільшено суму податкового зобов'язання за податок на додану вартість на загальну суму 7930,50грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Р" №000095204 від 10 червня 2013 року, яким було збільшено суму податкового зобов'язання за податок на прибуток приватних підприємств на суму 8333,75 грн. є протиправними.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 р. у справі № 804/6007/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко