Рішення

від 15.01.2015 по справі 904/9016/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.15р. Справа № 904/9016/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна", 49000, м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 107-Г

до Приватної фірми "Ана-Трейд", 10031, Житомирська обл., м. Житомир, вул.Гранітна, 10

та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 49000, АДРЕСА_1

про стягнення 5318,66 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача-1 не з'явився

від відповідача-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватної фірми "Ана-Трейд" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про:

- стягнення з відповідача-1 основного боргу в сумі 2747,04 грн., 30% річних в сумі 732,98 грн., пені в сумі 242,87 грн., інфляційних втрат в сумі 595,77 грн., судового збору.

- солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 боргу в сумі 1000,00 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 умов договору поставки від 25.01.2011 року за № 22111/Д в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар та невиконанням відповідачем-2 зoбов'язань за договором поруки від 21.08.2014 року в частині виконання зобов'язання відповідача-1.

Відповідач-1 з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 12.12.2014 року за № 76) посилаючись на те, що:

- позивачем не надсилався розрахунок суми боргу в зв'язку з чим неможливо здійснити перевірку правильності нарахування штрафних санкцій;

- положенням ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає стягнення 3% річних, а не 30% річних;

- умовами договору передбачене досудове врегулювання спору, однак претензії до відповідача-1 від позивача не надходили.

Але, даний відзив не приймається судом до уваги, оскільки не містить підпису уповноваженої особи ПФ "Ана-Трейд".

Відповідач-1 в судові засідання 02.12.2014 року, 16.12.2014 року, 29.12.2014 року, 15.01.2015 року не з'явився.

Відповідача-1 своєчасно та належним чином повідомлено про місце, час і дату розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 1003102195925, 1003102293110, 1003102204908, 1003102195402.

Відповідач-2 мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 02.12.2014 року, 16.12.2014 року, 29.12.2014 року, 15.01.2015 року не з'явився.

Відповідача-2 своєчасно та належним чином повідомлено про місце, час і дату розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 4900603277410, 4900603380962, 4900603459747.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна", як постачальником, та Приватною фірмою "Ана-Трейд", як покупцем, укладено договір поставки № 22111/Д за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладні, товарно-транспортні накладні тощо), які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару, якщо інший порядок переходу права власності на товар від постачальника до покупця не визначений сторонами (п. 1.3 договору).

Загальна ціна договору складає загальну суму всіх поставок за цим договором (п. 1.6 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору ціна на кожне найменування товару за цим договором визначається виходячи з відпускних цін, встановлених постачальником на момент отримання заявки покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі, вказаному у документах, що підтверджують передачі товару (накладні та/або акти прийому-передачі), якщо інше не визначено постачальником відповідно до умов цього договору.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.3 договору).

За приписами п. 4.4 договору покупець сплачує 100% вартості кожної партії товару протягом 30 календарних днів з моменту його отримання. Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, в тому числі і щодо нарахування неустойки за цим договором. Сторони домовились, що у випадку, якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору, не повідомить другу сторону про припинення його умов (розірвання) договір вважається автоматично пролонгованим на наступний рік на тих же умовах (п. 6.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 54244,47 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (а. с. 16-61).

В порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 50497,43 грн., що підтверджується банківськими виписками (а. с. 62-78). Сума боргу відповідача перед позивач склала 3747,04 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

За умовами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено наступне: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 5.3 договору за порушення строку оплати товарів покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.

За змістом ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи, що умовами договору постави від 25.01.2011 року за № 22111/Д погоджено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами (30%), позовні вимоги про стягнення з відповідача 30% річних за період з 25.02.2014 року до 20.10.2014 року в сумі 732,98 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до протоколу розбіжностей від 23.12.2011 року до договору поставки від 25.01.2011 року за № 22111/Д якщо заборгованість покупця перед постачальником триває більше 2-х місяців також покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. При цьому нарахування пені за цим пунктом договору починається від самого першого дня прострочення покупця перед постачальником.

Зважаючи, що прострочення оплати за отриманий товар покупцем допущено починаючи з 25.02.2014 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 242,87 грн. за період з 25.02.2014 року до 17.09.2014 року, оскільки остання поставка за договором здійснена 07.02.2014 року з врахуванням п. 4.4 договору (30 денний термін оплати за товар) строк оплати за товар настав 09.03.2014 року і, відповідно, шестимісячний термін нарахування пені спливає у вересні 2014 року.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 595,77 грн. за період лютий 2014 року - вересень 2014 року підлягають задоволенню частково в сумі 479,62 грн. за період квітень 2014 року - вересень 2014 року з огляду на наступне:

Відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи, що строк оплати за товар згідно останніх накладних, за якими здійснювалась поставка, настав 09.03.2014 року, відповідно, й інфляційні повинні розраховуватись з 01.04.2014 року.

21.08.2014 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як поручителем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна", як кредитором, укладено договір поруки за умовами п. 1 якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ПФ "Ана-Трейд" (боржник) свого обов'язку за договором поставки № 22111/Д, укладеного між кредитором і боржником 25.01.2011 року.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником згідно договору поставки в сумі, що дорівнює 1000,00 грн. (п. 2 договору поруки).

Відповідно до п. 3 договору поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання, але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного у п. 2 цього договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання зобов'язань за договором поставки, вказаному у п. 1 даного договору, або до настання одного з випадків, передбачених п. 7 даного договору (п. 8 договору).

Враховуючи, що відповідачем-1 не виконано в повному обсязі прийняті на себе за договором поставки № 25111/Д від 25.01.2011 року зобов'язання щодо оплати отриманого товару та невиконання відповідачем-2 зобов'язань за даним договором поруки щодо сплати 1000,00 грн., суд вважає вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 боргу за поставлений товар в сумі 1000,00 грн. - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі (ч. 1 ст. 555 Цивільного кодексу України).

Аналізуючи наведені вище правові норми, суд вважає за доцільне зауважити на тому, що право ТОВ "Долфі-Україна" /позивача/ на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав про стягнення солідарно заборгованості з боржника та його поручителя в залежність від направлення чи ненаправлення вимоги до поручителя ставитись не може.

Отже, оскільки в даному випадку при поданні позовної заяви позивачем визначено і боржника, і поручителя, а боржником, в свою чергу, зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі не виконано /докази зворотного відсутні/, то суд не вбачає жодних правових підстав для звільнення поручителя від солідарної відповідальності.

Суд вважає за доцільне зазначити також, що виникнення обов'язку поручителя не пов'язане з вимогою про оплату в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України як такою, оскільки строк виконання кредитних зобов'язань, порядок розрахунків основним договором /кредитним/ визначений.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2010 року у справі № 19/34, що залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 12.10.2010 року у цій же справі.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача-1, оскільки з його вини виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Ана-Трейд" (10031, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Гранітна, 10, код ЄДРПОУ 20429573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (49000, м. Дніпропетровськ, пр.Кірова, 107-Г, код ЄДРПОУ 37068787) 2747 (дві тисячі сімсот сорок сім) грн. 04 коп. - основного боргу, 732 (сімсот тридцять дві) грн. 98 коп. - 30% річних, 242 (двісті сорок дві) грн. 87 коп. - пені, 479 (чотириста сімдесят дев'ять) грн. 62 коп. - інфляційних втрат, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Приватної фірми "Ана-Трейд" (10031, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Гагаріна, 10, код ЄДРПОУ 20429573) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (49000, м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 107-Г, код ЄДРПОУ 37068787) 1000 (одна тисяча) грн. - боргу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено - 20.01.2015 року.

Суддя С.П.Панна