Рішення

від 14.01.2015 по справі 910/24034/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24034/14 14.01.15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича фірма "НЕЗАБУДКА "

до Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО"

про зобов'язання дотримуватись умов договору та скасування рішення

Суддя - Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: Кучкова Ю.В. по довіреності № 91/2014/12/26-11 від 26.12.2014р.

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича фірма "НЕЗАБУДКА" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою до Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" про скасування рішення Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО", що викладено в протоколі № 1079 від 23.10.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2014р. порушено провадження у справі № 910/24034/14, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 01.12.2014 р. за участю представників сторін.

25.11.2014р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" не погоджується з позовними вимогами в повному обсязі.

В судовому засіданні 01.12.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 22.12.2014р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2014р., відповідно до ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено розгляд справи на п'ятнадцять днів та оголошено перерву в судовому засіданні на 14.01.2015р.

Представник позивача в дане судове засідання не з'явився. 05.01.2015р. від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпустко представника.

Суд розглянувши заявлене клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представника відповідача, відмовив в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

1.1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Довіреність громадянина, який є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

З огляду на вищевикладене позивач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого повноважного представника.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Крім того чинним законодавством особа не обмежена у праві мати декількох представників в судах.

Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у відзивах.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

07.04.2006р. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «НЕЗАБУДКА» (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 40483, умовами якого передбачено, що постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема . Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

За умовами договору, постачальник електричної енергії зобов'язується виконувати умови договору, постачати споживачу електроенергію як різновид товару та повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх в дію.

Відповідно до п. 2.2. договору споживач зобов'язується виконувати умови цього Договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору, Оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків "Порядок розрахунків за електроенергію, та зняття показань електролічильників споживачів", забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників Постачальника електричної енергії за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю за показниками якості електроенергії та ін.

Згідно з п. 7.1. договору, облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показання не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником електричної енергії розрахунковим шляхом згідно з вимогами Додатків "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів ".

Пунктом 7.2. договору встановлено, що, у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж Електропередавальної організації та Споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показань розрахункових засобів обліку, на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії у ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформляються додатком «розрахунок втрат електричної енергії в мережі споживача».

Відповідно до п. 7.3. договору, якщо середньомісячне споживання електроенергії Споживачем за будь-якою точкою обліку протягом 2 послідовних місяців є нижчим від визначеного пунктом 1.5.17 ПУЕ, Споживач протягом 10 днів наступного розрахункового місяця звертається до Постачальника електричної енергії щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ.

Згідно з п. 7.5. договору, на підставі показань засобів обліку електричної енергії та умов Додатка "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів" оформляються такі документи:

- акт про використану електричну енергію;

- акт про результати замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку показання надаються окремо за кожною точкою обліку.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що протягом 2006-2014 років відповідач здійснив ряд перевірок, зокрема - Акт від 16.03.2011 року, Акт від 31.07.2014 р., крім того, позивач систематично перевірявся Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві, що підтверджується відповідними актами (зокрема у 2013 р. у період з 08.01.2013 року по 14.01.2013 року було проведено планову перевірку даним органом, 28.05.2013 р. було проведено позапланову перевірку даним органом, та не виявлено будь-яких порушень - докази цього містяться в матеріалах справи).

29.05.2013 р. на вимогу позивача спеціальною організацією - ТОВ «СМ ЕЛЕКТРО» - було складено технічний звіт №112/13 про проведення електровимірювальних та випробувальних робіт електроустаткування та електропристроїв відповідно до вимог ПТЕ та ПТБ.

26.09.2014 року представники відповідача прибули для розпломбування старих засобів обліку.

В ході огляду лічильників та місця розташування кабелів у спеціальній коробці, було виявлено самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку однієї зі стаціонарних плит. При цьому дане підключення було здійснено кабелем від проколюючих зажимів у спеціальному отворі (коробці), де розміщувались у вільному доступі всі кабелі.

У зв'язку з виявленням такого самовільного підключення до електромережі представниками відповідача було складено Акт про порушення №39509 від 26.09.2014 р., в якому описувалось виявлене порушення, однак, як нібито виконане «приховано...за декоративною панеллю (яка при здійсненні відключення не демонтувалась та жодним чином не впливає на виявлення порушення) і сховане за морозильною камерою (яка стояла поруч, є нижчою від отвору та не перешкоджає вільному доступу до отвору, де було виконано самовільне підключення)», і яке нібито «при контрольному огляді виявити порушення можливості не було».

При цьому вже при складенні Акту №39509 представники відповідача допустили грубе порушення вимог Національної комісія з питань регулювання електроенергетики України, яка у своїй Постанові №28 від 31.07.96 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» дає чітке визначення поняттю «прихована електропроводка» - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити».

У зв'язку з тим, що позивач від самого початку не погодився і з тим, що самовільне підключення виконано приховано, представники позивача відмовились від підписання Акту та надали відповідачу свої зауваження (лист № 7 від 16.10.2014 р.).

Зокрема, в зауваженнях з посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ було обґрунтовано, що виявлене самовільне підключення не може бути визнано здійсненим приховано, з огляду на наявність чіткого визначення у ПКЕЕ щодо того, що таке є «прихована електропроводка» та період нарахування має бути здійснений відповідно до Методики - від останньої планової перевірки, що мала місце у позивача 31.07.2014 року до дати виявлення порушення - 26.06.2014 року, коли було здійснено відключення (з вилученням частини кабелю) самовільного підключення.

В подальшому дані зауваження позивача при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення про проведення нарахування за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією (затверджено Постановою НКРЕ України №562 від 04.05.2006 р. (зі змінами і доповненнями) (в подальшому - Методика) враховано не було, що і призвело до прийняття незаконного рішення.

Відповідне оскаржуване Рішення відповідача, оформлене Протоколом №1079 від 23.10.2014 року, в якому, з посиланням на п.2.9. зазначеної вище Методики, відповідач здійснив нарахування позивачу суми в розмірі 467731,13 грн. та виставив рахунок №40483015/акт 39509 від 23.10.2014 р.

З огляду на вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича фірма "НЕЗАБУДКА" вважає, що дане Рішення є незаконним, необгрунтованим, грубо порушує принцип рівності сторін у Договорі та суперечить вимогам чинного законодавства України та Договору, з огляду на що має бути скасовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" від 16.10.1997, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Крім того, відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ (далі - акт).

п. 4.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562 (далі - Методика), визначено, що факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення.

п. 4.6. Методики визначено, що в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

Матеріалами справи підтверджується, що в Акті про порушення ПКЕЕ № 39509 від 26.09.2014 року (далі - Акт) зазначено, що уповноваженими представниками ПАТ "Київенерго" зафіксовано порушення ПКЕЕ Позивачем, а саме: "Порушення ст. 26, 27 ЗУ "Про електроенергетику", п. 3.34. 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії, з метою без облікового споживання електроенергії. Підключення виконано кабелем від проколюючи зажимів на ділянці після ввідного рубильника до приладів обліку. Самовільне підключення виконано приховано за декоративною панеллю, закрито морозильною камерою. При контрольному огляді виявити порушення можливості не було. Споживачу продемонстровано порушення".

Відповідальність за дане порушення передбачено п. 2.1. Методики п.п. 7, де вказано: "Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

7) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку;

П. 2.9. Методики, передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення, розраховується за формулою (2.7) Методики.

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Формула 2.6: Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою Д пер = Д пор + Д усун., (2.6)

де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки:

Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення. Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта № 2758 від 29.09.2014 ЕЛ.

При цьому в позовній заяві, як заперечення проти проведених нарахувань вказується на відсутність в виявленому порушенні прихованої електропроводки, визначення поняття "прихована електропроводка" дано в ст. 1 ГІКЕЕ, а саме: прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити. Отже це проводка яка повинна відповідати одним з нижчезазначених вимог, а саме: електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку; яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів не мав можливості виявити; під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

В ст. 1 ПКЕЕ вказано, що контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень;

В ст. 1 ПКЕЕ вказано, що технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства електроустановок" (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам;

В ст. З.2., 3.3 ПКЕЕ вказано, що відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Суд не погоджується з доводами позивача, оскільки його позиція не підкріплена доказами, тому наведені позивачем обставини не є підставами для скасування рішення Публічного акціонерного товариства «Київенерго», що викладено в протоколі « 1079 від 23.10.2014р., що передбачено положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та не передбачено умовами самого договору.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він заявив позовні вимоги.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.01.2015р.

Суддя Трофименко Т.Ю.