Постанова

від 22.12.2014 по справі 808/4071/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 грудня 2014 року (о 18 год. 30 хв.) Справа № 808/4071/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Батечко М.Д.,

за участю представника позивача Гусельникова М.О.,

представника відповідача Дегтяр О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмонтаж»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецмонтаж» (далі - ТОВ «Укрспецмонтаж», позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 16.04.2014 № 00058/08-29-17-03.

21.07.2014 представник позивача надав суду адміністративний позов (нова редакція), у якому, зокрема, зазначено, що норми чинного законодавства з питань оподаткування не передбачають права податкового органу на відображення в актах перевірок необґрунтованих та непідтверджених даних. Податкові органи не мають права на донарахування податків лише зі слів фізичних осіб, як усних, так і у письмовому вигляді, без підтвердження викладених фактів первинними документами платника податків. Тобто, податковому органу треба було дослідити відомості на виплату грошей, виписки із відомості нарахування заробітної плати працівника за відповідній період, якими повністю підтверджується розмір доходу. Також позивач вказує, що перелік податкової інформації повинен мати документальний характер, є вичерпний і встановлюється законом, зокрема ст. 83 Податкового кодексу України. Однак, жодних підстав для віднесення до податкової інформації саме "пояснень осіб", враховуючи ту обставину, що у поясненнях громадян не вказано статусу (свідок, обвинувачений, у якому такі особи надавали пояснення, та обставини їх отримання (в рамках кримінальної справи чи інші обставини), попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Крім того, висновок податкового органу про те, що ТОВ «Укрспецмонтаж» використовував працю особи без оформлення з ним трудових обов'язків, ґрунтується на поясненнях гр. ОСОБА_3, проте податковим органом не підтверджено належними доказами факт перебування у трудових відносинах. Зазначає, що 04.04.2014 Територіальною державною інспекцією з питань праці у Запорізькій області була проведена позапланова перевірка додержання вимог чинного законодавства та не встановлено порушень, які вказані в акті перевірки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити у повному обсязі та визнати протиправним та скасувати рішення від 16.04.2014 № 00058/08-29-17-03.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих запереченнях від 16.09.2014 №7472/08-10-29/014. Зокрема, зазначає, що в ході перевірки дотримання позивачем податкового законодавства були отримані пояснення громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, згідно яких зазначені працівники отримували заробітну плату від позивача двома частинами. Перша частина виплачувалась «офіційно» на картку банку, друга частина виплачувалась щомісячно «у конвертах» готівкою. Зазначає, що сума виплаченої «неофіційної» зарплати громадянам ОСОБА_4 становить 12619,65грн., ОСОБА_5 -23000,0 грн., ОСОБА_3 - 20000,0 грн. Вказує, що вказані пояснення працівників містять перелік посадових обов'язків, графік роботи, умови оплати праці на ТОВ «Укрспецмонтаж». До того ж, зазначені працівники повідомили, що вони були «командировані» на Кураховську ТЕС з оформлення всіх належних документів та виплатою добових. В своїх поясненнях громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначили, також, що ОСОБА_3 працював на посаді начальника дільниці з серпня 2012 року по грудень 2012 року, що підтверджується наказами TOB «Укрспецмонтаж» від 07.08.2012 №№ 0712-1, 0712-2, 0712-3. Крім того, вказує, що на підставі акту перевірки відповідачем прийнято вимогу від 28.03.2014 №10-3 про сплату недоїмки (боргу) у розмірі 23 427,00 грн., яка отримана 31.03.2014 відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення. Враховуючи викладене, вважає, спірне рішення є правомірним, оскільки на суму виплаченої громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 заробітної плати єдиний соціальний внесок не було нараховано, із цих сум не утримувався та його не було перераховано до бюджету, що є порушенням п.1 ч.2 ст.68 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а вимога про сплату недоїмки платником узгоджена. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Укрспецмонтаж» (ідентифікаційний код 33011611) є юридичною особою, яка зареєстрована 18.06.2004 Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції.

У період з 13.03.2014 по 19.03.2014 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 та правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складений відповідний акт від 28.03.2014 №11/08-29-17- 02/33011611 (далі - Акт).

Згідно Акту перевіркою встановлено:

- порушення п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.1 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст.164, пп.168.1.1 та 168.1.2 п. 168.1, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст.168 ПК, а саме: підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з суми виплаченого доходу фізичним особам у вигляді заробітної плати за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, а саме: заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 8 042,60 грн.;

- порушення п. 3.2 ст. 3 наказу ДПА України від 24.12.2010 за №1020, ст. 51 ПК України, а саме: у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за1, 2, 3, 4 квартали 2012 року не відображені суми нарахованого та виплаченого доходу фізичній особі ОСОБА_7 за ознакою доходу «101»;

- порушення п. 1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: не нарахування єдиного внеску за період з січня по листопад 2012 року на загальну суму 21 424,69 грн., не утримано єдиного внеску з січня по листопад 2012 року на загальну суму 2 002,31 грн.

Із пояснень представника відповідача судом встановлено, що висновки щодо порушення позивачем вищевказаних норм законодавства зроблені на підставі колективної скарги та відібраних пояснень від громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, згідно яких зазначені працівники працювали на підприємстві позивача та отримували заробітну плату двома частинами: перша частина виплачувалась «офіційно» на картку банку, друга частина виплачувалась щомісячно «у конвертах» готівкою. Указана скарга разом із додатками міститься в матеріалах справи.

Не погоджуючись із висновками викладеними у Акті ТОВ «Укрспецмонтаж» подало до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області заперечення до акту перевірки, проте за результатами розгляду заперечень листом від 11.04.2014 №2879/08-29-17-215 позивача повідомлено, що висновки, викладені у Акті, є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі висновків Акта відповідачем прийнято вимогу від 28.03.2014 №Ю-3 про сплату недоїмки (боргу) у розмірі 23 427,00 грн., якою ТОВ «Укрспецмонтаж» донараховано 23 427,00 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вказана вимога направлено позивачу поштою та отримано його уповноваженим представником 31.03.2014.

16.04.2014 відповідачем прийнято рішення від №00058/08-29-17-03 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача на підставі п. 3 ч. 11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано штрафні санкції у розмірі 11 713,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його у адміністративному порядку, проте рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 04.06.2014 № 1998/10/08-01-10-0413 рішення від 16.04.2014 №00058/08-29-17-03 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Крім того, на підставі вищезазначених висновків Акту, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0000291702 від 15.04.2014, яким ТОВ «УКРСПЕЦМОНТАЖ» було збільшено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 14 553,80 грн., в тому числі 8 042,61 грн. за основним платежем та 6 511,19 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду та постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2014 у справі №808/4072/14 позов задоволено повністю, скасоване податкове повідомлення-рішення №0000291702 від 15.04.2014.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій протиправними позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПКУ) передбачено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 07.07.2010 №2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2464-VI), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів регулюється Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455 (далі - Інструкція №455), в частині адміністрування - Податковим кодексом України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.(ч.2 ст. 9 Закону №2464-VI).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у п. 1 ч.1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. (ч.3 ст.9 Закону №2464).

Частиною 4 ст. 25 Закону №2464-VI, зокрема, визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз.3 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).

Згідно п.6.3 Інструкції № 455 органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до органу доходів і зборів та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

При цьому, приписами п.6.4 Інструкції № 455 вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Протягом десяти календарних днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органів доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (п.6.4 Інструкції № 455).

Матеріалами справи встановлено, що протягом десяти календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу позивач суму заборгованості не сплатив, у судовому порядку вказана вимога позивачем не оскаржувалась, доказів протилежного суду надано не було.

На даний час вимога від 28.03.2014 №Ю-3 про сплату недоїмки (боргу) у розмірі 23 427,00 грн. є чинною та невідкликаною у силу приписів п. 6.7 Інструкції № 455, яким передбачено, що вимога вважається відкликаною, якщо: сума боргу самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону; є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.

Згідно із п. 3 ч. 11 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

У відповідності до п. 41.1. ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Документальна позапланова перевірка здійснюється відповідно до п.п.78.1.13 ст.78 ПК України за наявності у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Згідно положень статей 69, 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

З метою всебічного та об'єктивного розгляду справи у судовому засіданні було допитано громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у якості свідків та повністю підтвердили свої попередні пояснення про факт існування протягом 2012 року трудових відносин з ТОВ «Укрспецмонтаж» та розмір сплаченої позивачем заробітної плати. Крім того, судом за ініціативою представника позивача у якості свідків було допитано директора ТОВ «Укрспецмонтаж» ОСОБА_8, а також працівників підприємства ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

У суду не виникло сумнівів щодо правдивості показань громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, наданих у судовому засіданні. Наведені вказаними особами обставини підтверджується також наявними у матеріалах справи доказами (копії наказів від 07.08.2012 №0712-1, №0712-2, №0712-3 та №0812-3, направлення тощо), оригінали було досліджено судом в ході судового розгляду справи. Суд зазначає, що вказані документи містять відповідні реквізити, підписи, відтиск печатки позивача, жодних належних доказів на підтвердження їх підроблення чи недійсності позивачем суду надано не було, а тому суд вважає необґрунтованими твердження представника позивача щодо фіктивності наданих свідками документів. Крім того, судом досліджено лист ТОВ «ДЕМЗ - Інжинірінг» від 08.08.2012 № 74. Виходячи з наведеного, суд оцінює критично намагання представника позивача заперечити факт виконання громадянином ОСОБА_3 певних трудових обов'язків у позивача без відповідного оформлення.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд вважає, що оскільки під час проведеної відповідачем перевірки ТОВ «Укрспецмонтаж» було встановлено порушення п. 1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI, а також ту обставину, що вимога від 28.03.2014 №Ю-3 про сплату недоїмки є узгодженою позивачем, податковим органом правомірно та у відповідності до приписів законодавства до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 11 713,50 грн. В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення від 16.04.2014 № 00058/08-29-17-03, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно із приписами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з ч.1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1. ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі - Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як встановлено пп.1 п.3 ч. 2 ст.4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VІ під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 182,70 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 644,30 грн. (1 827,00 грн. - 182,70 грн.).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмонтаж» на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 1 644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак