Постанова

від 15.01.2015 по справі 804/20215/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 р. Справа № 804/20215/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача представника відповідача Шевченко О.Г. Горобець К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Сістар» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Сістар» (далі - ТОВ НВП «Сістар», позивач), про, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області:

- від 26.12.2014 року № 0002112201 згідно з яким ТОВ НВП «Сістар» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток (11021000) на 590460,00 грн. за основним платежем та 161541,50 грн. за штрафними санкціями;

- від 25.09.2014 року № 0001582201 згідно з яким ТОВ НВП «Сістар» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (14010100) на 9846,00 грн. за основним платежем та 2461,50 грн. за штрафними санкціями;

- від 25.09.2014 року № 0001592201 згідно з яким ТОВ НВП «Сістар» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10144,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2014р. провадження у справі №804/20215/14 зупинено до 15.01.2015 р. 11 год. 00 хв.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2014р. поновлено провадження у справі № 804/20215/14 та призначено справу до судового розгляду на 15.01.2015р. 11 год. 00 хв.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 26.12.2014р. № 0002112201 (збільшення зобов'язання по податку на прибуток) є помилковий висновок відповідача, що ТОВ НВП «Сістар» не мало права відносити до складу витрат суми виплаченого контрагенту роялті в якості оплати за користування графічного зображення для оформлення Товариством торгової марки та використовування в підприємницькій діяльності. Зазначає, що Товариство 04.01.2010р. уклало з громадянином України ОСОБА_5 (Автор) Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору № А2 від 04.01.2010 року, згідно якого Автор надає Товариству на строк дії цього Договору за винагороду, яку виплачує Товариство, невиключне майнове право на використання кольорового графічного зображення згідно Додатка № 1 для оформлення Товариством торгівельної марки та марки обслуговування з включенням словосполучення «ІНФОРМАЦІЯ_1» та використання його в подальшому в своєї підприємницької діяльності. Громадянин України ОСОБА_5 не є власником торгівельної марки, він є власником графічного зображення «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке використало ТОВ НВП «Сістар» на підставі невиключного майнового права та оформило торгівельну марку «Сістар», що підтверджується Свідоцтвом на знак для товарів і послуг №139376. Таким чином, позивач вважає, що висновки податкового органу, що згідно бази даних зареєстрованих в Україні знаків для товарів і послуг «Українського інституту промислової вартості» було встановлено що свідоцтво на знак для товарів і послуг №139376 опубліковано в бюлетні №10 від 25.10.2011 року торгівельної марки «Сістар» належить ТОВ НВП «Сістар» (власник) в зв'язку з цим виплати щодо використання графічного зображення «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_5 є безпідставними, так як він станом на 25.05.2011 року не є правовласником вказаного свідоцтва та не надано підтверджуючих документів щодо його правовласності є невірними. Зазначає, що поняття графічне зображення емблеми «ІНФОРМАЦІЯ_1» та знак для товарів і послуг не є ідентичними. Свідоцтво на товарний знак ТОВ НВП «Сістар» не анулює та не припиняє право власності ОСОБА_5 на графічне зображення. Також зазначає, що висновки планової виїзної перевірки ТОВ НВП «Сістар» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р. щодо нереальності здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси», зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без надання належної оцінки документам, що були надані до перевірки, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі даних висновків, є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідач подав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки акта перевірки щодо нереальності здійснення господарських відносин позивача є цілком обґрунтованими та доведеними, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та доводи підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів адміністративного позову, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ НВП «Сістар» 23.04.1996р. зареєстровано розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, з 03.09.1997р. перебувало на податковому обліку у Дніпропетровській ОДПІ, та з 05.07.2014р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

ТОВ НВП «Сістар» є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 10.04.2001р. №3619637.

У період з 14.07.2014р. по 22.08.2014р. на підставі направлень від 14.07.2014р. №000436, №000437, №000438, №000439, №000440, №000441, № 000455, виданих Дніпропетровською ОДПІ, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України, та відповідно до наказу № 474 від 01.07.2014р., Дніпропетровською ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ НВП «Сістар» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт від 01.09.2014р. за № 595/22-02/24238090.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ НВП «Сістар»:

1.п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.225 п.14.1, ст.14, п.п.140.1.2 п.140.1 ст.140, п.п.135.5.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ НВП «Сістар» занижено податок на прибуток з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року всього у сумі 803562 грн., у тому числі за ІІ-ІУ квартал 2011 року у розмірі 480479 грн., за 2012 рік у розмірі 84734 грн., за 2013 рік у розмірі 238349 грн.

