Постанова

від 21.01.2015 по справі 910/14849/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2015 р. Справа№ 910/14849/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю:

прокурора відділу Прокуратури м. Києва Говорухи Н.В., посв. від 08.05.2004 №026085,

представника позивача-1 не з'явився,

представника позивача-2 не з'явився,

представника позивача-3 Гайдай Т.В., дов. від 31.10.2014 №155-Н,

представника відповідача Власюк М.В., дов. від 03.01.2015,

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника Прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2014

(дата підписання - 21.11.2014)

у справі №910/14849/14 (головуючий суддя Ващенко Т.М., судді: Смирнова Ю.М., Гумега О.В.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави

в особі

1. Київської міської ради,

2. Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

3. Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Приватного підприємства «Румб от А»

про розірвання договору, стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 позов Заступника прокурора міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач-1), Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-2) та Комунального підприємства «Київський метрополітен» (далі - позивач-3) до Приватного підприємства «Румб от А» (далі - відповідач) про розірвання договору, стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Припинено провадження у справі в частині стягнення з ПП "Румб от А" на користь КП "Київський метрополітен" 208793,37 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 136010,00 грн авансового платежу.

Стягнуто з ПП "Румб от А" на користь КП "Київський метрополітен" 14186,45 грн пені та 2693,79 грн 3% річних.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ПП "Румб от А" в доход Державного бюджету України 7233,66 грн судового збору.

Стягнуто з Київської міської ради, з Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, з КП "Київський метрополітен" в доход Державного бюджету України по 813,18 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Перший заступник Прокурора міста Києва (далі - прокурор) звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору та зобов'язання повернути орендоване майно, постановити нове, яким задовольнити позов в цій частині; в іншій частині рішення залишити без змін. Апеляційна скарга мотивована тим, що підстави для дострокового розірвання договору оренди від 16.07.2013 №1257 наявні, оскільки відповідач вчасно не вносив орендну плату та не застрахував у встановлений термін орендоване майно, що є істотними порушеннями умов договору оренди.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2014 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.01.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2014 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 19.12.2014) прокурору, позивачу-1 та позивачу-3 - 26.12.2014, відповідачу - 30.12.2014, позивачу-2 - 31.12.2014, долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.01.2015 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору та зобов'язання повернути орендоване майно, постановити нове, яким задовольнити позов в цій частині; в іншій частині рішення залишити без змін.

Представник позивача-3 підтримав позицію прокурора.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін; надав для огляду суду платіжне доручення про сплату страхового внеску за договором страхування об'єкта оренди, а також акт звірки взаємних розрахунків, в якому зафіксовано відсутність боргу відповідача перед позивачем-3 за оренду майна.

Представники позивача-1 та позивача-2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги прокурора, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі позивача-1,2, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора, представників позивача-3 та відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Пунктом 3 статті 760 ЦК України передбачено, що особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2013 між позивачем-2 (орендодавець), відповідачем (орендар) та позивачем-3 (підприємство) укладено договір №1257 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір), відповідно до якого орендодавець на підставі протоколу №18 засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.06.2013 та протоколу №174 постійної комісії Київради з питань власності від 20.05.2014 передає, а орендар приймає в оренду частину нерухомого майна (нежилих приміщень) загальною площею 47,5 кв.м, відповідно до переліку та за адресами, що вказані в додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною (далі - об'єкт оренди), для розміщення автоматів з продажу газет з функціями платіжного терміналу (п. 1.1, п. 2.1 з врахуванням договору від 27.08.2014 №1 про внесення змін до договору).

