Ухвала

від 19.01.2015 по справі 813/2208/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 р. Справа № 876/9829/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: Косендзюка Я.А.

та представника відповідача: Скрипника С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брик Україна» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брик Україна» до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.12.2012 року № 0000552301,-

В С Т А Н О В И Л А:

26.03.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.12.2012 року № 0000552301.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на момент укладення договорів купівлі - продажу та поставки з Приватним підприємством «Імпел - ЛТД» (код ЄДРПОУ 35501934), не було скасовано його реєстрацію, як юридичної особи, як суб'єкта господарювання і платника податків та платника ПДВ в тому числі. Свідоцтво платника ПДВ ПП «Імпел ЛТД» скасовано за ініціативою ДПІ лише 27.12.2011 року по причині внесення запису щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням. На даний момент ПП «Імпел ЛТД» не перебуває в процесі припинення за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а відтак надана позивачу податкова накладна ПП «Імпел ЛТД» № 22 від 03.10.2011 року містить всі необхідні реквізити та повністю відповідає вимогам законодавства та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що ПП «Імпел ЛТД» на момент продажу товарів позивачу 03.10.2011 року було зареєстровано в установленому законом порядку платником ПДВ. А тому правомірність виписання ПП «Імпел ЛТД» як продавцем своєї податкової накладної №22 не міг підлягати сумніву. Помилковим є висновок відповідача про недійсність податкової накладної ПП «Імпел ЛТД». Закон не дає права визнавати такі документи недійсними органу державної податкової служби. А відтак для формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з ПДВ достатньо податкової накладної, виданої (виписаної) особою, що зареєстрована як платник ПДВ на момент вчинення відповідної господарської операції.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Косендзюк Я.А. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача Скрипник С.В., у ході апеляційного розгляду, надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що документи ( в тому числі договір) з ПП «Імпел ЛТД» позивачем оформлені без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань ,які передбачені в договорі і лише з метою документального оформлення господарських операцій ,які в дійсності не відбувались, для отримання податкової вигоди. Відомості, зазначені у представлених позивачем первинних документах, не відображають змісту господарських операцій, що відбулись між ТзОВ «Брик Україна» та ПП «Імпел ЛТД» (зокрема не вказано прізвищ осіб, що їх підписували, посади, не зазначено номера та дати довіреності на отрмання ТМЦ по вказаному договору).

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Радехівському районі Львівської області ДПС (далі - відповідач) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Брик Україна» (код за ЄДРПОУ 36610449) з питань підтвердження відображення податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за період з 01.10.11 по 31.10.11 по взаєморозрахунках із ПП «Імпел ЛТД» код за ЄДРПОУ 35501934, за наслідками перевірки складено акт № 39/2200/36610449 від 07.12.2012 року (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-ІV (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2011 року на суму 9461 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 11.12.2012 року № 0000552301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 11892,11 грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 9460,99 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2365,02 грн.

В Акті перевірки зазначено, що ТзОВ «Брик Україна» відобразило у бухгалтерському обліку господарські операції та по податковому обліку віднесло до складу податкового кредиту податок на додану вартість по податковій накладній № 22 від 03.10.2011 року на суму 9461 грн., від операцій щодо придбання товарів та послуг від контрагента - постачальника ПП «Імпел ЛТД», по якому встановлено нікчемні правочини (безтоварні операції) чим завищило податковий кредит (акт перевірки ПП «Імпел ЛТД» від 12.09.12 року № 1396/155/22-1/3550194 ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ДПС. Враховуючи вищенаведені факти, виявлені даною перевіркою, немає підстав вважати, що товари (роботи, послуги) задекларовані в податковій звітності є фактично отримані від контрагента - постачальника ПП «Імпел ЛТД», тому податкова накладна виписана зазначеним підприємством вважається недійсною.

01.08.2011 року між ПП «Імпел - ЛТД» (продавець) та ТзОВ «Брик Україна» (покупець) укладено договір поставки № 9, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність замовника товар, на підставі заявлених замовником замовлень на постачання, які складають за довільною формою, на підставі якого виставляється постачальником рахунок - фактура, а замовник зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його на умовах, визначених цим Договором.

На підтвердження реальності операцій по вищевказаному договору, позивачем подано копію податкової накладної № 22 від 03.10.2011 року, копії видаткових накладних № Р-031001 від 03.10.2011 року, № РН- 0031008 від 03.10.2011 року, № С-041001 від 04.10.2011 року, копії виписки з банку. Крім цього, позивачем було представлено копії податкової накладної від 04.10.2011 року за №41001, видаткової накладної № С-111001 від 11.10.2011 року, довіреність № 368/2 від 11.10.2011 року, виписку банку, податкової накладної № 111001 від 11.10.2011 року, видаткової накладної № С-111003 від 11.10.2011 року, податкової накладної № 111003 від 11.10.2011 року, виписку банку, видаткової накладної № С-171001 від 17.10.2011 року, виписку банку, видаткової накладної № Р-171001 від 17.10.2011 року, виписку банку, податкової накладної № 171001 від 17.10.2011 року, видаткової накладної № Р- 171003 від 17.10.2011 року, податкової накладної № 171003 від 17.10.2011 року, виписку банку, видаткової накладної № Р- 201001 від 20.10.2011 року, податкової накладної № 201001 від 20.10.2011 року, видаткової накладної № Р- - 211001 від 21.10.2011 року, податкової накладної № 211001 від 21.10.2011 року, видаткової накладної № Р- 211002 від 21.10.2011 року, податкової накладної № 211002 від 21.10.2011 року, виписку банку, видаткової накладної № Р- 241002 від 24.10.2011 року, виписку банку, податкової накладної № 241002 від 24.10.2011 року, видаткової накладної № С-261002 від 26.10.2011 року, податкової накладної № 261003 від 26.10.2011 року, видаткової накладної № Р- 281001 від 28.10.2011 року, виписку банку, податкової накладної № 281001 від 28.10.2011 року, видаткової накладної № С-281002 від 28.10.2011 року, довіреність від 05.10.2011 року за № БРВ 000730, податкової накладної № 281002 від 28.10.2011 року, видаткової накладної № Р- 281003 від 28.10.2011 року, виписку банку, податкової накладної № 281003 від 28.10.2011 року, видаткової накладної № Р-311001 від 31.10.2011 року, виписку банку, податкової накладної № 311001 від 31.10.2011 року, видаткової накладної № С- 311002 від 31.10.2011 року, податкової накладної № 311002 від 31.10.2011 року, виписку банку, видаткової накладної № С- 311003 від 31.10.2011 року, податкової накладної № 311003 від 31.10.2011 року. Також представником позивача було долучено до матеріалів справи подорожній лист службового легкового автомобіля, довіреність, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3, посвідчення водія ОСОБА_4, посвідчення про відрядження, наказ ТзОВ «Брик Україна» про відрядження від 30.09.2011 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за жовтень 2011 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та платіжні доручення.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію акту перевірки Приватного підприємства «Імпел ЛТД» № 1396/155/22-1/35501934 від 12.09.2012 року, яким встановлено наступне. При виході за юридичною та фактичною адресою ПП «Імпел ЛТД»: м.Львів, пр.Чорновола, 63 встановлено, що за зазначеною адресою підприємство не знаходиться. Відповідно до пояснень керівника підприємства ОСОБА_5 всі необхідні документи для проведення перевірки відсутні, пояснити де знаходяться документи не може, оскільки їх ніколи не готувала та не підписувала, діяльності не проводила. Для здійснення господарської діяльності у ПП «Імпел ЛТД» відсутні необхідні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, майно та інші матеріальні ресурси, які необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутні документи, які підтверджують дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 рік.

Також відповідачем було долучено до матеріалів справи, постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 17.09.2012 року стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва, що полягало у придбанні суб'єктів господарювання з метою прикриття незаконної діяльності, внаслідок незаконної діяльності яких заподіяно велику матеріальну шкоду державі, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 205 КК України. З даної постанови вбачається, що ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_6 в період 2010-2012 р.р. з метою прикриття незаконної підприємницької діяльності, при невстановлених обставинах організували придбання та перереєстрацію на спеціально підібраних осіб ряд суб'єктів господарювання, а саме: ПП «Накладка», ПП «Сьомий день», ПП «Імпел ЛТД» для вчинення фіктивного підприємництва з метою надання незаконних послуг суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків, конвертації безготівкових коштів в готівку та отримання внаслідок цих дій неконтрольованого доходу.

Згідно постанови Радехівського районного суду Львівської області у справах № 451/13/13-п провадження № 3/451/12/13 та справа № 451/12/13-п провадження № 3/451/13-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_8 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи, зокрема з копії протоколу допиту свідка вбачається, що ОСОБА_5 яка являється керівником і засновником ПП «Імпел ЛТД» повідомила, що жодних документів від цієї фірми чи печатки не мала, в неї прогресує хвороба розсіяний склероз, про що дала виписку з історії хвороби.

Відповідно до пп. 14.1.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів можливе за рішенням суду.

Згідно п.185.1 ст.185 розділу V ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

На пропозицію суду, позивачем не представлено інших документів, які б підтверджували реальне отримання придбаного товару (робіт, послуг), зокрема копій довіреностей на отримання товару, витягу з журналу виданих довіреностей.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брик Україна» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі №813/2208/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

В.С.Затолочний