2.п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ НВП «Сістар» завищено від'ємне значення з ПДВ всього у сумі 10144 грн., у тому числі за жовтень 2012 року - 6758 грн., за грудень 2012 року в сумі 1367 грн., за березень 2013 року в сумі 319 грн., за червень 2013 року в сумі 10 грн., за грудень 2013 року в сумі 1690 грн.

А також занижено податок на додану вартість всього у сумі 9846 грн., у тому числі за листопад 2012 року на загальну суму 1775 грн., за січень 2013 року на загальну суму 182 грн., за квітень 2013 року на загальну суму 854 грн., за травень 2013 року на загальну суму 596 грн., за червень 2013 року на загальну суму 494 грн., за липень 2013 року на загальну суму 1222 грн., за серпень 2013 року на загальну суму 894 грн., за вересень 2013 року на загальну суму 1354 грн., за жовтень 2013 року на загальну суму 1642 грн., за листопад 2013 року на загальну суму 833 грн.

15.09.2014р. ТОВ НВП «Сістар» не погодившись з висновками зазначеного акту перевірки подало до Дніпропетровської ОДПІ заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких, Дніпропетровською ОДПІ надана відповідь від 22.09.2014р. про залишення заперечень без задоволення.

З 05.07.2014р. ТОВ НВП «Сістар» перейшло на податковий облік в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

На підставі акту перевірки від 01.09.2014р. за № 595/22-02/24238090, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська були прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.09.2014р.:

-№ 0001572201, яким ТОВ НВП «Сістар» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у загальній сумі 965103,50 грн., з яких: 803562,00 грн. за основним платежем та 161541,50 грн. за штрафними санкціями;

-№ 0001582201, яким ТОВ НВП «Сістар» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальній сумі 12307,50 грн., з яких: 9846,00 грн. за основним платежем та 2461,50 грн. за штрафними санкціями;

-№ 0001592201, яким ТОВ НВП «Сістар» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10144,00 грн.

09.10.2014р. ТОВ НВП «Сістар» звернулось до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 25.09.2014р. №0001572201 та №0001582201, за результатами розгляду якою, ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 26.11.2014р. №738/10/04-36-10-08-09 згідно якого:

-залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 25.09.2014р. №0001582201 про збільшення ТОВ НВП «Сістар» грошового зобов'язання з податку додану вартість у загальній сумі 12307,50 грн.;

-скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 25.09.2014р. №0001572201 в частині визначення ТОВ НВП «Сістар» грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 213101,67 грн. (у тому числі: податок - 213101,67 грн.), а в іншій частині залишено вказане податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу платника податків - без задоволення.

26.12.2014р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002112201, яким ТОВ НВП «Сістар» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у загальній сумі 752001,50 грн., з яких: 590460,00 грн. за основним платежем та 161541,50 грн. за штрафними санкціями.

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ НВП «Сістар» (Товариство) та громадянином України ОСОБА_5 (Автор) укладено Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору № А2 від 04.01.2010 року, згідно якого Автор передає невиключне майнове право на використання кольорового графічного зображення для оформлення Товариством торгівельної марки та марки обслуговування з включенням словосполучення «ІНФОРМАЦІЯ_1», а Товариство зобов'язується використовувати передане невиключне майнове право у відповідності до вимог цього Договору і своєчасно сплачувати авторську винагороду (роялті).

На виконання умов зазначеного договору складені акти розрахунків виплат роялті на загальну суму 2499175,00 грн., а саме: б/н від 28.04.2011р. на суму 277509,95 грн.; б/н від 20.06.2011р. на суму 178768,50 грн.; №506 від 22.09.2011р. на суму 161767,50 грн.; №748 від 18.11.2011р. на суму 323104,00 грн.; №26 від 09.02.2012р. на суму 235855,00 грн.; №502 від 16.07.2012р. на суму 118145,00 грн.; б/н від 26.04.2012р. на суму 142695,00 грн.; б/н від 24.05.2012р. на суму 197110,00 грн.; б/н від 11.07.2012р. на суму 166825,00 грн.; №1 від 18.09.2013р. на суму 95965,00 грн.; №85 від 30.09.2013р. на суму 154320,00 грн.; б/н від 29.11.2013р. на суму 238630,00 грн.; №115 від 31.12.2013р. на суму 208480,00 грн.

Зазначені акти розрахунків виплат роялті за перевіряємий період підписані представником ТОВ НВП «Сістар», в особі директора Зирянова В.В., та в особі директора ОСОБА_5 з одного боку та Автора в особі ОСОБА_5

Бухгалтерський облік наведених операцій відображено по регістрах первинного бухгалтерського обліку, синтетичного та аналітичного обліку, обороти по сальдових відомостях слідуючими бухгалтерськими проводками:

-Дебет рахунку 92 «Адміністративні витрати»;

-Кредит рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами в національній валюті» на суму 2499175,00 грн. без податку на додану вартість.

Згідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.225 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Згідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п.140.1.2 п. 140.1 ст.140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, графічне зображення торгівельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_1» використовується лише в назві підприємства дублюючи назву іншого підприємства, на офіційних бланках підприємства та у рекламних цілях також дублюючи назву іншого підприємства.

Таким чином, у зв'язку з зазначеним неможливо пов'язати виплати на загальну суму 2499175,00 грн. з веденням господарської діяльності підприємства та отримання додаткових доходів від популярності вказаного графічного зображення.

Графічне зображення «ІНФОРМАЦІЯ_1» не використовується для рекламування якоїсь конкретної товарної позиції та не є торговим знаком товарів.

Відповідно до наданого рішення про реєстрацію авторського права на твір графічне зображення емблеми «ІНФОРМАЦІЯ_1» номер заявки НОМЕР_1 від 12.04.2010, свідоцтво на графічне зображення емблеми від 09.06.2010 НОМЕР_2 встановлено що автором емблеми «ІНФОРМАЦІЯ_1» є ОСОБА_5.

Згідно бази даних зареєстрованих в Україні знаків для товарів і послуг «Українського інституту промислової власності» встановлено що свідоцтво на знак для товарів і послуг №139376 опубліковано в бюлетні №10 від 25.05.2011 року торгівельної марки «Сістар» належить ТОВ НВП «Сістар» (власник), в зв'язку з цим виплати щодо використання графічного зображення «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_5 є безпідставними так як він станом на 25.05.2011 року не є правовласником вказаного свідоцтва та не надано підтверджуючих документів щодо його правовласності.

Згідно до ст. 142 Господарського кодексу України прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, та визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Таким чином, здійснення господарської діяльності є діяльність з єдиною економічною метою, а саме одержання прибутку та наступного розподілу прибутку.

Згідно з пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999р. прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ним витрати.

Отже, включення до складу витрат сум витрат, які призводять до отримання збиткового фінансового результату є неправомірним, так як зазначена діяльність не спрямована на отримання прибутку, внаслідок чого не відповідає визначенню терміну «господарська діяльність».

Таким чином, вимогами податкового законодавства витрати, що перевищують доходи, не можуть бути враховані в податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності (пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України), тобто не призводить до отримання прибутку.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтований висновок відповідача про порушення ТОВ НВП «Сістар» п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.225 п.14.1, ст.14, п.138.2, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп. 140.1.2 п. 140.1 ст.140 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати на загальну суму 2499175 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на суму 456278 грн., 3 квартал 2011 року на суму 161768 грн., 4 квартал 2011 року на суму 323104 грн., 1 квартал 2012 року 235855 грн., 2 квартал 2012 року на суму 118145 грн., за 2013 рік на суму 1204025 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 26.12.2014р. № 0002112201 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток є правомірним.

Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 25.09.2014 року № 0001582201, яким ТОВ НВП «Сістар» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (14010100) на 9846,00 грн. за основним платежем та 2461,50 грн. за штрафними санкціями, та від 25.09.2014 року № 0001592201, яким ТОВ НВП «Сістар» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10144,00 грн. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ НВП «Сістар» та ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» укладено договір від 17.07.2012 року №ГЛ-150, згідно якого ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» надає послуги, а ТОВ НВП «Сістар» отримує послуг з утилізації.

На виконання умов зазначеного договору складені акти виконаних робіт всього на суму 119929,52 грн., в т.ч. ПДВ 19988,25 грн.

Розрахунки за отримані послуги з утилізації проведено в безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» у сумі 119929,52 грн., в т.ч. ПДВ 19988,25 грн.