Відповідно до додатку № 1 до договору відповідачу в оренду передано: частину пішохідного переходу за адресою: станція метро "Виставковий центр", загальною площею 1,5 кв.м; частину пішохідного переходу за адресою: станція метро "Виставковий центр", загальною площею 1,5 кв.м; частину пішохідного переходу за адресою: станція метро "Деміївська", загальною площею 1,5 кв.м; частину вестибюлю №1 за адресою: станція метро "Позняки", загальною площею 1,5 кв.м; частину наземного вестибюлю за адресою: станція метро "Політехнічний інститут", загальною площею 1,5 кв.м; частину наземного вестибюлю за адресою: станція метро "Вокзальна", загальною площею 1,0 кв.м; частину вестибюлю за адресою: станція метро "Кловська", загальною площею 1,5 кв.м; частину вестибюлю №1 за адресою: станція метро "Видубичі", загальною площею 1,0 кв.м; частину вестибюлю №2 за адресою: станція метро "Видубичі", загальною площею 1,0 кв.м; частину вестибюлю за адресою: станція метро "Славутич", загальною площею 1,5 кв.м; частину вестибюлю №2 за адресою: станція метро "Васильківська", загальною площею 1,5 кв.м; частину вестибюлю за адресою: станція метро "Голосіївська", загальною площею 1,5 кв.м; частину вестибюлю за адресою: станція метро "Деміївська", загальною площею 1,5 кв.м; частину вестибюлю №1 за адресою: станція метро "Харківська", загальною площею 1,5 кв.м; частину вестибюлю за адресою: станція метро "Вирлиця", загальною площею 1,5 кв.м; частину західного вестибюлю №2 за адресою: станція метро "Святошин", загальною площею 1,0 кв.м; частину західного вестибюлю №2 за адресою: станція метро "Святошин", загальною площею 1,0 кв.м; частину східного вестибюлю №1 за адресою: станція метро "Святошин", загальною площею 1,0 кв.м; частину східного вестибюлю №1 за адресою: станція метро "Святошин", загальною площею 1,0 кв.м; частину вестибюлю №1 за адресою: станція метро "Васильківська", загальною площею 1,5 кв.м; частину підземного пішохідного переходу вестибюль №1 за адресою: станція метро "Бориспільська", загальною площею 1,5 кв.м; частину підземного пішохідного переходу вестибюль №2 за адресою: станція метро "Бориспільська", загальною площею 1,5 кв.м; частину вестибюлю №1 за адресою: станція метро "Червоний хутір", загальною площею 1,5 кв.м; частину підземного пішохідного переходу вестибюль №2 за адресою: станція метро "Святошин", загальною площею 1,5 кв.м; частину вестибюлю за адресою: станція метро "Печерська", загальною площею 1,5 кв.м; частину підземного пішохідного переходу вестибюль №1 за адресою: станція метро "Академмістечко", загальною площею 3,0 кв.м; частину підземного пішохідного переходу вестибюль №2 за адресою: станція метро "Академмістечко", загальною площею 3,0 кв.м; частину підземного пішохідного переходу вестибюль №1 за адресою: станція метро "Житомирська", загальною площею 1,5 кв.м; частину західного вестибюлю №2 за адресою: станція метро "Нивки", загальною площею 1,0 кв.м; частину підземного вестибюлю виходи №1, №2 за адресою: станція метро "Берестейська", загальною площею 1,0 кв.м; частину наземного вестибюлю за адресою: станція метро "Шулявська", загальною площею 1,0 кв.м; частину підземного пішохідного переходу східний вестибюль №1 за адресою: станція метро "Нивки", загальною площею 1,5 кв.м; частину підземного пішохідного переходу західний вестибюль №2 за адресою: станція метро "Нивки", загальною площею 1,5 кв.м.

Згідно з п. 2.3 договору технічний стан об'єкта оренди визначається в акті приймання-передачі об'єкта оренди (додаток № 3) та є невід'ємною частиною договору.

За приписами п. 2.4 договору об'єкт оренди належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходяться па балансі КП "Київський метрополітен".

За користування об'єктом оренди орендар сплачує підприємству орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250 та відповідно до конкурсної пропозиції, на дату підписання договору, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною договору, за перший місяць оренди становить без ПДВ: 1193,00 грн за 1 м.кв. орендованої площі, що в цілому складає 56670,83 грн. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Згідно з п. 3.4 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (підприємства), а саме КП "Київський метрополітен", починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві, або фактичного звільнення об'єкта оренди від автоматів з продажу газет (за рішенням суду тощо) (п. 3.5 договору).

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендодавцеві щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця (п. 3.6 договору).

Зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання договору. Підприємство зараховує авансовий платіж як орендну плату за останні два місяці строку дії договору. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики розрахунку орендної плати (п. 3.9 договору).

Орендодавець зобов'язаний протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством (п. 4.1 договору).

На виконання умов договору між орендодавцем, орендарем та підприємством підписано акт приймання-передачі від 23.07.2013 об'єкта оренди.

