Рішення

від 15.01.2015 по справі 923/1824/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 р. Справа № 923/1824/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МОРІСОЛЬ" с.Зрайки Володарського району Київської області

до дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м. Херсон

про стягнення 1079363 грн. 78 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Панченко І.В.;

від відповідача - Берднік К.Г., представник, дов. від 05.01.2015 року № 32.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МОРІСОЛЬ" (позивач) звернулось з позовом до дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (відповідач) про стягнення 1061392 грн. 80 коп. основного боргу та 17970 грн. 98 коп. 3% річних, посилаючись на несвоєчасні розрахунки відповідача за договором поставки №74/13 від 30.12.2013року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 610-612, 614, 622-625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230-232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 5-9, 12, 54-57, 61, 64, 82, 116, п. 6.7 ст. 130, п.1.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 15.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25 грудня 2014 р. Ухвалою суду від 25.12.2014 р. відкладено розгляд справи на 15 січня 2015 р.

Розпорядженням № 327 від 26.12.2014 р. керівника апарату суду у зв'язку зі звільненням судді Ємленінової З.І. справу призначено до повторного автоматичного розподілу. Цим розподілом справу передано до провадження судді Александрової Л.І.

Ухвалою суду від 29.12.2014 р. справу прийнято до розгляду та призначено розгляд справи на 15.01.2015 р.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях підстав.

25.12.2014 р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву (а.с. 27-30), згідно якого просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення відповідач мотивував тим, що відповідно до п. 4.1 договору поставки строк для оплати відповідача встановлений протягом 90 банківських днів після отримання покупцем рахунку-фактури та виконання п. 5.3 Договору. При затримці виконання п. 5.3 Договору, відлік строку оплати за товар розпочинається з дати отримання відповідних документів.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що після здійснення поставки постачальник зобов'язаний передати замовнику наступні документи:

- податкову накладну;

- видаткову накладну;

- рахунок-фактуру;

- сертифікат або паспорт якості або інші документи підтверджуючі якість товару відповідно до законодавства.

Зважаючи на те, що позивач не оформив та не надав відповідачу документи, що підтверджують поставку товару, останній є таким, що не прострочив оплату. Так, за відсутності надання вищезазначених документів, що підтверджують поставку у відповідача не виникло юридичного обов'язку перед позивачем щодо оплати товару.

У зв'язку із цим, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в його задоволенні, з підстав, які вказано у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МОРІСОЛЬ" та дочірнім підприємством "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 30 грудня 2013 р. укладено договір поставки № 17/13 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача сіль садочну морську сирець (товар), а відповідач прийняти і оплатити наступний товар.

На виконання зазначеного договору позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 1461392 грн. 80 коп., прийняття якого підтверджується підписом відповідальної особи на накладній № 1012 від 31.12.2013 р. на підставі довіреності № 293/12 від 30.12.2013 р. (а.с. 11, 12).

Відповідно до п. 4.1 Договору, за отриманий товар, відповідач повинен був перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти протягом 90 банківських днів, а саме в термін до 19.05.2014 р., але розрахунок за отриманий товар в повному обсязі не провів.

В рахунок оплати вартості отриманого товару відповідач перерахував позивачу 11.01.2014 р. - 250000 грн., 05.02.2014 р. - 100000 грн., 10.02.2014 р. - 50000 грн.

Отже, відповідачем здійснено часткову оплату товару в розмірі 400000 грн.

Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 1061392 грн. 80 коп., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 02.04.2014 року та листом № 07-04/1731 від 06.11.2014 року (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення 1061392 грн. 80 коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 17970 грн. 98 коп. 3% річних.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу 3% річних та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 17970 грн. 98 коп. 3% річних відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позовних вимог не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Позивач здійснив поставку товару 31.12.2013 р., що підтверджується видатковою накладною № 1012 від 31.12.2013 р.; передбачений п. 5.3 Договору пакет документів (рахунок, податкова накладна, видаткова накладна, документи, що підтверджують якість товару) передано 31.12.2013 року за допомогою кур'єрської служби пошти (цінний лист з описом) на поштову адресу відповідача, що підтверджується копіями доказів поштового відправлення (а.с. 51-54).

У відповідності до п. 5.4 Договору датою поставки вважається дата отримання покупцем оформлення уповноваженими представниками сторін, у встановленому чинним законодавством порядку, видаткових накладних. Обов'язок з поставки є виконаним в момент передачі товару та надання документів, зазначених в п. 5.3 Договору".

Враховуючи те, що відповідачем 08.01.2014 року було отримано документи передбачені п. 5.3, саме тому, у відповідності до умов п. 4.1 та п. 5.4 Договору, датою початку відліку відстрочки платежу є 09.01.2014 р.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1061392 грн. 80 коп. основного боргу, 17970 грн. 98 коп. 3% річних.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 21587 грн. 28 коп. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (73036, Херсонська область, м. Херсон, вул. Поповича, 23, код ЄДРПОУ - 31918234) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МОРІСОЛЬ" (09354, Київська область, Володарський район, с. Зрайки, вул. Лісова, 1-В, код ЄДРПОУ 38510779) - 1061392 грн. 80 коп. основного боргу, 17970 грн. 98 коп. 3% річних та 21587 грн. 28 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.01.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова