Постанова

від 13.01.2015 по справі 820/19168/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"13" січня 2015 р. № 820/19168/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ" до Харківської митниці Міндоходів, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Міндоходів, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому просить суд:

1.Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів 7000003/2014/000792/2 від 28.05.2014 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00453 від 29.05.2014 та прийняті Харківською митницею Міндоходів щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ".

2.Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської служби України в Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ" (вул. Приозерна, буд.2А, кв.117, м. Київ, 04211, код ЄДРПОУ 38968805, ІПН 389688026543, р/р 26003483964800 в АТ "УкрСиббанк", м.Харків, МФО 351005) надмірно нарахований Харківською митницею Міндоходів та сплачений ТОВ "ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ" податок на додану вартість в сумі 11 620 (одинадцять тисяч шістсот двадцять) грн 13 коп.

3.Стягнути з Державного бюджету України (через УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області МФО 851011, р/р 31217206784011, код бюджетної класифікації: 22030001) витрати з оплати судового збору в сумі 255(двісті п"ятдесят п"ять) грн. 78 коп.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ" прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Харківської митниці Міндоходів в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову суду не надав.

Відповідно до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що представник відповідача Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту, а саме Договору купівлі-продажу №FP313120879SC від 13.12.2013 (надалі - Договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ» (Україна) (далі за текстом - ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ», позивач) та FIPHARM CO., LIMITED (Китай) та додаткової угоди №1 від 16.12.2013 до Договору було здійснено митне оформлення товару: колістину сульфат, а також подано до митного органу - Харківської митниці Міндоходів (надалі - відповідач 1) митну декларацію №807100000/2014/021388 від 27.05.2014 (далі - митна декларація) з усіма необхідними документами.

Під час здійснення митного оформлення вказаного вище Товару позивачем було заявлено митну вартість, визначену за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, що становила 16 дол. США за 1 кг.

27.05.2014 відповідачем 1 в порядку проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтування методу визначення митної вартості було направлено запит (повідомлення) позивачу з проханням надати відповідні відомості на підставі ч.3 СТ.53 Митного кодексу України (далі - МКУ).

28.05.2014 позивачем надано відповідь, якою проінформовано про те, що ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ» не має можливості у 10-денний строк надати додаткові документи.

28.05.2014 Харківська митниця Міндоходів прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000792/2, яким скориговано митну вартість товару колістину сульфат до 25,06 дол. США за 1 кг .

Суд зазначає, що коригування було здійснено у відповідності до ст.64 МКУ на підставі інформації про рівень митної вартості на аналогічні товари: МД№600110002/2014/1184 від 14.03.2014, що міститься ЄАІС ДМСУ (за резервним методом).

Також підставою для прийняття оскарженого рішення також слугувало посилання відповідача 1 на ту обставину, що урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.12 № 362 було здійснено аналіз поданих до митного оформлення документів. Вході вивчення документів були виявлені наступні розбіжності:

- Враховуючи маршрут слідування товару (Китай - Польща, тобто має місце морське перевезення), отримувач мав отримати коносамент та подати його митному органу. Коносамент Харківській митниці Міндоходів не надавався, про що свідчать копії як оформленої МД, так і МД, у оформленні якої відмовлено;

- CMR № 01 від 10.04.2014 відноситься до іншої партії товарів;

- ВМД країни експорту не містила відомостей, які б підтверджували факт експорту з країни відправлення (відсутні відомості дати та часу оформлення, посадової особи та дати здійснення процедур, і т.д.);

- Замість договору про надання транспортно - експедеційних послуг надано зовнішньо - економічний контракт;

- - Декларант надав довідку про транспортні витрати, але не надав жодних платіжних документів (рахунків на сплату, тощо) що підтверджували б вартість перевезення вказаних у МД товарів;

- Страховий поліс неможливо ідентифікувати з заявленою партією товарів.

Таким чином, відомості заявлені у ЕМД від 27.05.2014 № 807100000/2014/021388 мали розбіжності, та не були підтверджені документально.

29.05.2014 митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2014/00453, якою повідомлено про відмову в оформленні товарів у зв'язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000792/2 від 28.05.2014 яке було прийнято за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

Позивач не погодився з вказаними вище рішеннями відповідача, однак звернувся до митного органу з проханням випустити товар, що декларувався, у вільний обіг за умови сплати всіх необхідних митних платежів згідно ВМД №807100000/2014/021962 (у порядку ч.7 ст.55 МКУ).

Керуючись положеннями 4.8 ст.55 МКУ ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ» звернулось з заявою за вих.№10/1 від 10.07.2014 до Харківської митниці Міндоходів, та подало митному органу запитувані ним документи на підтвердження митної вартості товару, визначеної декларантом.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем 1 направлено на адресу позивача листа за вих.№06.1/01-12/5480 від 16.07.2014, яким повідомлено про те, що надані разом із заявою за вих.№10/1 від 10.07.2014 документи не спростовують сумнів щодо задекларованого рівня митної вартості оцінюваного товару за ціною договору, та унеможливлюють перегляд рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/000792/2 від 28.05.2014.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем на виконання ст.53 МКУ було подано відповідачу 1 наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2014/0000307 від 28.01.2014, міжнародна автомобільна накладна (CMR) №01 від 10.04.2014, документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати №659 від 09.04.2014, документ, що підтверджує вартість страхування № 2014FP01106-2 від 09.01,2014, рахунок-фактура (інвойс) № 2014FP01106 від 09.01.2014, пакувальний лист б/н від 09.01.2014, страховий поліс №11550001900126224391 від 08.02.2014, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода №1 від 16.12.2013, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація №2 від 16.12.2013, зовнішньоекономічний договір (контракт) №FP313120879SC від 13.12,2013, договір (контракт) про перевезення №25.01.2014/39ОД від 25.01.2014, ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів) (використовуються для підтвердження проведення ветеринарно-санітарного контролю при митному оформленні) Ю-31 № 028422 від 22.04.2014, інформація про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару (наявність на товаро-супровідних документах відбитку штампу «Екологічний контроль») 2730 від

10.04.2014, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) 2730 від 10.04.2014, дозвіл на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю у випадках, визначених ст.83 ЗУ «Про ветеринарну медицину» - №15-9-2-2-11/10189 від 24.03.2014, сертифікат про походження товару загальної форми 14С4401А0621/00417Х від 27.01.2014, інші некласифіковані документи: висновок КТПП №К-184 від 06.02.2014, лист №09/02-813 від 28.02.2014, сертифікат якості колістину сульфат від 09.01.2014, єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 807100000/2014/00274 від 18.04.2014, копія митної декларації країни відправлення № 2231120140810637928 від 01.02.2014, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 807100000.2014.021388 від 27.05.2014.

Поряд з вказаними документами на адресу митного органу було подано додаткові документи разом з заявою за вих.№10/1 від 10.07.2014: копія прайс-листа виробника та калькуляції ціни з перекладом, довідка про транспортні витрати № 1/357 від 18.04.2014, рахунок №168 від 17.04.2014, лист №31/03-01 від 31.03.2014, лист №27/28 від 27.02.2014.

Судом встановлено, що відповідачі не надав належної оцінки вказаним документам.

Правовідносини з визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування врегульовані положеннями ст.ст.57-64 Митного кодексу України (далі - МКУ).

Відповідно до статті 49 МКУ «митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».

Частиною 1 статті 54 МКУ передбачено, що «контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості».

«Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу» (ч,2 СТ.54 МКУ).

Відповідно до частини третьої статті 54 МКУ «за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу».

Згідно з частиною шостою статті 54 МКУ «орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, уразі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною сьомою статті 54 МКУ передбачено, що «у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».

Отже, виходячи зі змісту вказаних вище норм митного законодавства правильність визначення митної вартості декларантом - презюмується, якщо протилежне не доведено митним органом у встановленому законом порядку.

Статтею 53 Митного кодексу України визначений чіткий перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

«Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього уразі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».

Згідно ч.3 ст. 53 МКУ «у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Отже, право митного органу на витребування додаткових документів виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондують положення п. 2 4.5 ст. 54 МКУ за змістом якої митний орган «має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом».

У свою чергу позивачем було надано до митного органу усі необхідні документи, (вичерпний перелік яких передбачено СТ.53 МКУ), які не містять суперечностей та ознак підробки, та відображають усі необхідні відомості для підтвердження числового значення складових митної вартості товару.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів 7000003/2014/000792/2 від 28.05.2014 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00453 від 29.05.2014 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ" є такими що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавств України..

Щодо твердження відповідача, що позивачем не були усунуті розбіжності, а саме:

- Враховуючи маршрут слідування товару (Китай - Польща, тобто має місце морське перевезення), отримувач мав отримати коносамент та подати його митному органу. Коносамент Харківській митниці Міндоходів не надавався, про що свідчать копії як оформленої МД, так і МД, у оформленні якої відмовлено;

- CMR № 01 від 10.04.2014 відноситься до іншої партії товарів;

- ВМД країни експорту не містила відомостей, які б підтверджували факт експорту з країни відправлення (відсутні відомості дати та часу оформлення, посадової особи та дати здійснення процедур, і т.д.);

- Замість договору про надання транспортно - експедеційних послуг надано зовнішньо - економічний контракт;

- - Декларант надав довідку про транспортні витрати, але не надав жодних платіжних документів (рахунків на сплату, тощо) що підтверджували б вартість перевезення вказаних у МД товарів;

- Страховий поліс неможливо ідентифікувати з заявленою партією товарів.

то зазначене посилання суд вважає безпідставним, оскільки як було встановлено судом під час судового засідання щодо ненадання митному органу коносаменту під час митного оформлення , то згідно з відомостями, що містяться у довідці про транспортні витрати №1/357 від 18.04.2014 товар (колістин сульфат) був доставлений контейнером APZU3785088 по коносаменту MWSHGDY14011104FD від порту Шанхай (Китай) до порту Гдиня (Польща), з порту Гдиня (Польща) до м.Харків (Україна) через пункт перетину кордону м/п «Ягодин-Дорохуск» автомобільним транспортом без контейнера.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR), коносамент (Bill of Lading) і т.д. Однак, на момент перетину державного кордону товар транспортувався автомобільним транспортом без контейнеру, на підтвердження чого було надано міжнародну автомобільну накладну (CMR).

Разом з цим повідомляємо, що під час проведення процедури консультації між митним органом та декларантом відповідачем 1 не вимагалось надання саме коносаменту на підтвердження транспортних витрат, що підтверджується наявним в матеріалах справи запитом (повідомленням) митного органу від 27.05.2014.

Суд зазначає, що на вимогу суд позивачем було надано коносамент MWSHGDY14011104FD від 28.01.2014.

Щодо твердження відповідача 1, що CMR №01 відноситься до іншої партії товару, однак суд зазначає, що відповідачем не наведено, у зв'язку з чим митний орган дійшов такого висновку.

Щодо твердження відповідача, що експортна митна декларація КНР містить відомості щодо дати та часу її складання, а також інші дані про товар, його вагу, ціну і т.д. то зазначене посилання суд вважає необґрунтованим оскільки, згідно положень ст. 61 Конституції України позивач не повинен нести відповідальність за неправильне оформлення документів його зовнішньоекономічними партнерами.

Щодо посиланні відповідача 1, що позивачем під час митного оформлення замість договору про надання транспортно-експедиційних послуг було надано зовнішньоекономічний контракт то зазначене посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки згідно з відомостями, що містяться в картці відмови у прийнятті митної декларації, що є предметом даного оскарження, ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ» було надано саме договір (контракт) про перевезення №25.01.2014/39ОД від 25.01.2014, предметом якого є надання транспортно-експедиторських послуг позивачу щодо перевезення товару.

Щодо ненадання позивачем платіжних доручень на підтвердження оплати транспортних витрат то зазначене посилання суд вважає безпідставним, оскільки ч.2 ст.53 МКУ не вимагається надання вказаних документів. Разом з цим на вимогу суду позивачем були надані завірені банком платіжні доручення на підтвердження оплати транспортних витрат за договором №25.01.2014/39ОД від 25.01.2014 згідно рахунку №168 від 17.04.2014. Також позивач надав платіжне доручення на підтвердження оплати товару за контрактом №FP313120879SC від 13.12.2013 та сплати на рахунок Харківської митниці Міндоходів ПДВ, донарахованого у зв'язку з коригуванням митної вартості товару.

Щодо твердження відповідача 1, що ціна, вказана в інвойсі, повинна бути вищою, ніж за калькуляцією, оскільки витрати на транспортування до вказаного в Специфікації місця - м. Шанхай поніс продавець, суд вважає безпідставним, оскільки вказані документи (інвойс, калькуляцію і т.д.) було видано його зовнішньоекономічним партнером. У зв'язку з цим позивач не в змозі пояснити, які самі витрати було закладено та розраховано в калькуляції в розділі «Інші витрати», та яким чином це вплинуло на формування ціни.

Суд зазначає, що ТОВ «ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ» до митного органу було надано висновок ДП «Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішньоекономічних ринків» №11/637 від 27.05.2014, згідно з яким контрактні ціни для поставки хімічних речовин на умовах FOB Шанхай (Китай) відповідають цінам виробника з урахуванням дат укладення інвойсу № 2014FP01106 від 09.01.2014.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 11620,13 грн., то зазначена вимога не підлягає задоволенню оскільки є передчасною.

Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618. На теперішній час ПДВ у сумі 11620,13 грн., сплачений ТОВ «Індастріал Кемікалз», не визнаний таким, що сплачений надмірно а тому не підлягає поверненню.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ" до Харківської митниці Міндоходів, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішень - задовольнити частково.

Скасувати рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів 7000003/2014/000792/2 від 28.05.2014 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2014/00453 від 29.05.2014 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДАСТРІАЛ КЕМІКАЛЗ" код ЄДРПОУ 38968805 частину сплаченого судового збору відповідно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 127 (сто двадцять сім) грн. 89 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 січня 2015 року

Суддя Спірідонов М.О.