У пункті 4.10 договору передбачено, що орендар зобов'язаний протягом місяця, починаючи з дати укладання договору, застрахувати об'єкти оренди на користь підприємства на весь строк дії договору оренди від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ та інших майнових ризиків на суму не менше, ніж експертна вартість об'єкта оренди. У договорі страхування (страховому полісі) підприємство повинне бути вказане як вигодонабувач страхового відшкодування. Орендар зобов'язаний надати орендодавцю та підприємству копію договору страхування (страхового полісу) та копії платіжних доручень про сплату страхових платежів. Обсяги страхових платежів та терміни їх сплати визначаються договором страхування об'єкта оренди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін.

Строк дії договору сторонами погоджено у п. 9.1 договору, де вказано, що договір діє з моменту його підписання сторонами (16.07.2013) до 14.07.2016.

Прокурор, звертаючись з позовом про розірвання договору від 16.07.2013 №1257 та зобов'язання відповідача повернути нерухоме орендоване майно, стверджував, що відповідачем не було застраховано об'єкт оренди, передано його в користування третім особам та несвоєчасно і не в повному обсязі здійснювалась сплата орендної плати, тому просив розірвати договір оренди в зв'язку з істотним порушенням його умов та повернути орендоване майно.

Судом першої інстанції відмовлено прокурору у задоволенні позову в частині розірвання договору оренди та повернення орендованого майна, в іншій частині провадження у справі припинено, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ч.ч. 1, 6, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У частині 2 ст. 651 ЦК України вказано, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Статтею 782 ЦК України передбачено право наймодавця відмовитись від договору найму, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст.783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Порядок та підстави для розірвання договору оренди об'єкта, що є комунальною власністю також визначені в Законі України "Про оренду державного та комунального майна", а саме у ч. 3 ст. 26 Закону, де вказано, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін, або в порядку передбаченому договором та законодавчими актами України, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.5 договору).

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 28.07.2014 між відповідачем та ПАТ "Страхова компанія "АСКО-Медсервіс" укладено договір №СО-14-0956-10 добровільного страхування орендованого майна, строк дії якого з 19.10.2014 по 14.07.2016.

Прокурор стверджує, що відповідачем було застраховано об'єкт оренди договором від 01.10.2013 строком на один рік, тобто до 01.10.2014. При цьому, за твердженням прокуратури, порушення відповідачем п. 4.10 договору є істотним, та є підставою для його розірвання.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про понесення орендарем та підприємством шкоди внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасного укладення договору страхування. Суд першої інстанції вірно вказав, що матеріали справи не містять доказів того, що таке порушення відповідачем умов договору призвело до позбавлення позивачів-2, 3 того, на що вони розраховували при укладенні договору.

Отже, суд дійшов вірного висновку, що допущені відповідачем порушення умов договору в частині несвоєчасного укладення договору страхування орендованого майна, на які посилається прокуратура в обґрунтування вимог, не є істотними порушеннями умов договору в розумінні абз.2 ч. 1 ст. 651 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2014 у справі №910/16542/13.

Крім того, прокурор стверджує, що відповідачем було передано орендоване майно в користування третім особам, на підтвердження чого надає акт здійснення вибіркових перевірок автоматів з продажу газет "Медіамант" у вестибюлях станцій КП "Київський метрополітен" від 20.03.2014.

Вказаним актом встановлено, що:

- на об'єкті оренди розміщуються автомати з продажу газет "Медіамант", в яких термінали, де розміщується сенсорний дисплей та купюроприймач, не працюють;

- реалізація преси здійснюється з шаф для розміщення товару цих автоматів безпосередньо продавцем з рук;

- на деяких пунктах продажу спостерігалась реалізація вітальних листівок, сувенірів, книжок, журналів, тощо.

За приписами ст. 8.1 договору орендар не має права передавати свої зобов'язання за договором та передавати об'єкти оренди повністю або частково в користування іншій особі без письмової згоди орендодавця. Орендар не має права укладати договори (контракти, угоди), у тому числі про спільну діяльність, пов'язані з будь-яким використанням об'єкта оренди іншою юридичною чи фізичною особою без дозволу орендодавця. Порушення цієї умови договору є підставою для дострокового розірвання цього договору в установленому порядку.

Об'єкт оренди повинен використовуватися орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим п. 1.1 цього договору (розміщення автоматів з продажу газет з функціями платіжного терміналу (п. 8.3 договору). У разі виявлення факту використання орендарем об'єкта оренди не за цільовим призначенням договір підлягає розірванню орендодавцем (п.8.5.7 договору).

