Ухвала

від 21.01.2015 по справі 826/7962/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7962/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й.,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОШТОРГ ЮЕЙ" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поршторг Юей» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2014 №0006992203, №0006982203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 29.05.2014 №0006982203, №0006992203 прийняті Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального, права просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Поршторг Юей» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатом якої складено акт від 05.05.2014 №458/26-54-22-03-07/37289753.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.05.2014:

- №0006992203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 946427,5 грн. (за основним платежем 757 142 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 189 285,5 грн.),

- № 0006982203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1 076 804 грн. (за основним платежем 861 443 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 215 361 грн.).

Даючи правову оцінку обставинам справи та діям відповідача, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт виконання спірних договорів, укладених між позивачем та УДППЗ «Укрпошта» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», отже висновок податкового органу про порушення позивачем норм п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 139.1.3, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України спростовується наявними матеріалами.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно із п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що в рядку 02 Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011р. № 1213 відобразило дохід у розмірі 18443359 грн.

У декларації за півріччя 2012 року в рядку 02 Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «Пошторг Юей» відобразило суму 11771729 грн. При відніманні суми доходу за півріччя 2012 року від суми доходу за три квартали 2012 року отримаємо суму 6671630 грн. (18443359 - 11771729 = 6671630). Отже, позивачем в третьому кварталі 2012 року задекларувало дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) в рядку 02 декларації з податку на прибуток підприємства в сумі 6671630 грн.

Також, х матеріалів справи вбачається, що в оборотно-сальдовій відомості по бухгалтерському рахунку 70 «Доходи від реалізації» за третій квартал 2012 року відображені суми отриманого доходу по субрахунках: на субрахунку 702 «дохід від реалізації товарів» - 6119256,34 грн. (без ПДВ); на субрахунку 703 «дохід від реалізації робіт і послуг» - 552374,17 грн. (без ПДВ) на субрахунку 704 «вирахування з доходу» - 10960,28 грн. (з ПДВ) (додаток №1 а.с. 6).

Отже, при додаванні даних з субрахунків 702, 703 отримується 6671630,51 грн., тобто сума, яка відповідає доходу задекларованому підприємством в третьому кварталі 2012 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем в рядку 02 Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, відображено дохід у розмірі 27658386 грн.

У декларації за три квартали 2012 року в рядку 02 Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) декларації з податку на прибуток підприємства позивачем відображено суму 18443359 грн. При відніманні суми доходу за три квартали 2012 року від суми доходу за 2012 рік отримаємо суму 9215027 грн. (27658386 - 18443359 = 9215027). Тобто позивачем в четвертому кварталі 2012 року задекларовано дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) в рядку 02 декларації з податку на прибуток підприємства в сумі 9215027 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в оборотно-сальдовій відомості по бухгалтерському рахунку 70 «Доходи від реалізації» за четвертий квартал 2012 року відображені суми отриманого доходу по субрахунках: на субрахунку 702 «дохід від реалізації товарів» - 8690844,60 грн. (без ПДВ); на субрахунку 703 «дохід від реалізації робіт і послуг» - 524182,50 грн. (без ПДВ); на субрахунку 704 «вирахування з доходу» - 15336,69 грн. (з ПДВ). Тобто при додаванні даних з субрахунків 702, 703 отримаємо суму 9215027,10 грн., яка відповідає доходу задекларованому підприємством в четвертому кварталі 2012 року.

Дані субрахунку 704 «вирахування з доходу» відображені в додатку ІД в рядку 03.26. При відніманні рядку 03.26. додатку ІД за три квартали 2012 року (-96411) від рядку 03.26. додатку ІД за 2012 рік (-81074) отримаємо суму -15337.

Таким чином дані в рядку 02 Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік відповідають даним бухгалтерського обліку (оборотно-сальдова відомість по бухгалтерському рахунку 70 «Доходи від реалізації» за 2012 рік.

З огляду на викладене, висновок про порушення позивачем норм п.п 14.1.54 п.п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.1, п. 135.2, п.п.135.4.1, п.п. 135.5.12, п.п. 135.5.15 п.п. 135.5 ст. 135, Податкового кодексу України в зв'язку з чим занижено склад доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у розмірі 48 212,0 грн. є необгрунтованим.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем норм п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.п. 140.1.6 спи 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI із змінами та доповненнями, встановлено, що підприємством ТОВ "Пошторг Юей" було встановлено заниження складу витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у розмірі 148 376,0 грн.,судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем на бухгалтерському рахунку 94 відображено виграші призів по проведених розігрішів, які виплачувались грошовими коштами переможцям.

Також, з акту перевірки вбачається, що відповідно до бухгалтерського обліку на протязі 1 кварталу 2012 року позивачем понесено витрати у розмірі 5 977 632 грн., відповідно до декларації з податку на прибуток на 1 квартал 2012 року встановлено, що позивачем на 1 квартал 2012 року а р. 04 «витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» відображено 6 124 399 грн.

З огляду на викладене, податковий орган дійшов висновку про завищення витрат на суму 148 376 грн. Виходячи з вищенаведеного податковий орган зазначає, що позивачем в 1 кварталі 2012 року було віднесено до складу витрат грошові витрати по проведенню розігрішів в сумі 121 610 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом від 03.01.2012 №26/1 наказано провести акцію по розіграшу призів. Договором від 16.02.2012 №1РПЮЕЙ 2012 дарування грошей, позивачем подаровано обдарованій особі грошові кошти в сумі 5 000 грн.

Також, наказом від 01.02.2012 №29/1 наказано провести проміжну акцію програми лояльності клієнтів позивача та провести акцію по розіграшу призу.

Договором дарування грошей від 21.03.2012 №2РПЮЕЙ 2012 позивачем подаровано обдарованій особі грошові кошти в сумі 5 000 грн.

