Рішення

від 15.01.2015 по справі 911/4737/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2015 р. Справа № 911/4737/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю із назвою фірма ДеОст Контакт ГмбХ, Німеччина, м. Франкфурт-на-майні до Державного підприємства «Центр Аквакультури», Київська обл., с. Мигалки про усунення перешкод користування майном, за участю представників:

позивача:Волошенюк В.П., довіреність №б/н від 03.11.2014 року; відповідача:Жураковський Є.Б., довіреність №01-11-14/03 від 01.11.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю із назвою фірма ДеОст Контакт ГмбХ (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Центр Аквакультури» (далі - відповідач) про усунення перешкод у користуванні належним позивачу на праві власності нерухомим майном, а саме форелєвим господарством (Київська обл., Бородянський район, с. Мигалки, вул. Шевченка, 13).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні нерухомим майном, яке розташоване за адресою Київська обл., Бородянський район, с. Мигалки, вул. Шевченка, 13, що належить останньому на праві власності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.11.2014 року.

20.11.2014 року через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову, та просить припинити провадження у справі на підставі п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У судовому засіданні 20.11.2014 року оголошувалася перерва на 27.11.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2014 року розгляд справи було відкладено на 11.12.2014 року.

11.12.2014 року через канцелярію суду позивач подав клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне агентство рибного господарства України, у задоволенні якого судом відмовлено, як безпідставне та необґрунтоване.

В судовому засіданні 11.12.2014 року представником позивача заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2014 року суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 15.01.2014 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Бугенергомонтаж» (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю із назвою фірма ДеОст Контакт ГмбХ (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність форелеве господарство, що знаходиться за адресою: с. Мигалки, вулиця Шевченка, будинок номер 13 (тринадцять), Бородянського району, Київської області, що належить продавцю на праві власності і сплачує за нього ціну, визначену цим договором.

Згідно п. 1.4. договору, нерухоме майно що відчужується продавцем, складається з інкубаційного цеху за літерою А., що має 587,5 кв. м. загальної площі, погрібу Б, убиральні В, складу Д, навісу Е, сараю Ж, навісу З, альтанки И, будинку охоронця К, навісу Л, будинку охоронця М, трансформаторної підстанції 1, водонапірної башти 2, скважини 3, зливної ями 4, огорож 5-7, регулятору води шлюзного типу 8.

Ціна нерухомого майна, що купується покупцем за цим договором, становить 793 069,20 грн. які сплачуються покупцем одночасно з підписанням цього договору. Зазначена ціна встановлена за згодою сторін цього договору, є остаточною та не підлягає будь-яким змінам (п. 2.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору, договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації відповідно до вимог ст. 657 Цивільного кодексу України.

На вимогу умов договору та норм законодавства договір 14.01.2009 року посвідчений приватним нотаріусом миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. та зареєстрований в реєстрі за №43.

Право власності на нерухоме майно, що є предметом цього договору та зазначене в п. 1.1., відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України, виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього договору у відповідності до вимог чинного законодавства України. Право власності на нерухоме майно має бути зареєстровано у відповідному уповноваженому органі відповідно до вимог статті 182 Цивільного кодексу України.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» з індексним №21580539 від 16.01.2009 року, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю із назвою фірма ДеОст Контакт ГмбХ є власником об'єкта нерухомого майна, а саме: форелеве господарство, розташованого а адресою: Київська обл., Бородянський район, с. Мигалки, вул.. Шевченка, 13, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 14.01.2009 року посвідчений приватним нотаріусом миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. та зареєстрований в реєстрі за №43, копія якого наявна в матеріалах справи.

06.08.2014 року позивач звернувся з заявою про злочин в порядку статті 95 КПК України до Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області, в якій зазначаючи про те, що відповідач протиправно заволодів майном належним позивачу приміщення, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, с. Мигалки, вул.. Шевченка, 13 та просив порушити кримінальну справу за фактом вищенаведених дій.

18.09.2014 року слідчим СВ Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області Напісочний Є.Є. було винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014110120000781 від 19.08.2014 року, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Однак, відповідач зазначає, що відповідно до наказу Виробничого державно-кооперативного об'єднання рибного господарства «Укррибгосп» № 127 від 28.08.1993 року, було створено Учбово-технологічний центр аквакультури об'єднання «Укррибгосп» з 01.10.1993 року.

Відповідно до п. 2. наказу №127 від 28.08.1993 року до складу Учбово-технологічного центру культури об'єднання «Укррибгосп» включено рибцех «Кодра», що знаходиться у с. Мигалки, Бородянського району, Київської області. На виконання наказу №127, відповідно до Акту від 03 02.1994 року активи рибцеху «Кодра» передано на користь Учбово-технологічного центру культури об'єднання «Укррибгосп». З того часу дане майно обліковується на балансі підприємства.

Розпорядженням представника Президента України (Бородянська районна державна адміністрація Київської області) №321 від 18.11.93 р. було зареєстровано Учбово-технологічний аквакультури об'єднання «Укррибгосп».

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частинами 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.

З тверджень відповідача та матеріалів справи вбачається, зокрема з витягу з Єдиного реєстру обєктів державної власності щодо державного майна, що є додатком до листа Фонду державного майна України №10-15-304 від 14.01.2015 на запит відповідача №8-01-15/01 від 08.01.2015, що нерухоме майно, яке перебуває на балансі Державного підприємства «Центр Аквакультури» знаходиться за адресою Київська обл., Бородянський район, с. Мигалки, урочище Ставкове, в той час як позивач у позовній заяві зазначає про нерухоме майно, що знаходиться за адресою с. Мигалки, вулиця Шевченка, будинок номер 13 (тринадцять), Бородянського району, Київської області.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, та те, що позивачем належними засобами доказування не доведено вчинення перешкод з боку відповідача у користуванні нерухомим майном позивача, а отже не доведено порушення його прав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в задоволенні позову, господарські витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 35, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 20.01.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак