Рішення

від 14.01.2014 по справі 469/1423/14-ц

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.01.2014

Справа № 469/1423/14-ц

2/469/611/14

З а о ч н е р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2015 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої-судді Дорошенко А.В.

при секретарі Якубець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" (далі АТ "УкрСиббанк") 20.11.2014 р. звернувся до Березанського районного суду з зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 28.12.2007р. Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" було укладено з відповідачкою ОСОБА_3 договір про надання споживчого кредиту № 11281142000 про надання кредиту в іноземній валюті в сумі 170000,00 доларів США терміном до 28.02.2028р. зі сплатою за користування кредитом 12,40% відповідно до графіку погашення кредиту. З метою забезпечення виконання умов кредитного договору з відповідачкою 28.12.2007р. укладено договір іпотеки б/н, відповідно до умов якого в іпотеку банку було передано майно, а саме: земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок зі всіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є приватною власністю відповідачки на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області 24.12.2007р., право власності на який зареєстровано Березанською філією Миколаївського ММБТІ 24.12.2007р. за реєстраційним № 21559732, номер запису 150 в реєстровій книзі 18. Також 28.12.2007р. з відповідачкою було укладено додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту №11281142000 від 28.12.2007р., згідно якої до кредитного договору було додано додаток №2. 08.10.2008р. з відповідачкою було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, згідно до якої додаток №1 до кредитного договору "Графік погашення кредиту" було викладено в новій редакції. 21.03.2012р. рішенням Южного міського суду Одеської області стягнуто солідарно з відповідачки та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь позивача заборгованість за договором у розмірі 185256,26 доларів США, що в еквіваленті складає 1479086,04 грн. та судові витрати в сумі 1820,00 грн., всього - 1480906,04 грн., але зобов'язання за кредитним договором та рішення суду не виконані. У порушення вимог кредитного договору відповідачка належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, своєчасно кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, в зв'язку з чим станом на 24.06.2014р. заборгованість за кредитом становить 289477,44 доларів США, що в еквівалентні за офіційним курсом НБУ становить 3442483,95 грн., в т.ч.: заборгованість за кредитом - 162526,26 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ - 1932772,52 грн. та відсотки за користування кредитом - 126951,18 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ - 1509711,43 грн.. Також за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором відповідачці була нарахована пеня, яка станом на 24.06.2014р. становить: за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 68431,80 грн., за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом - 138020,24 грн.. 24.06.2014р. позивачем надіслано відповідачці вимогу про погашення простроченої заборгованості, але відповідачка вимогу кредитора не виконала.

Посилаючись на ст.ст.589,590,1050 ЦК України, ст.ст.12,33,35,39,40,43 Закону України "Про іпотеку" та враховуючи, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №11281142000 від 28.12.2007р. у сумі 3648935,99 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок зі всіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є приватною власністю відповідачки на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області 24.12.2007р., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмету іпотеки, визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність; стягнути з відповідачки судовий збір та виселити всіх мешканців з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_3 трічі в судове засідання не з'явилась та не повідомила причину своєї неявки, хоча належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду справи, надавши 18.12.2014р. письмові заперечення проти позову, де просила суд залишити позовні вимоги без задоволення, посилаючись на те, що приєднана до матеріалів справи вимога-повідомлення оформлена неналежним чином та не відправлена на адресу фактичного місця проживання відповідачки; що на підставі рішення Южного міського суду Одеської області від 21.03.2012р. про стягнення заборгованості за даним кредитним договором було відкрито виконавче провадження і проводиться стягнення із заробітної плати відповідачів, таким чином позивач вже скористався своїм правом на звернення до суду про стягнення заборгованості, та що позовна давність для стягнення пені з 24.06.2013р. по 31.10.2014р. позивачем пропущена, а тому сума пені повинна бути зменшена до 64107,61 грн..

В письмових поясненнях від 30.12.2014р. на заперечення відповідачки позивачем зазначено, що направлення вимоги відповідачці є засобом досудового врегулювання спору і відповідно до ст.35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержателю надано право на звернення до суду у будь-який час за захистом своїх порушених прав, тим більш, що вимога направлялася за трьома відомими адресами відповідачки; наявність судового рішення про стягнення заборгованості не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому надані відповідачкою заперечення є необгрунтованими.

В письмових поясненнях від 14.01.2015р. позивачем зазначено, що позовна заява ним була подана із розрахунку заборгованості на дату направлення вимоги про виконання зобов'язання, а саме 24.06.2014р., в якому відображено добровільне погашення боргу до 2009р., а в подальшому стягнення із заробітної плати в рамках виконання судового рішення.

Наслідки неявки в судове засідання відповідача повідомленого належним чином, передбачені ч.4 ст.169 ЦПК України.

Оскільки відповідачка ОСОБА_3, яка належним чином повідомлялася про час і місце судового розгляду справи, в судові засідання трічі не з'явилася, суд вважає за необхідне

вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачкою відповідно до вимог ст.ст.1054,1055 ЦК України 28.12.2007 р. укладено договір про надання споживчого кредиту № 11281142000, згідно якого банк надав відповідачці кредит в сумі 170000,00 дол. США, що дорівнює 858500,00 грн. строком до 28.12.2028р. зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 12,40% річних за користування кредитом з поверненням кредиту згідно графіку погашення кредиту. Відповідно до п.2.1 виконання зобов'язання за договором забезпечується заставою нерухомого майна та порукою. За невиконання умов договору п.4.1 Договору передбачена сплата пені, п.4.2 - штрафу, п.4.3 - неустойки (а.с.5-8).

28.12.2007р. між позивачем та відповідачкою укладено додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту №11281142000 від 28.12.2007р. згідно якої внесені зімни в Договір щодо процентної ставки за користування коштами, послуг суб'яєкта оціночної діяльності, додано додаток №3 - тарифи банку та додаткову угоду №1 від 08.10.2008р. щодо строку сплати процентів з додатком №1 (а.с.15-18).

З метою забезпечення виконання боржником своїх обов'язків за кредитним договором перед банком, 28.12.2007р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, зареєстрований 28.12.2007р. приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області в реєстрі за № 178,179. Відповідно до умов п.1.1-1.3 договору відповідачка передає позивачу в іпотеку земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок загальною площею 347,4 кв.м. зі всіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1. Земельна ділянка з житловим будинком та відповідними спорудами та будівлями буде належати іпотекодавцю у майбутньому згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області 28.12.2007р. по реєстру №3418,3404 і який зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 28.12.2007р. реєстраційний №2619979. Вартість предмета іпотеки становить 974786,00 грн. (а.с.19-20).

Згідно договору купівлі-продажу від 28.12.2007р. ОСОБА_3 придбала вказане нерухоме майно у ОСОБА_6 , право власності на житловий будинок якому належало на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Матіясівської сільської ради 24.12.2007р. та зареєстроване Березанською філією ММБТІ 24.12.2007р. за реєстраційним №21559732; земельна ділянка - на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №487, виданого Матіясівською сільською радою Березанського району Миколаївської області 27.06.1994р., зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №8, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер земельної ділянки - 4820983201:01:001:0002 (а.с.21).

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Березанської філіі ММБТІ від 29.02.2008р. підтверджено. що на підставі договору купівлі-продажу №3418 від 28.12.2007р. власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, є відповідачка ОСОБА_3 (а.с.22).

Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,10га, кадастровий номер 4820983201:01:001:0002, розташовану в АДРЕСА_1, Березанського району Миколаївської області для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010900700001, ОСОБА_3 отримано 15.01.2009р. (а.с.23).

Згідно рішення Южного міського суду Одеської області від 21.03.2012р. станом на 08.12.2009р. загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становив 185256,26 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складав 1479086,04 грн.. Вказана сума заборгованості стягнена солідарно з боржника ОСОБА_3 та поручителів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с.24-28).

Вимога-повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідність її повного дострокового погашення протягом 30 днів з моменту одержання вимоги направлена позивачем відповідачці 25.06.2014р. (а.с.29-30,81-83).

Відповідно до вимог ст.ст.525,526,530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Наслідки порушення договору позики врегульовані нормами ст.ст.1050,1048,625 ЦК України. Стаття 1048 ЦК України передбачає обов'язок позичальника повернути позикодавцеві крім позики проценти від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлено договором. Ст.625 ЦК відносно розміру процентів є відсилочною, в залежності від розміру процентів встановлених договором або законом.

Виходячи зі змісту ст.ст.546,548,549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору, зокрема неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Правові наслідки порушення зобов'язання у виді сплати неустойки передбачено і п.3 ч.1 ст.611 ЦК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до розрахунків заборгованість відповідачки ОСОБА_3 за кредитним договором станом на 24.06.2014р. становить 289477,44 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 3442483,95 грн., в т.ч.: заборгованість за кредитом в сумі 162526,26 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ -1932772,52 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 126951,18 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 1509711,43 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 17360,49 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 206452,04 грн., в т.ч. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 5754,41 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 68431,80 грн. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам в сумі 11606 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 138020,24 грн. (а.с.31-38).

Розрахунок пені проведено позивачем відповідно до вимог ст.258 ЦК України за 1 рік.

Розрахунок заборгованості за кредитом в гривневому еквіваленті проведено позивачем виходячи з курсу американського долара до гривні, встановленого Національним Банком України станом на 24.06.2014р., який становить за 100 доларів США - 1189,2063 грн..

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотека є окремим видом застави.

В ст.1 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в силу іпотеки іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Згідно ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, в т.ч., на підставі рішення суду (ч.3).

У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Зазначені положення Закону зафіксовано і в п.4 Договору іпотеки від 28.12.2007р., укладеного між сторонами.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Разом з тим, ч. 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Як зазначено в п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Договором іпотеки від 28.12.2007р., укладеного між сторонами, передбачена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання (п.5.1), яким сторони не скористалися.

Як роз'яснено в п.38 Постанови № 5 від 30.03.2012 року, у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону.

В пункті 41 Постанови зазначено, що при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Оцінивши співмірність суми заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором, що складає 3648935,99 грн. з вартістю іпотечного майна, яка згідно п.1.3 договору іпотеки від 28.121.2007р. складає 974786,00 грн. (а.с.19зв.), суд вважає, що заявлені позивачем вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими.

Вимоги до рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки зазначені в ст.39 Закону України "Про іпотеку" та роз'яснені в пункті 42 Постанови № 5 від 30.03.2012 року, згідно яких резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Закону, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною 1 та частиною 2 ст.40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Доказів того, що позивачем направлялась відповідачці письмова вимога про добровільне звільнення мешканцями будинку, який перебуває в іпотеці, не надано.

Крім того, з довідки виконкому Матіясівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 24.12.2014р. вбачається, що за адресою АДРЕСА_1, тобто за місцезнаходженням предмету іпотеки, ніхто не зареєстрований та не проживає (а.с.89).

Тому позовні вимоги в частині виселення мешканців зі спірного житлового будинку задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки судові витрати, понесені позивачем за сплату судового збору при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.16, ст.ст.509, 525, 526, 530, 626, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.7,12,33,35,39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 10, 11, 57, 60, ч.4 ст.169, 209, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11281142000 від 28.12.2007 року, яка станом на 24.06.2014 року становить 3648935 (три мільйони шістсот сорок вісім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 99 коп., звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 28.12.2007 року, а саме: земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок зі всіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є приватною власністю ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.02.2008 року, шляхом продажу на прилюдних торгах, за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, р/р 29090000000113, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750) судовий збір в сумі по 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп..

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Повний текст рішення складено 19.01.2015 року.