Постанова

від 15.01.2015 по справі 916/1047/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року Справа № 916/1047/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури: Боднарчук В.М. - прокурор ГПУ, посв. №023013 позивача, відповідачів, третьої особи: не з'явились, повідомлені належно, касаційну скаргуЗаступника прокурора Одеської області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.10.14 у справі№916/1047/14 Господарського суду Одеської області за позовомЗаступника прокурора Одеської області до третя особа 1. Біляївської районної державної адміністрації Одеської області 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Арагон" Біляївська районна рада провизнання недійсним договору Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.14 розгляд справи відкладався до 15.01.15.

Заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області і Товариства з обмеженою відповідальністю "Арагон" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, розташованої на території Біляївської міської та Яськівської сільської рад, загальною площею 4,8996 га, укладеного 26.09.07 між відповідачами, та повернення до земель запасу Біляївської міської ради та Яськівської сільської ради вказаної земельної ділянки. Прокурор посилався на те, що технічна документація з нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки на розгляд до Біляївської районної ради не надавалася та останньою не затверджувалася, і це є порушенням статті 23 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Отже, як зазначав прокурор, спірний договір на підставі приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним у судовому порядку із застосуванням, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України наслідків його недійсності, шляхом повернення земельної ділянки, до земель запасу Біляївської міської та Яськівської сільських рад.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.08.14 (судді: Горячук Н.О., Гуляк Г.І., Щавинська Ю.М.) у позові відмовлено. Суд виходив з того, що незатвердження Біляївською районною радою технічної документації з нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки не має своїм наслідком визнання оспорюваного договору оренди недійсним з цієї підстави. Суд дійшов висновку про те, що при укладені спірного договору сторонами були погоджені усі його істотні умови; що цей договір містить усі невід'ємні частини, визначені законодавством; що ТОВ "Арагон" сплачує орендну плату розраховану відповідно до технічної документації про нормативно-грошову оцінку, яка пройшла державну експертизу землевпорядної документації.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.14 (судді: Величко Т.А., Жеков В.І., Таран С.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся Заступник прокурора Одеської області, який просить рішення і постанову у справі скасувати та задовольнити позов у повному обсязі. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор вказує на порушення судами приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 13, 20, 21, 23 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", статей 43, 84 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор не погоджується з висновками судів про відсутність підстав для визнання недійсним спірного договору. Він наголошує на тому, що визначення розміру орендної плати, яка є істотною умовою договору, проводиться на підставі технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, котра пройшла державну експертизу та затверджена районною радою. Проте, технічна документація з нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки Біляївською районною радою не затверджувалася, а тому, на думку прокурора, така технічна документація не має юридичної сили. Водночас прокурор вказує на те, що відповідно до листа Держземагентства у Біляївському районі Одеської області від 04.02.14 №01-05-11/569 нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки не розраховувалася.

Від відповідача-2 судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від відповідача-1 відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення прокурора, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області №170/2007 від 02.07.07 був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ "Арагон" та надано в довгострокову оренду терміном на 35 років земельні ділянки, загальною площею 30,123 га, в тому числі, і спірну земельну ділянку. Господарські суди також установили, що на підставі вказаного розпорядження 26.09.07 між Біляївською райдержадміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арагон" був укладений договір оренди землі, зареєстрований у Біляївському райвідділі Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 03.10.07 за №04.07.516.00044. За цим договором райдержадміністрація передала в строкове платне користування із земель запасу на території Біляївської міської ради (за межами населеного пункту) земельну ділянку, площею 4,8996 га, кадастровий номер 5121085600:01:001:0141, для експлуатації гідротехнічних споруд, благоустрою, а також розташування оздоровчо-спортивного комплексу з надання послуг, пов'язаних з розведенням та ловлею риби та дичини для обслуговування жителів територіальної громади району за рахунок земель водного фонду. Відповідно до пункту 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент будівництва становить 213072,89 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки після завершення будівництва становить 665832,09 грн. Згідно з пунктом 8 договору орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить на період будівництва 6392,19 грн., а після завершення будівництва - 19974,96 грн. в рік. Ухвалюючи судові рішення, господарські суди виходили з того, що за замовленням ТОВ "Арагон" було розроблено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки; що ця технічна документація пройшла державну експертизу, за результатами якої складено висновок №А 456 від 10.09.07. Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Заступника прокурора Одеської області заявлена до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області і Товариства з обмеженою відповідальністю "Арагон" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, розташованої на території Біляївської міської та Яськівської сільської рад, загальною площею 4,8996 га, укладеного 26.09.07 між відповідачами, та повернення вказаної земельної ділянки до земель запасу Біляївської міської ради та Яськівської сільської ради. Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що незатвердження районною радою технічної документації з нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки не є підставою, з якою закон пов'язує визнання договору оренди землі недійсним; також це не є істотною умовою договору оренди землі, відсутність якої може свідчити про недотримання відповідачами вимог чинного законодавства при укладенні спірного договору; крім того, технічна документація з нормативно-грошової оцінки землі була розроблена і орендна плата розрахована відповідно до неї. Проте, наведені висновки господарських судів колегією суддів визнаються передчасними через нез?ясування усіх обставин справи, що є суттєвим для правильного вирішення спору. За приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За приписами статті 5 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідно до приписів статті 13 цього ж Закону проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов'язковим при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7 - 10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 названого Закону). Водночас, приписами статті 23 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Як вже зазначалося, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель"). Згідно з приписами статі 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється. У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання . При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи. Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи. Наказом Держкомзему від 03.12.04 №391 затверджено Методику проведення державної експертизи землевпорядної документації, якою визначаються організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері. Пунктом 3.5.3 цієї Методики передбачено, що підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів: землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок); землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання; землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Обмежившись посиланням на те, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок пройшла державну експертизу, і це підтверджується висновком державної експертизи землевпорядної документації №А456 від 10.09.07, господарські суди попередніх інстанцій не досліджували і не з'ясовували чи отримано позитивний висновок державної експертизи за такою технічною документацією , тобто чи відповідає вона вимогам земельного законодавства та нормативно-технічних документів, чи була доопрацьована ця технічна документація та усунуті її недоліки. Про наявність окремих недоліків і необхідність доопрацювання технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, на підставі якої визначено розмір орендної плати у спірному договорі оренди землі, вказано у самому висновку державної експертизи №А456 від 10.09.07 (пункти 10, 11), що залишилося поза увагою господарських судів. За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Судові акти у справі наведеним вимогам не відповідають. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.14 у справі №916/1047/14 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.08.14 скасувати. Справу скерувати до Господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

Головуючий, суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець