ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
14 квітня 2015 рокусправа № 804/20215/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "СІСТАР"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року по справі №804/20215/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "СІСТАР" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
в с т а н о в и В:
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "СІСТАР" звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області:
- від 26.12.2014 року №0002112201, яким ТОВ НВП "Сістар" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 590460,00 грн. за основним платежем та 161541,50 грн. за штрафними санкціями;
- від 25.09.2014 року №0001582201, яким ТОВ НВП "Сістар" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 9846,00 грн. за основним платежем та 2461,50 грн. за штрафними санкціями;
- від 25.09.2014 року № 0001592201, яким ТОВ НВП "Сістар" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10144,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року
у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду, зокрема, мотивована встановленими обставинами справи, які, за позицією суду першої інстанції, свідчать про обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій, які відображено позивачем у податковому обліку за перевірений період та враховуючи які підприємство визначало податкові зобов'язання.
Не погодившись з постановою суду, товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "СІСТАР", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ НВП "Сістар" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт від 01.09.2014р. № 595/22-02/24238090.
В акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством вимог:
1.п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.225 п.14.1, ст.14, п.п.140.1.2 п.140.1 ст.140, п.п.135.5.4, п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року всього у сумі 803562 грн., у тому числі за ІІ-ІУ квартал 2011 року у розмірі 480479 грн., за 2012 рік у розмірі 84734 грн., за 2013 рік у розмірі 238349 грн;
2.п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення з ПДВ всього у сумі 10144 грн., у тому числі за жовтень 2012 року - 6758 грн., за грудень 2012 року в сумі 1367 грн., за березень 2013 року в сумі 319 грн., за червень 2013 року в сумі 10 грн., за грудень 2013 року в сумі 1690 грн.
А також занижено податок на додану вартість всього у сумі 9846 грн., у тому числі за листопад 2012 року на загальну суму 1775 грн., за січень 2013 року на загальну суму 182 грн., за квітень 2013 року на загальну суму 854 грн., за травень 2013 року на загальну суму 596 грн., за червень 2013 року на загальну суму 494 грн., за липень 2013 року на загальну суму 1222 грн., за серпень 2013 року на загальну суму 894 грн., за вересень 2013 року на загальну суму 1354 грн., за жовтень 2013 року на загальну суму 1642 грн., за листопад 2013 року на загальну суму 833 грн.
На підставі акта перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, з урахуванням результатів адміністративного оскарження, прийнято податкові повідомлення-рішення;
- від 26.12.2014 року №0002112201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 752001,50 грн., в т.ч.: за основним платежем 590460,00 грн. та за штрафними санкціями 161541,50 грн;
- від 25.09.2014 року №0001582201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 12307,50 грн., в т.ч. за основним платежем на 9846,00 грн. та за штрафними санкціями 2461,50 грн.;
- від 25.09.2014 року № 0001592201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10144,00 грн.
З огляду на Акт перевірки вбачається, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0002112201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, стали висновки контролюючого органу про завищення підприємством витрат та заниження доходу.
Завищення витрат .
1. Проведеною перевіркою встановлено відображення ТОВ НВП "Сістар" у податковому обліку господарських операцій з приводу придбання у ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» послуг з утилізації. Вказані господарські операції ДПІ вважає нереальними, такими що не створюють будь-яких правових наслідків, у зв'язку з чим зроблено висновок про неправомірність віднесення підприємством витрат до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. Вказане порушення призвело до завищення витрат на суму 99 942,0грн.
2. В акті перевірки (стор.33 Акту) вказано також на завищення ТОВ НВП "Сістар" адміністративних витрат р.06.2 декларації на загальну суму 2 499 175грн., у зв'язку з неправомірним віднесенням підприємством до складу витрат нараховані роялті по Авторському договору «Про передачу не виключного права на використання твору», укладеного 04.01.2010р. з громадянином ОСОБА_1
Заниження доходу .
Перевіркою встановлено відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з приводу продажу металопродукції наступним підприємствам - ТОВ «Промтехметал», ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ «Прушиньки», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Центросталь».
В акті перевірки ОДПІ вказує, що угоди, укладені між позивачем та вказаними контрагентами є нікчемними.
Як вбачається з Акту перевірки, висновки про нікчемність укладених правочинів ДПІ зроблено з огляду на акти перевірок покупців, які надійшли на адресу Дніпропетровської ОДПІ від інших підрозділів ДПІ та в яких зазначено про нікчемність укладення правочинів від імені цих суб'єктів підприємницької діяльності.
Перевіркою встановлено факт декларування доходу ТОВ НВП "Сістар", за результатами безтоварних операцій з продажу ТМЦ в адресу вищезазначених покупців з отримання грошових коштів від них.
У зв'язку з викладеним, ДПІ в акті перевірки зроблено висновки, що зазначені операції між позивачем з продажу ТМЦ в адресу покупців не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ НВП "Сістар".
З цих підстав, посилаючись на пп.135.5.4 п.135.5, пп.135.5 п.135.5 ст.135 ПК України, ДПІ вказує на заниження ТОВ НВП "Сістар" доходу на суму 1 147 890грн.
Під час розгляду справи, між сторонами досягнуто податкового компромісу в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 434 603,0грн. Ця сума становить суму донарахованих податкових зобов'язань з огляду на встановлені порушення щодо завищення витрат по взаємовідносинам позивача з ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» та по віднесенню позивачем до складу витрат нараховані роялті у межах виконання Авторського договору.
Судом, на підставі досягнутого між сторонами податкового компромісу, закрито провадження у справі, в цій частині заявлених вимог (т.2 а.с.198-200).
Згідно наданого ДПІ розрахунку, після досягнутого податкового компромісу, сума грошового зобов'язання, яке визначено податковим повідомленням-рішенням №0002112201, становить 155 856грн. - основного платежу (т.2 а.с.194).
Таким чином, предметом дослідження правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0002112201, після досягнутого компромісу, є обґрунтованість висновків ДПІ щодо заниження позивачем доходу по операціям з продажу товару на адресу ТОВ «Промтехметал», ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ «Прушиньки», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Центросталь».
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та вказуючи на відсутність підстав для задоволення позову, суд першої інстанції не звернув уваги на підстави збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток та не надав правової оцінки доводам ДПІ про заниження підприємством доходу на суму 1 147 890грн.
Як вбачається з Акту перевірки, заниження доходу ДПІ пов'язує з порушенням позивачем вимог пп.135.5.4 п.135.5, пп.135.5 п.135.5 ст.135 ПК України.
Відповідно до п.135.5 ст.135 ПК України, в редакції чинній на час здійснення спірних господарських операцій, інші доходи включають:
вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України);
суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу (пп..135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України).
Посилаючись на нереальність господарських операцій та вказуючи на те, що товар використаний позивачем не у власній господарській діяльності, ДПІ робить висновок про необхідність збільшення позивачем доходу на суми коштів, які отримано від ТОВ «Промтехметал», ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ «Прушиньки», ТОВ «Агростройперспектива», ТОВ «Центросталь».
При цьому, в Акті перевірки ДПІ не визначає правову природу цих коштів у розумінні пп.135.5.4 п.135.5, пп.135.5 п.135.5 ст.135 ПК України, але, як встановлено з пояснень представника ДПІ у судовому засіданні, такі суми слід вважати безповоротною фінансовою допомогою.
Відповідно до пп..14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це:
- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Отже, з урахуванням законодавчо визначеного поняття «безповоротна фінансова допомога» та приймаючи до уваги ті обставини, які описані в Акті перевірки щодо взаємовідносин позивача з зазначеними суб'єктами підприємницької діяльності, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки ДПІ щодо заниження позивачем доходу у зв'язку з порушенням вимог пп.135.5.4 п.135.5, пп.135.5 п.135.5 ст.135 ПК України.
?Крім цього, колегія суддів не може погодитись і з такими висновками ДПІ, які викладені в акті перевірки та які зводяться до того, що позивач зобов'язаний збільшити дохід на суми коштів, які отриманні не від господарської діяльності, оскільки операції позивача з вказаними Покупцями, за позицією податкової служби, не пов'язані з його господарською діяльністю.
Статтею 135 ПК України визначено склад доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. У свою чергу, ст..134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерел походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Отже, з огляду сутність податку на прибуток підприємств, для визначення об'єкта оподаткування, має враховуватися дохід, який отримано платником податку в межах здійснення господарської діяльності.
Також слід зазначити, що результати господарських операцій позивача з вказаними суб'єктами підприємницької діяльності відображені ТОВ НВП "Сістар" у бухгалтерському обліку, зокрема, збільшено дохід підприємства на суму 1 147 890грн.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість податковою службою підстав для збільшення позивачу грошового зобов'язання 155 856грн. - основного платежу, з огляду на зазначені в Акті перевірки порушення вимог пп.135.5.4 п.135.5, пп.135.5 п.135.5 ст.135 ПК України.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 25.09.2014 року №0001582201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 12307,50 грн., в т.ч. за основним платежем на 9846,00 грн. та за штрафними санкціями 2461,50 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято з огляду на висновки ДПІ щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси».
Під час розгляду справи, між сторонами досягнуто податкового компромісу в частині визначення податкового зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з чим провадження у справі, в цій частині заявлених вимог, закрито (т.2 а.с.198-200).
Щодо податкового повідомлення-рішення - від 25.09.2014 року № 0001592201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 10144,00 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з Акту перевірки, висновок про завищення від'ємного значення з ПДВ зроблено внаслідок висновків ДПІ про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси».
Так, проведеною перевіркою встановлено, що між ТОВ НВП "Сістар" та ТОВ "КУТПМЗЗОВВВС "Дніпроекономресурси" укладено договір від 17.07.2012 року №ГЛ-150, згідно якого ТОВ "КУТПМЗЗОВВВС "Дніпроекономресурси" надає послуги, а ТОВ НВП "Сістар" отримує послуг з утилізації.
На виконання умов зазначеного договору складені акти виконаних робіт всього на суму 119929,52 грн., в т.ч. ПДВ 19988,25 грн.
Вказані господарські операції ДПІ вважає нереальними та такими, що не підтверджені належним чином оформленими первинними документами. Висновки про нереальність зроблено з огляду на акти перевірок ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» від 13.02.2014 №380/04-65-22-03/36295174 та від 13.03.2014р. №554/04-65-22-03/36295174. Згідно висновків вказаних актів встановлено, що у ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» відсутні основні фонди (відсутність додатку АМ до декларації з податку на прибуток та фінансової звітності, земельних ділянок, офісних, складських приміщень та інших основних фондів підприємство не має фіктично в наявності); чисельність працюючих 1 особа; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).
Крім цього, у ході проведення перевірки ТОВ НВП "Сістар" встановлено, що акти виконаних робіт оформлені не належним чином, в них відсутні кількісні та вартісні показники придбання послуг з утилізації.
З висновками ДПІ щодо відсутності у позивача правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об'єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із ч.2 ст.9 названого Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З цими нормами кореспондується також пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких
складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особі, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції, може бути визнаний документ лише за умови наявності у ньому обов'язкових реквізитів, що визначені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору позивачем до перевірки були акти здачі-прийняття робіт, копії яких долучені до матеріалів справи.
Колегія суддів погоджується з висновками ДПІ про те, що надані до перевірки акти здачі-прийняття робіт не можливо визнати первинними, які підтверджують фактичні здійснення господарських операцій.
Так, в актах здачі-прийняття робіт відсутні відомості про зміст та обсяг господарських операцій (наданих послуг), в них лише зазначені загальні фрази «Організація послуг з утилізації». Тобто, вказані акти не дозволяють ідентифікувати, які саме послуги, їх обсяг були надані позивачу у межах виконання договору.
Таким чином, оскільки позивачем до перевірки не надано документів, які б свідчили про зміст та обсяг господарських операцій з ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси», то контролюючий орган дійшов обґрунтованого висновку про не підтвердження цих господарських операцій документами, обов'язковість ведення яких визначена законом.
Визначаючи правомірність позиції податкової служби щодо відсутності у позивача права на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси», колегія суддів також враховує те, що позивач погодився на податковий компроміс, в частині донарахованих податкових зобов'язань з податку на прибуток, з податку на додану вартість, які визначені контролюючим органом саме виходячи з огляду на нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «Дніпроекономресурси» у межах договору від 17.07.2012 року №ГЛ-150 про надання послуг.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на необґрунтованість постанови суду першої інстанції в частині заявлених вимог щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення від 26.12.2014 року №0002112201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "СІСТАР" - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року по справі №804/20215/14 - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Податкове повідомлення-рішення від 26.12.2014 року №0002112201, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 155856грн. - основного платежу - визнати неправомірним та скасувати.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.
(Постанову виготовлено у повному обсязі 15.04.2015р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2015 |
Оприлюднено | 22.04.2015 |
Номер документу | 43612829 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні