Ухвала

від 16.01.2015 по справі 803/2625/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

16 січня 2015 року Справа № 803/2625/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,

за участю представника позивача Бесарабчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області до Сільськогосподарського приватного підприємства «Завітне» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області (далі - УПФУ в Ківерцівському районі, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства «Завітне» (далі - СГПП «Завітне», відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2012 року по 25.05.2014 року в розмірі 69692,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. За СГПП «Завітне» рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2012 року по 25.05.2014 року в сумі 69692,56 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач письмових заперечень проти позову до суду не подав.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про оголошення перерви (а. с. 44), клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності не заявив.

Згідно із частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відтак, судовий розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні з ініціативи суду поставлено на вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

Заслухавши думку представника позивача, яка вважає, що позивачем дотримані строки звернення до суду з цим позовом, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду з таких мотивів та підстав.

Як слідує із матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2012 року по 25.05.2014 року в сумі 69692,56 грн.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як передбачено статтею 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно з підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

З наведених норм чинного законодавства України слідує, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а у випадку невиконання такого обов'язку з 26 числа кожного місяця розпочинається перебіг строку для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, що утворилася за минулий місяць. При цьому, органи Пенсійного фонду України щорічно зобов'язані надсилати підприємствам розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до 20-го січня поточного року.

Згідно із частиною другою статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відтак, для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, КАС України встановлено шестимісячний строк, який слід обчислювати з наступного дня після невиконання підприємством обов'язку щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

При цьому, бездіяльність територіального органу Пенсійного фонду України (зокрема, несвоєчасне направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій) не може бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом, адже з 26-го числа кожного місяця позивачу повинно було бути відомо про несплату підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суд зазначає, що всі громадяни, які зазначені у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) знаходяться на обліку саме в УПФУ в Ківерцівському районі, а, відтак, позивачу було достовірно відомо, що вони вийшли на пенсію на пільгових умовах, а тому були всі підстави для вжиття заходів щодо стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату цих пенсій.

Проте, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2012 - 2013 роки було надіслано відповідачу лише 24.10.2014 року за вих. № 4548/03-25 (а. с. 13), а заборгованість за період з січня 2012 року по травень 2014 року в сумі 69692,56 грн. була занесена до картки особового рахунку платника тільки 25.11.2014 року (а. с. 10).

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачу було відомо про наявність у зазначених вище осіб права на пільгову пенсію, однак безпідставно та необґрунтовано своєчасно не вжито заходів по відшкодуванню цих пенсій за рахунок відповідача за період з 01.01.2012 року по 25.05.2014 року.

Як вбачається із відбитка штемпеля вхідної кореспонденції, адміністративний позов подано до Волинського окружного адміністративного суду 16.12.2014 року (а. с. 2). Тобто, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2012 року по 25.05.2014 року в сумі 69692,56 грн. заявлені з пропуском строків звернення до суду (зокрема, останній день пред'явлення позовної вимоги про стягнення заборгованості за травень 2014 року є 26.11.2014 року).

Суд не бере до уваги письмові пояснення представника позивача щодо наявності технічної помилки в програмному забезпеченні при обліку осіб, які мають право на пільгову пенсію (а. с. 45-46), оскільки дані обставини жодними письмовими доказами не підтверджуються та не можуть бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно із частинами першою, другою статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Частиною третьою статті 162 КАС України передбачено, що якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, оскільки позовну заяву подано до суду тільки 16.12.2014 року, тому суд приходить до висновку, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період січня 2012 року по травень 2014 року, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, на спірні правовідносини не поширюються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями), відповідно до якої строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, оскільки заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виходячи із положень статті 1, 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є збором, а тому вимоги про його стягнення повинні бути заявлені у строки, передбачені частиною другою статті 99 КАС України.

Суд також не бере до уваги покликання представника позивача на статтю 257 Цивільного кодексу України, оскільки положення цієї статті регулюють строк позовної давності у цивільних правовідносинах, а спір між сторонами є публічно-правовий та норми ЦК України на спірні правовідносини не поширюються.

Керуючись частиною другою статті 99, статтею 100, пунктом 9 частини першої статті 155, частиною третьою, пунктом 16 частини четвертої, частиною сьомою статті 160, статтею 165 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області до Сільськогосподарського приватного підприємства «Завітне» про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Валюх

Ухвала складена у повному обсязі 20 січня 2015 року