Податковий орган вказує, що у власності позивача не було призів, які були розміщені в журналах у вигляді реклами. До перевірки не надано інформацію про виплату грошових коштів переможцям лотерей, а саме: реєстру переможців проведених лотерей, заяв переможців із визначенням місця та способу отримання виграшу.

З огляду на викладене податковий орган в акту перевірки вказує, що витрати в розмірі 138 376 грн. первинним документами не підтверджено.

Проте, в рядку 04 Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування Декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2012 року, позивачем відображено витрати у розмірі 6124399 грн.

Позивачем надано суду копії протоколів проведення акцій, договорів дарування, розписок про отримання коштів паспортів отримувачів призів (коштів), довідок банківських установ про перерахування коштів, копії яких долучено до матеріалів справи (додаток 14), які підтверджують факт оплати призів фізичним особам у вказаній сумі.

Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 902 «Собівартість реалізованих товарів», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 6851 «розрахунки з іншими кредиторами» до витрат підприємства у 1 кварталі 2012 року були включені наступні витрати: собівартість реалізованих запасів рах. 902 у сумі 2126743,6 грн.; сума перерахунку витрат при поверненні товарів рах. 902 у розмірі (-32448,02) грн.; адміністративні витрати рах. 92 у сумі 516703,0 грн.; витрати на збут рах. 93 у сумі 3363528,28 грн.; фактично повернута фінансова допомога рах. 6851 у сумі 150000,0 грн. Таким чином дані в рядку 04 Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування Декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2012 року, відповідають даним бухгалтерського обліку наданим на дослідження (додаток 1 а.с. 16-20).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку необгрунтованість доводів податкового органу про порушення ТОВ «Пошторг Юей» п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п. 138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9. ст. 139, п.п. 140.1.6. ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями, в зв'язку з чим віднесення до складу витрат суми 148 376,0 грн., яка документально не підтверджена та не пов'язана з веденням господарської діяльності позивача

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем норм п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.п. 139.1.3, п.п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме: у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, відображено витрати пов'язані із отриманням рекламних послуг на суму 2 075 229,94 грн., які не пов 'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), тобто з веденням господарської діяльності підприємства, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем укладено ряд договорів про надання послуг з розміщення реклами у різних виданнях

Обґрунтовуючи порушення позивачем норм податкового законодавства податковий орган вказує, що позивач не мав на балансі та позабалансовому рахунку основних засобів, які були розміщені з метою реклами в каталогах та журналах з ціллю проведення розігрішів, позивачем не надано переліку призів (виграшів), які фактично брали участь у проведенні розіграшів, переліку осіб, які були постійними замовниками продукції та мали можливість брати участь у розігрішів, переліку переможців.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44. Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Колегія суддіів погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем копії актів виконаних робіт та податкових накладних оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Оскільки основним видом діяльності позивача є роздрібний продаж товарів широкого вжитку поштовим замовленням за системою посилкової торгівлі або через мережу Інтернет, отже витрати на рекламу пов'язані з господарською діяльністю позивача.

З огляду на викладене, висновок податкового органу про порушення позивачем норм п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.п. 139.1.3, п.п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме: у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, відображено витрати пов'язані із отриманням рекламних послуг на суму 2 075 229,94 грн. не знайшов свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем норм п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 139.1.3 п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України та завищення валових витрат на суму 604 001,3 грн. (отримання поліграфічних послуг та послуг поставки товарної продукції, які не підтверджено первинними бухгалтерськими документами щодо реальності здійснення операцій), колегія суддів суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено договір з ТОВ «Компанія ТВМ» від 11.11.2011 № П-17-11, предметом якого є виготовлення та постачання поліграфічної продукції.

В ході виконання умов договору сторонами складено видаткові та податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи, на підтвердження оплати продукції позивачем надано виписки по особовому рахунку.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено з ТОВ «Осіріс-2005» договір купівлі-продажу від 01.12.2011 №18, копію якого долучено до матеріалів справи.

В ході виконання умов договору сторонами складено видаткові та податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи, на підтвердження оплати продукції позивачем надано виписки по особовому рахунку.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання податкового органу як на підставу безтоварності фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія ТВМ» та ТОВ «Осіріс-2005» на акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.10.2013 №1034/22/07/30972388 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Компанія ТВМ» та акт Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Осіріс-2005» , з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини що господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія «ТВМ» та ТОВ «Осіріс-2005 податковим органом реально не встановлювались.

Як встановлено судом першої інстанції, на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ «Компанія ТВМ», ТОВ «Осіріс-2005» зареєстровані в якості платників податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Оскільки позивачем надано суду належні докази реального виконання умов спірних договорів, що підтверджується первинними, правовстановлюючими, розрахунковими, бухгалтерськими документами, а також, висновком експерта №14/7 від 15.10.2014 Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, належним чином доведено безпідставність донарахувань податкових зобов'язань та незаконність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Матеріалами справи підтверджується відсутність розбіжностей в бухгалтерському обліку валових доходів та валових витрат підприємства, а також, підтверджується належними первинними документами валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість при оплаті поштових відправлень на УДППЗ «УКРПОШТА», реклами, та при взаєморозрахунках з підприємствами TOB «Компанія ТВМ» (код 30972388) та TOB «Осіріс-2005» (код 33669463). При цьому, зазначені комерційні операції прямо пов'язані з господарською діяльністю нашого підприємства.

Отже, податкове повідомлення рішення №0006982203 є таким, що не відповідає пп.14.1.36, 14.1.54 п.14.1 ст..14, п.135.1, 135.2, 135.5 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.139.1.3, 139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, а податкове повідомлення рішення №0006992203 є таким, що не відповідає п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.01.2015 року

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.