Судом першої інстанції встановлено, що на об'єкті оренди за всіма адресами встановлено автомати з продажу газет з функціями платіжного терміналу, що відповідає цільовому використанню, встановленому п. 1.1 договору.

Тому, місцевий господарський суд правильно вказав, що доказів передачі відповідачем своїх зобов'язань за договором та передачі об'єкта оренди повністю або частково в користування третім особам прокуратурою та позивачами до матеріалів справи не надано, а порушення, зафіксовані в акті від 20.03.14. не свідчать про порушення відповідачем п. п. 8.1, 8.3 договору.

20.08.2013 позивач-2 надіслав відповідачу лист №062/7/16-8153, в якому повідомив про те, що об'єктом оренди за договором є частина приміщень на станціях метрополітену, на яких розміщуються автомати з продажу газет. Питання обслуговування та спільного використання автоматів з продажу газет, які є власністю орендарів, вирішуються орендарями самостійно та не відносяться до компетенції Департаменту комунальної власності м. Києві. Ведення переписки позивача-2 з відповідачем спростовують факт передачі відповідачем орендованих місць третім особам.

Прокурор також стверджує, що підставою для розірвання договору є несвоєчасне і не в повному обсязі перерахування орендної плати.

Відповідно до п. 4.10 договору при несплаті Орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу, орендодавець та підприємство мають право відмовитись від договору та вимагати від орендаря повернення об'єкта оренди відповідно до ст. 782 ЦК України.

Однак, з наявних в матеріалах справи доказів сплати відповідачем орендної плати (платіжних доручень) вбачається, що відповідач хоч і не в повному обсязі, проте систематично (раз на місяць чи два) здійснював перерахування орендної плати. Крім того, за відповідачем систематично рахувалась переплата по орендній платі за договором. Що також відображено у наданому для огляду суду акті звірки взаємних розрахунків.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вказав про відсутність факту нездійснення оплати грошових коштів по орендній платі за договором протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу, що свідчить про відсутність підстав для розірвання договору з підстав порушення відповідачем положень п.4.10 договору.

З огляду на викладене вище, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині розірвання договору, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Наслідком розірвання договору є повернення позивачу-2 частини вестибюлів та підземних переходів, що перебувають на балансі комунального підприємства "Київський метрополітен", загальною площею 47,50 кв.м. відповідно до схем.

Проте, у зв'язку з відмовою в задоволені позовних вимог в частині розірвання договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу-2 частини вестибюлів та підземних переходів, що перебувають на балансі комунального підприємства "Київський метрополітен", загальною площею 47,50 кв.м. відповідно до схем, задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 208793,37 грн основного боргу (заборгованості зі сплати орендної плати) та 136010,00 грн авансового платежу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У частині 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказано, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

З наданого прокурором розрахунку вбачається, що період стягнення боргу становить з вересня 2013 року по червень 2014 року.

Однак, під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач сплатив існуючу на момент звернення з позовом суму боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та не заперечується сторонами у справі. Крім того, відповідачем повторно було сплачено аванс в сумі 136010,00 грн платіжним дорученням від 28.08.2014 №89. При цьому, судом враховано, що авансовий платіж в сумі 136010,00 грн було сплачено відповідачем частинами - 20.08.2013 в сумі 80000,00 грн та 30.08.2013 в сумі 56010,00 грн. Проте, 136010,00 грн авансу було зараховано позивачем-3 в рахунок погашення наявної на той період поточної заборгованості з орендної плати. Зазначене сторонами не заперечується.

Враховуючи, що 344803,37 грн боргу (208793,37 грн заборгованості за оренду та 136010,00 грн авансового платежу) сплачені відповідачем під час розгляду справи, суд першої інстанції правомірно припинив провадження в цій частині на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст.549 ЦК України).

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У пункті 6.2 договору сторонами погоджено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

В зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення платежів за оренду, прокурор на підставі п. 6.2 договору просить стягнути з відповідача 14361,86 грн пені, а також 2693,79 грн 3% річних.

Судом першої інстанції здійснено перерахунок пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача-3 підлягає стягненню 14186,45 грн пені, а також 2693,79 грн 3% річних, з чим погоджується колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги прокурора були предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано відхилені судом в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника Прокурора міста Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 у справі №910/14849/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/14849/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій