Ухвала

від 13.01.2015 по справі 820/16401/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 р.Справа № 820/16401/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2014р. по справі № 820/16401/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДІКТ-ТРАНС"

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Рубіжанський картонно-тарний комбінат"( далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № 0000134220, № 0000124220, № 0000144220, № 0000154210 від 29 травня 2014 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року об'єднано в одне провадження зі справою №820/16401/14 наступні адміністративні справи: №820/16398/14, №820/16395/14, №820/16404/14. Присвоєно об 'єднаним адміністративним справам загальний № 820/16401/14.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, третя особа: товариство з обмеженою відповідальність "ЕДІКТ-ТРАНС" про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 29 травня 2014 року № 0000134220, №0000154210, №0000144220, №0000124220.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено .

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування податкових повідомлень-рішень спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 29 травня 2014 року № 0000134220, №0000154210, №0000144220, №0000124220. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, позивач як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 05.07.1994 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №321163 (т. 8 а.с. 73).

Фахівцями спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (код ЄДРПОУ 01882551) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ЕДІК-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 37780058) за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, результати якої оформлені актом №58/28-05-42/01882551 від 20.05.2014 року, яким зафіксовано порушення складено акт від 12 листопада 2013 року № 1397/20-30-22-01/01416731, яким зафіксовано порушення: пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.10.3 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.9 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) (т. 1 а.с. 8-65).

На підставі зазначеного акту перевірки спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000134220, № 0000124220, № 0000144220, № 0000154210 від 29 травня 2014 року (т. 1 а.с. 6, т. 5 а.с. 6, т. 6 а.с. 6, т 7 а.с. 6).

Позивач не погодившись з висновком звернувся до суду із відповідним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає:

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1 та 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно до пункту 198.1 статті 198 вищевказаного кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За правилами пункту 198.3 статті 198 вищевказаного кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.. 139 Податкового кодексу України визначено витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

У відповідності до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 вищевказаного кодексу не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (Замовник) та ТОВ "ЕДІКТ-ТРАНС" (Перевізник) 18.05.2012 року укладений договір №373, за умовами якого перевізник приймає на себе зобов'язання по організації і виділенню автотранспорту для поставки переданого замовником вантажу в строк та в пункт вказаний замовником, і передати його особі, яка має право на отримання вантажу, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену ціну в порядку та розмірі, передбаченому даним договором (т. 1 а.с. 113-122).

Контрагент позивача ТОВ "ЕДІКТ - ТРАНС" на момент укладення спірного правочину був платником податку на додану вартість та рахувався в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується довідкою, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (т. 8 а.с. 13-14, 16).

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: рахунками - фактури, актами виконаних робіт, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, заявками на транспортування вантажу (т. 1 а.с. 141-250, т. 2 а.с. 1-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-18, т. 8 а.с. 121-250, т. 9 а.с. 1-136).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем доведено придбання послуг у своїх контрагентів та отримання від нього послуг контрагентами, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Таким чином, не встановлено невідповідності податкових накладних фактичним обставинам справи.

Щодо посилань контролюючого органу у висновках акту перевірки №58/28-05-42/01882551 від 20.05.2014 року на висновки акту перевірки ТОВ "Едікт - Транс" від 29.04.14 року №220/22-01/37780058 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Едікт - Транс" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПАТ "Рубіжанський картонно - тарний комбінат" за період з 01.12.13 року по 31.12.13 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Таким чином, відповідач протиправно використовував при проведенні перевірки ПАТ "РКТК" в якості доказу акт перевірки ТОВ "Едікт - Транс" від 29.04.14 року у розумінні статті 83 Податкового кодексу України.

Щодо посилань контролюючого органу у висновках акту перевірки на відсутність оригіналів заявок, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що позивачем надано до суду належним чином складені податкові накладні, рахунки - фактури, акти виконаних робіт, які у повному обсязі підтверджують реальність вчиненого правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ "ЕДІКТ - ТРАНС", відтак дають право позивачу на нарахування податкового кредиту.

Щодо твердження фахівців відповідача про те, що акти про виконані транспортно-експедиційні послуги для ПАТ "РКТК" ТОВ "ЕДІКТ - ТРАНС" складено значно пізніше, ніж складено акти виконаних робіт з перевізниками, колегія суддів зазначає, що акт виконаних робіт/послуг - первинний документ, який засвідчує факт здійснення господарської операції, але ні п.1 ст.9 Закону №996, ні будь - яка інша норма бухгалтерського чи податкового законодавства чітко не регулює термін складення первинних документів, а надає можливість скласти акт виконаних робіт/послуг - безпосередньо після її закінчення, враховуючи одну умову, визначену у пункті 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який зазначає граничний період - у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. І відповідно до пункту 3 статті 9 Закону №996 таким звітним періодом є календарний місяць.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем правомірно віднесено суми до податкового кредиту та включені витрати до складу валових витрат по операціям з ТОВ "ЕДІКТ - ТРАНС" за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, оскільки публічне акціонерне товариство "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" надано до суду документи первинного обліку (рахунки - фактури, акти виконаних робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, заявки на транспортування вантажу), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.

Враховуючи встановлене та надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи документам первинного та бухгалтерського обліку, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, колегія суддів досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником сформовані дані податкового обліку.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0000134220, № 0000124220, № 0000144220, № 0000154210 від 29 травня 2014 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки поглинається вимогою про скасування вище вказаних податкових повідомлень - рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 29 травня 2014 року № 0000134220, №0000154210, №0000144220, №0000124220 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2014р. по справі № 820/16401/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 19.01.2015 р.