Ухвала

від 20.01.2015 по справі 826/17571/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17571/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів Горяйнова А.М., Мамчура Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Оберіг" про припинення юридичної особи,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Оберіг" про припинення юридичної особи. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2013 року в задоволені позову було відмовлено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 11.12.2013 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, станом на 29 жовтня 2013 року ТОВ «ВД «Оберіг» (код ЄДРПОУ 37593095, місцезнаходження: 03151, місто Київ, Солом'янський район, пр. Повітрофлотський, 54, офіс 4) зареєстроване з 03 березня 2011 року Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією.

Статтями 2 та 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. № 755-IV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України від 15.05.2003р. №755-IV), встановлюється, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців. Відповідно до статті 5 названого Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації. Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України від 15.05.2003р. №755-IV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам  - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, відповідно до частини 2 статті 38 Закону України від 15.05.2003р. №755-IV, є: - визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; - провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; - невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; - неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; - наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; - визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності; - неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; - нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; - неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства. Даний перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним, та розширеному тлумаченню не підлягає. Як на підставу своїх вимог про припинення юридичної особи ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві посилається на відсутність відповідача по справі за місцем реєстрації та ненадання останнім документів щодо зміни місцезнаходження за встановленою законом процедурою, що є прямим порушенням чинного законодавства та перешкоджає податковому органу у здійснені ним контролюючих функцій щодо платника податків. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження проведення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві перевірки відповідача, позивачем не надано. Документи, які б підтверджували відсутність юридичної особи за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру, станом на час звернення до суду із даним позовом податковим органом не надано. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент звернення ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до суду з даним позовом з підстав відсутності юридичної особи за місцезнаходженням, інформація про вказану обставину не може вважатися актуальною, тобто не є доведеною належними доказами.

В свою чергу пунктом 20.1.37 Податкового кодесу України закріплено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання. Виходячи з положень статей 20, 21 ПК України стосовно контролюючих функцій податкової служби в кореспонденції з положеннями частини 2 статті 38 Закону України від 15.05.2003р. №755-IV, право контролюючих органів на звернення до суду із вимогою про припинення юридичної особи не є безумовним, оскільки таке право податкових органів обмежується тими випадками, коли ці органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Підсумовуючи вищевикладене слід зазначити, що органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, а також з підстав відсутності юридичної особи за місцем реєстрації у разі, якщо така обставина перешкоджає податковому органу у здійсненні ним контролюючих функцій (як то: проведення перевірки платника; отримання від платника податків, у визначених законодавцем випадках, інформації або документів; тощо). Водночас, згідно заяви позивача, наданої до суду першої інстанції на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року, вбачається, що перевірка платника податків щодо дотримання податкового, валютного і іншого законодавства контролюючим органом у період 2012 -2013 року не призначалась і за місцезнаходження суб'єкта господарювання не проводилась. Викладене свідчить про недоведеність позивачем виникнення у нього права, зважаючи на покладені на нього функції, на звернення до суду з даним позовом про припинення юридичної особи з підстави відсутності юридичної особи за місцем реєстрації. Згідно з пунктом 11.10 Порядку обліку платників податків, зборів, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010р. №979, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Як вбачається зі змісту зазначеної вище заяви позивача, станом на дату звернення до суду ТОВ «ВД «Оберіг» не має заборгованості зі сплати податків, зборів, обов'язкових платежів. Обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів також закріплено в Податковому кодексі України (п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16). Документи на підтвердження неподання платником податків звітності протягом одного року позивачем не надано. З огляду на викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 11.12.2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2013 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Мамчур Я.С