В бухгалтерському обліку підприємства ТОВ НВП «Сістар» погашення заборгованості за отримані послуги з утилізації від ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» відображено наступним чином:

-сплачено грошові кошти за послуги з утилізації Дт.рах. №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - Кт. рах. №311 «Поточні рахунки» всього у сумі 119 929,52 грн., в т.ч. ПДВ 19 988,25 грн.

Отримання послуг з утилізації від ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» відображено у бухгалтерському обліку підприємства ТОВ НВП «Сістар» наступним чином:

-отримано послуги з утилізації Дт.рах. №93 «Витрати на збут» - Кт.рах. №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на загальну суму 99942 грн.

-відображено суму ПДВ Дт.рах. №64 «Розрахунки з податків» - Кт.рах. №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на загальну суму 19988,25 грн.

В ході проведеного аналізу бухгалтерського обліку ТОВ НВП «Сістар» по рахунку 93 «Витрати на збут» перевіркою встановлено, що ТОВ НВП «Сістар» віднесено до складу витрат - послуги з утилізації до рядка декларації з податку на прибуток 06.2 «Витрати на збут» у наступних податкових періодах: 3 квартал 2012 року - 25099 грн.; 4 квартал 2012 року - 24398 грн.; 2013 рік - 50445 грн. Всього - 99942 грн.

До складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ у відповідних звітних періодах згідно отриманих податкових накладних.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченим пунктом 201.11 ст.201 цього кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, суд зазначає, що наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.п.2.2, п.п.2.7 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Як вбачається з актів виконаних робіт на суму 119929,52 грн., в т.ч. ПДВ 19988,25 грн., які складені на виконання укладеного між ТОВ НВП «Сістар» та ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» договору від 17.07.2012 року №ГЛ-150 про надання послуг з утилізації, вони оформлені не належним чином, а саме: відсутні кількісні та вартісні показники по яким відбулися придбання послуг з утилізації (кількість зібраних, заготовлених, відсортуваних відходів вторинної сировини, використаної тари і пакувальних матеріалів вітчизняного та імпортного виробництва та вартість/тарифи за якими здійснювалась утилізація та переробка відходів).

А також до перевірки не було надано первинних документів (ТТН) хто саме здійснював відвантаження (погрузку) з території складу металопродукції відходів, яким транспортним засобом здійснювалося транспортування відходів та чи взагалі здійснював перетин через КПП на територію складу ТОВ НВП «Сістар» - ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси».

Судом встановлено, що стосовно ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська складено акти перевірок №380/04-65-22-03/36295174 від 13.02.2014р., та №554/04-65-22- 03/36295174 від 13.03.2014р., згідно яких встановлено порушення п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, не підтверджено реальність здійснення операцій по ланцюгу придбання - продажу товарів (робіт, послуг) від ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси». ТОВ "КУТПМЗЗОВВВС "Дніпроекономресурси" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання послуг у підприємств-постачальників.

Таким чином, встановлені факти підтверджують відсутність можливості контрагента позивача - ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» зі свого боку виконувати умови укладеного договору.

Суд акцентує увагу на тому, що платник податку повинен бути обачливим та керуватись розумною обережністю при укладенні договорів зі спірними постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

Суд зазначає, що у разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Відповідно принципу індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, проте суд зазначає, що, з урахуванням несприятливих наслідків недостатньої обережності у підприємницькій діяльності, що покладаються на особу, якою були укладені відповідні правочини, останні не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Дана правова позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі суду від 13.11.2013 р. по справі № К/800/11613/13.

Водночас, за відсутності факту придбання послуг або в разі якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, на підставі викладеного, висновок податкового органу про порушення ТОВ НВП «Сістар» п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ всього у сумі 10144 грн., а також занижено податок на додану вартість всього у сумі 9846 грн., знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, у зв'язку з чим було правомірно зменшено ТОВ НВП «Сістар» від'ємне значення суми з податку на додану вартість та правомірно нараховано ТОВ НВП «Сістар» зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими, отже позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 4872,00 грн., що становить 4 розміри мінімальної заробітної плати, а сплатив лише 487,20 грн., тому суд стягує з позивача 4384,80 грн. (4872,00 грн. - 487,20 грн.).

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Сістар» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Сістар» (ЄДРПОУ 24238090) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (отримувач: УДКСУ у Красногвардійськом районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 20 січня 2015 року

Суддя Р.З. Голобутовський