Ухвала

від 20.01.2015 по справі 826/10318/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10318/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000361530 від 07.07.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2014 року, за результатами якої складено акт від 18.06.2014 року №3567/26-53-15-01/30579869.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення вимог п.п. 198.1, 198.2 ст.198, п.п.200.1, 200.4 ст.200, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що призвело до завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (19р.) в розмірі 23 437,20 грн за березень 2014 року.

07.07.2014 року контролюючим органом відносно Позивача винесено податкове повідомлення-рішення №0000361530, яким зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014 року в розмірі 23 437,00 грн.

Так, 24.03.2014 року між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Нексус-Україна» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу сої №24/03/14, за умовами якого приймання-передача товару здійснюється на умовах СРТ ПАТ «Херсонський КХП» (INCOTERMS 2000). Поставка сої здійснюється автомобільним транспортом за адресою: м.Херсон, вул. Порт-Елеватор, 5, ПАТ «Херсонський КХП», власник товару - Позивач, одержувач товару - ПАТ «Херсонський КХП» в квоту ПП «Блок Баг Сістемс» для Позивача.

Комплекс послуг з організації виконання робіт про прийманню, розміщенню, накопиченню, перевалці та експедируванню товарного насіння сої надавало ПП «Блок Баг Сістемс» на підставі договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 05.09.2013 року №696/09/13.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Нексус-Україна» поставлено сою в кількості 23,480 тони на суму 131 488,00 грн (в т.ч. ПДВ в розмірі 21 914,67 грн), що підтверджується видатковою накладною від 31.03.2014 року №РН-0000001.

Також на суму поставленого товару ТОВ «Нексус-Україна» виписано податкову накладну від 31.03.2014 року №1, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній Позивачем віднесена до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у березні 2014 року.

Згідно банківської виписки по рахунку Позивача та платіжного доручення від 01.04.2014 року №247 здійснно повну оплату придбаного товару.

На підтвердження транспортування товару ТОВ «Нексус-Україна» вантажоодержувачу ПАТ «Херсонський КХП» в квоту ПП «Блок Баг Сістемс» оформлено товарно-транспортну накладну серії ПЗО від 29.03.2014 року №009087.

Здійснення зважування товару та визначення його залікової ваги підтверджується актом приймання від 29.03.2014 року №1.

Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) додатку до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Нексус-Україна» за березень 2014 року контрагентом Позивача задекларовано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 21 914,67 грн по господарській операції з Позивачем.

Подальший продаж придбаного товару підтверджується митною декларацією МД-2 №508040000/2014/001109 від 10.04.2014 року.

Рух товару підтверджується копіями зовнішньоекономічного контракту від 04.01.2013 року №1/13 на поставку сої, укладеного між Позивачем та Компанією «Glant Invest LLP» та додаткових угод до нього, інвойсу від 02.04.2014 року №1/13-13-1, банківських виписок від 10.04.2014 року, від 11.04.2014 року.

01.01.2013 року між Позивачем (Поклажодавець) та ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Далі ЛТД» (Зберігач) укладено договір зберігання №13/01-031, за умовами якого ТОВ «ВКП «Далі ЛТД» зобов'язалось надавати послуги по зберіганню продуктів глибокої заморозки.

На виконання умов вказаного договору Зберігачем в березні 2014 року надано послуги з приймання товару в сумі 6,36 грн (без ПДВ), сортування товару в сумі 546,03 грн (без ПДВ), відвантаження товару в сумі 546,03 грн (без ПДВ), ведення обліку товарів на складі в сумі 949,20 грн (без ПДВ), оренди холодильної камери в сумі 3 565,00 грн (без ПДВ), а всього на загальну суму 5 735,15 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 1 122,53 грн, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 13.03.2014 року №13/03/14.

На загальну суму наданих послуг (робіт) контрагентом Позивача виписано податкові накладні від 13.03.2014 року №54204, №54203, №54202.

Сума податку на додану вартість по вказаним податковим накладним віднесена Позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у березні 2014 року.

Оплата придбаних послуг (робіт) в повному обсязі підтверджується платіжним дорученням від 27.03.2014 року №244.

Надання Позивачу послуг (робіт) ТОВ «ВКП «Далі ЛТД» відбувалось з 01.03.2014 року по 13.03.2014 року, що зумовлено тимчасовою окупацією АР Крим, а факт зняття товару зі зберігання підтверджується видатковою накладною від 13.03.2014 року №ДЛ-а00429.

Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) додатку до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «ВКП «Далі ЛТД» за березень 2014 року вказаним товариством задекларовано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 569,00 грн по господарським операціям з Позивачем.

10.09.2013 року між Позивачем (Замовник) та ТОВ «Титан Ексим» (Експедитор) укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування №13/77, за умовами якого Експедитор зобов'язався забезпечити транспортно-експедиційне обслуговування вантажів Замовника.

На виконання умов вказаного договору Позивачем надано контрагенту заявку від 27.03.2014 року №П-27/3-1 на транспортно-експедиційне обслуговування вартістю послуги в розмірі 2 400,00 грн (в т.ч. ПДВ - 400,00 грн), яка прийнята останнім та виконана в повному обсязі, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 28.03.2014 року №189, супровідною видатковою накладною на товар від 28.03.2014 року №22 та актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 28.03.2014 року №2019093.

ТОВ «Титан Ексим» виписано податкову накладну від 31.03.2014 №166 на повну суму транспортної послуги, сума податку на додану вартість по якій віднесена Позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у березні 2014 року.

Факт повної оплати придбаних послуг (робіт) підтверджується платіжним дорученням від 12.05.2014 року №432.

Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) додатку до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Титан Ексим» за березень 2014 року товариством сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість по господарським операціям з Позивачем не задекларована.

Проте, за правилами персональної відповідальності платника податку, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Несплата податку контрагентом чи неподання ним податкової звітності не є підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Згідно визначення пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п.п. 198.1-198.3 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 Кодексу).

За приписами п. 200.4 ст.200 Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно п. 201.6 ст.201 Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 Кодексу).

Вищевказані контрагенти Позивача на момент оформлення ними податкових накладних були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

За визначенням ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч.1 ст.9 вказаного Закону).

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним

законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Документи, складені на виконання умов укладених між Позивачем та його контрагентами правочинів, оформлені належним чином, підтверджують реальне здійснення цих господарських операцій, а тому є первинними в розумінні Закону та є підставою для формування Позивачем податкового обліку.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення Відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.