Ухвала

від 15.01.2015 по справі 382/1224/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 382/1224/14-ц Головуючий у І інстанції Литвин Л.І. Провадження № 22-ц/780/147/15 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А. Категорія 58 15.01.2015

УХВАЛА

Іменем України

15 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Микитенко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Богданівське» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна» на рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Богданівське» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру» Київська обласна філія про визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди землі та скасування державної реєстрації, -

встановила:

У червні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" Київська обласна філія про визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди землі та скасування державної реєстрації, в якому зазначено, що 20 вересня 2006 року Дочірнє підприємство "Богданівське" ВАТ "Яготинський маслозавод" та ОСОБА_3 уклали Договір оренди землі, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, кадастровий номер земельної ділянки 3225580900:01:002:0030, 27 вересня 2006 року Дочірнє підприємство "Богданівське" ВАТ "Яготинський маслозавод" та ОСОБА_8 уклали Договір оренди землі, що належить останнньому на праві приватної власності, кадастровий номер земельної ділянки 3225580900:01:003:0068, 20 вересня 2006 року Дочірнє підприємство "Богданівське" ВАТ "Яготинський маслозавод" та ОСОБА_5 уклали Договір оренди землі, що належить останнньому; на праві приватної власності, кадастровий номер земельної ділянки 3225580900:01:002:0018, 20 вересня 2006 року Дочірнє підприємство "Богданівське" ВАТ "Яготинський маслозавод" та ОСОБА_6 уклали Договір оренди землі, що належить останнньому на праві приватної власності, кадастровий номер земельної ділянки 3225580900:01:002:0031, 20 вересня 2006 року Дочірнє підприємство "Богданівське" ВАТ "Яготинський маслозавод" та ОСОБА_7 уклали Договір оренди землі, що належить останнньому на праві приватної власності, кадастровий номер земельної ділянки 3225580900:01:003:0077. Договір, укладений з ОСОБА_3 зареєстрований 29 вересня 2006 року за № 040633500022, договір, укладений з ОСОБА_8 зареєстрований 29 вересня 2006 року за № 040633500279, договір, укладений ОСОБА_5 зареєстрований 29 вересня 2006 року за №040633500175, договір, укладений з ОСОБА_6 зареєстрований 29 вересня 2006 року за №040633500021, договір, укладений з ОСОБА_7, зареєстрований 29 вересня 2006 року за №040633500379 в Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що було вчинено записи в книгах записів державної реєстрації договорів оренди землі Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області. Дочірнє підприємство Богданівське ТОВ "Агро Інвест Україна" створене в результаті зміни повного найменування з дочірнього підприємства "Богданівське ВАТ "Яготинський маслозавод ", що підтверджується п.1.1 Статуту. Таким чином, зазначені договори діють та є обов'язковими як для ДП "Богданівське" ТОВ "Агро Інвест Україна" так і для відповідачів. В травні 2014 року ФГ "Лаос-Агро" повідомило про те, що відповідачі уклали договори оренди вказаних земельних ділянок з ФГ "Лаос-Агро", вказані договори зареєстровано в державній реєстраційній службі. ДП "Богданівське" ТОВ "Агро Інвест Україна" оспорило вказані договори, виходячи з того, що відповідно до п.8 Договору, укладеного між відповідачами та позивачем, строк їх дії до 31.08.2021 року. Договором про внесення змін до договору оренди землі, що зареєстрований від 29.09.2006 року за № 040633500022 без дати та номеру, договором про внесення змін до договору оренди землі, що зареєстрований від 29.09.2006 року за № 040633500279, договором про внесення змін до договору оренди землі, що зареєстрований від 29.09.2006 року за № 040633500175, договором про внесення змін до договору оренди землі, що зареєстрований від 29.09.2006 року за № 040633500021, договором про внесення змін до договору оренди землі, що зареєстрований від 29.09.2006 року за №040633500379 без дати та номеру, які зареєстровані в Яготинському районному відділі Київської регіональної філії "Центр ДЗК" при Держкомземі України в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області внесено зміни в кілька пунктів договорів оренди землі, зокрема, п.8 викладено в наступній редакції: "Договір укладено до 31.12.2013 р. До закінчення строку дії договору орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію". Договори про внесення змін до договорів оренди землі, що зареєстровані від 29.09.2006 року за № 040633500022, № 040633500279, № 040633500175, № 040633500021, №040633500379 є незаконними, вчинені в порушення норм матеріального права, грубо порушують охоронювані права та інтереси ДП "Богданівське" ТОВ "Агро Інвест Україна"та підлягають визнанню недійсними з наступних підстав. Вказані договори як від імені Орендаря, так і від імені Орендодавця вчинено невідомими особами, адже підписи на Договорах оренди земельних ділянок та підписи на оспорюваних договорах не є ідентичними. Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Згідно з ст.7 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Частиною 2 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Виходячи з системного аналізу вказаних норм, будь-які зміни в Договір можуть бути внесені виключно власником земельної ділянки, чи особою, уповноваженою на це, при цьому, такий договір має бути викладений в письмовій формі та бути підписаним особисто власником земельної ділянки. Всупереч зазначених норм оспорюваний правочин підписано невідомими особами, в зв'язку з чим згідно з вимогами ч.2 ст.203 ЦК України цей правочин підлягає визнанню недійсним. Умова оспорюваного договору, згідно з якою п. 8 Договорів оренди земельних ділянок викладено в наступній редакції: «Договір укладено до 31.12.2013 р. До закінчення строку дії договору Орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію» не відповідала вимогам ст.33 Закону України «Про оренду землі», в редакції, що діяла на момент існування правовідносин, порушує права та охоронювані інтереси ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна», а саме: згідно з п.33 Закону України «Про оренду землі», в редакції, що діяла до кінця 2008 року включно, визначено: «Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.» Таким чином, законодавець визначив порядок поновлення договору оренди землі на новий строк, яким, зокрема, визначив, що обов'язок щодо повідомлення іншої сторони за договором покладається саме на Орендодавця. Визначивши оспорюваним договором інший порядок поновлення Договору, а саме, поклавши обов'язок щодо звернення з повідомленням про намір продовжити договір за 180 днів до закінчення Договору саме на Орендаря, сторони оспорюваного договору виклали вказану умову всупереч норм діючого на момент існування правовідносин законодавства. Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Зазначеним умовам оспорюваний правочин не відповідає, вчинений в супереч вимог п.1 та п.2 ст.203 ЦК України, в силу чого підлягає визнанню недійсним згідно ст.215 ЦК України. Згідно з ст. 25 Закону орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Частиною 2 ст.24 Закону передбачено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Відповідно до вимог ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Всупереч зазначених норм оспорюваним правочином, який було укладено невідомими особами, якими проведено також державну реєстрацію такого правочину значно погіршено охоронювані права Орендаря, а саме, скорочено строк дії договору оренди до 2013 року, покладено на орендаря обов'язки, які не передбачались чинним на 2008 рік законодавством. Додатковим доказом того, що оспорюваний правочин вчинено невідомими особами є та обставина, що ні у орендаря ні у орендодавця не має на руках оспорюваного правочину. Тільки в результаті звернення із запитом до ДЗК в Яготинському районі було отримано копії вказаних договорів представником відповідача, які й було надано в судове засідання у справі за позовом ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» до відповідача та ФГ «Лаос-Агро». Відповідно до вимог ч.1 ст. 210 ЦК України правочин, який підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Враховуючи те, що ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» не знало як про укладення так і про державну реєстрацію оспорюваного правочину, та дізналось про існування оспорюваного правочину тільки 3 червня 2014 року, після ознайомлення з матеріалами цивільної справи, то просив визнати недійсними договір про внесення змін до договору оренди землі, що зареєстрований від 29.09.2006 року за № 040633500022, договір про внесення змін до договору оренди землі, що зареєстрований від 29.09.2006 року за № 040633500279, договір про внесення змін до договору оренди землі, що зареєстрований від 29.09.2006 року за № 040633500175, договір про внесення змін до договору оренди землі, що зареєстрований від 29.09.2006 року за № 040633500021, договір про внесення змін до договору оренди землі, що зареєстрований від 29.09.2006 року за № 040633500379 без дати та номеру, які зареєстровані в Яготинському районному відділі Київської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2008 року за № 040833500298, запис від 29 грудня 2008 року за № 040833500456, запис від 29 грудня 2008 року за № 040833500328, запис від 29 грудня 2008 року за №040833500464, запис від 29 грудня 2008 року за № 040833500459 та скасувати їх державну реєстрацію.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на те, що судове рішення є незаконним, у зв'язку з тим, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, поклавши судові витрати на відповідачів. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що порядок поновлення договору оренди землі на новий строк визначений у ст.33 ЗУ «Про оренду землі», проте в оскарженому договорі встановлено інший порядок поновлення договору, що суперечить нормам діючого на момент існування правовідносин законодавства.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року „Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 вересня 2006 року між Дочірнім підприємством «Богданівське» відкритим акціонерним товариством «Яготинський маслозавод», правонаступником якого є ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» і ОСОБА_3, 27 вересня 2006 року між дочірнім підприємством «Богданівське» відкритого акціонерного товариства «Яготинський маслозавод», правонаступником якого є ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» і ОСОБА_8, 20 вересня 2006 року між дочірнім підприємством «Богданівське» відкритого акціонерного товариства «Яготинський маслозавод», правонаступником якого є ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» і ОСОБА_5, 20 вересня 2006 року між дочірнім підприємством «Богданівське» відкритого акціонерного товариства «Яготинський маслозавод», правонаступником якого є ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» і ОСОБА_6, 20 вересня 2006 року між дочірнім підприємством «Богданівське» відкритого акціонерного товариства «Яготинський маслозавод», правонаступником якого є ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» і ОСОБА_7 укладено договори оренди землі, за умовами якого ОСОБА_3 передав підприємству у строкове платне користування належну йому на праві власності 1/3 частину земельної ділянки № НОМЕР_3 та 1/3 частину земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 2,0733 га, у тому числі ріллі- 2,0733 га, ОСОБА_8 передав підприємству у строкове платне користування належну йому земельну ділянку № НОМЕР_2 загальною площею 3,1100 га, у тому числі ріллі- 3,1100 га, ОСОБА_5 передав підприємству у строкове платне користування належну йому земельну ділянку № НОМЕР_4 загальною площею 3,1100 га, у тому числі ріллі 3,1100 га, ОСОБА_6 передав підприємству у строкове платне користування належну йому 1/3 частину земельної ділянки № НОМЕР_3 та 1/3 частину земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 2,0733 га, у тому числі ріллі- 2,0733, ОСОБА_7 передала підприємству у строкове платне користування належну їй земельну ділянку № НОМЕР_5 загальною площею 3, 1060 га, у тому числі ріллі- 3, 1060 га, що розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Богданівської сільської ради та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані договори зареєстровано у Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 29 вересня 2006 року та строк дії договорів в разі пролонгації (згідно п. 8) визначений до 31 серпня 2021 року. В подальшому між ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» і ОСОБА_3, між ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» і ОСОБА_8, між ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» і ОСОБА_5, між ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» і ОСОБА_5, між ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» і ОСОБА_6, між ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна» і ОСОБА_7 укладено договори про внесення змін до договорів оренди землі від 29 вересня 2006 року та п. 8 узгоджено, що строк їх дії триває до 31 грудня 2013 року і до закінчення строку дії договору орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію договору оренди. Вказані договори зареєстровано у Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Богданівської сільської ради Яготинського району Київської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено записи від 29 грудня 2008 року за № 040833500298, запис від 29 грудня 2008 року за № 040833500456, запис від 29 грудня 2008 року за № 040833500328, запис від 29 грудня 2008 року за № 040833500464, запис від 29 грудня 2008 року за № 040833500459.

Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч.1 ст.210 ЦК України правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Як видно із показів свідка ОСОБА_9, він працював в ДП "Богданівське" з березня 2008 року по 2011 рік. Договори оренди землі з відповідачами були укладені на 3 роки. Він особисто як директор ДП «Богданівське» підписував додаткові угоди у грудні 2008 року. Строк дії договорів був обумовлений сторонами до 2013 року.

Таким чином, договір про внесення змін до договору оренди землі від 20 вересня 2006 року, зареєстрований у Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 29 вересня 2006 року, вважається таким, що укладений відповідно до вимог законодавства, оскільки сторонами погоджено усі істотні умови договору, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_9, який підписував цей договір від імені ДП «Богданівське» ТОВ «Агро Інвест Україна», крім того, пропозиція укласти такий договір надійшла саме від орендаря, договір підписано орендодавцем, зареєстровано у встановленому законом порядку, орендодавцем не оспорювався, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним вказаного договору на підставі ч.2 ст.203 ЦК України.

Крім того, відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час укладення договору про внесення змін до договору оренди землі від 29 вересня 2006 року, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Також якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Проте, відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України та згідно ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи положення зазначених норм, доводи позивача про те, що п.8 Договору про внесення змін до договору оренди землі суперечить вимогам ст. 33 Закону України "Про оренду землі", є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, оскільки в силу ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та у визначенні його умов, крім того, договори були підписані та укладені орендарем за його ініціативою, що свідчить про погодження всіх його істотних умов.

Згідно вимог ст. 58, ч. 2 ст. 59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи зазначені норми, позивач, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, не надав апеляційному суду належних, допустимих доказів на підтвердження доводів, викладених у апеляційній скарзі, а саме - доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового рішення, згідно вимог ст.309 ЦПК України.

Інших доводів, які б спростували законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга не містить.

При таких обставинах колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Богданівське» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест Україна» відхилити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2014 року залишити без змін.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: