Постанова

від 13.05.2015 по справі 910/24034/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа№ 910/24034/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Шоха С.І., дов. від 27.11.2014,

від відповідача Кравчик С.М., дов. від 26.12.2014 №91/2014/12/26-10,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Незабудка»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2015

(дата підписання - 17.01.2014)

у справі №910/24034/14 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «торгово-Виробнича фірма «Незабудка»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Незабудка» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - відповідач) про скасування рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення від 26.09.2014 №39509, оформлене протоколом від 23.10.2014 №1079.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем та судом першої інстанції невірно визначено період нарахування сплати за недораховану електроенергію - на думку позивача цей період починається з 31.07.2014 (день останньої перевірки) та завершується 26.09.2014 (день складання акта про порушення).

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. на лікарняному було сформовано для розгляду справи колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Алданова С.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 18.03.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.

17.03.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 у зв'язку з виходом судді Калатай Н.Ф. з лікарняного для здійснення розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 відкладено розгляд справи на 15.04.2015.

06.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав письмові пояснення по справі.

15.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав клопотання долучити до матеріалів справи лист НКРЕ від 09.07.2012 №4283/11/47-12 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2014 у справі №908/3435/13.

У судовому засіданні 15.04.2015 оголошено перерву на 13.05.2015.

07.05.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав відзив на письмові пояснення позивача.

13.05.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав додаткові письмові пояснення по справі (з урахуванням відзиву від 07.05.2015).

У судовому засіданні 13.05.2015 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2006 між ПАТ "Київенерго" (постачальник) та ТОВ ТВФ "Незабудка" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №40483 (далі - договір), відповідно якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених ним, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Постачальник електричної енергії зобов'язується виконувати умови договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару та повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію через засоби масової інформації за 5 днів до введення їх в дію.

Відповідно до п. 2.2 споживач зобов'язується виконувати умови договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів", забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електричної енергії за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю за показниками якості електроенергії та ін.

Згідно з п.7.1 договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показання не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії розрахунковим шляхом згідно з вимогами додатку "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів ".

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж електропередавальної організації та споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показань розрахункових засобів обліку, на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії у ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформляються додатком "розрахунок втрат електричної енергії в мережі споживача".

Якщо середньомісячне споживання електроенергії споживачем за будь-якою точкою обліку протягом 2 послідовних місяців є нижчим від визначеного пунктом 1.5.17 ПУЕ, споживач протягом 10 днів наступного розрахункового місяця звертається до постачальника електричної енергії щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ (п.7.3 договору).

Згідно з п. 7.5 договору на підставі показань засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів" оформляються такі документи:

- акт про використану електричну енергію;

- акт про результати замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку показання надаються окремо за кожною точкою обліку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом 2006-2014 років відповідач здійснив ряд перевірок та склав, зокрема, акт від 16.03.2011 та акт від 31.07.2014. Крім того, позивач систематично перевірявся Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві, що підтверджується відповідними актами, зокрема, у 2013 у період з 08.01.2013 по 14.01.2013 було проведено планову перевірку даним органом, 28.05.2013 було проведено позапланову перевірку даним органом та не виявлено будь-яких порушень.

29.05.2013 на вимогу позивача спеціальною організацією - ТОВ "СМ ЕЛЕКТРО" було складено технічний звіт №112/13 про проведенню електровимірювальних та випробувальних робіт електроустаткування та електропристроїв відповідно до вимог ПТЕ та ПТБ.

26.09.2014 представники відповідача прибули для розпломбування старих засобів обліку.

В ході огляду лічильників та місця розташування кабелів у спеціальній коробці, було виявлено самовільне підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку однієї зі стаціонарних плит. При цьому дане підключення було здійснено кабелем від проколюючих зажимів у спеціальному отворі (коробці), де розміщувались у вільному доступі всі кабелі.

У зв'язку з виявленням такого самовільного підключення до електромережі представниками відповідача було складено акт про порушення від 26.09.2014 №39509, в якому описувалось виявлене порушення, однак, як нібито виконане "приховано за декоративною панеллю (яка при здійсненні відключення не демонтувалась та жодним чином не впливає на виявлення порушення) і сховане за морозильною камерою (яка стояла поруч, є нижчою від отвору та не перешкоджає вільному доступу до отвору, де було виконано самовільне підключення)", і яке нібито "при контрольному огляді виявити можливості не було".

При цьому, як зазначає позивач, вже при складанні акта №39509 представники відповідача допустили порушення вимог Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, яка у своїй постанові від 31.07.1996 №28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" (далі - ПКЕЕ) дає чітке визначення поняттю "прихована електропроводка" - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити".

Позивач вказує, що самовільне підключення було виявлено в результаті візуального огляду даних кабелів спеціалістами відповідача, при огляді не використовувались жодні технічні чи спеціальні засоби, не здійснювались демонтажні роботи (чи будь-які будівельні роботи), не було демонтажу оздоблення чи будь-яких інших робіт для встановлення факту самовільного підключення. Все обмежилось візуальним оглядом перевіряючих коробки, в якій розташовувались кабелі, та від'єднанням 26.09.2014 самовільно підключеного кабелю з відрізанням його частини для негайного відключення незаконного самовільного підключення, про що прямо зазначено в акті.

Позивач не погодився з тим, що самовільне підключення виконано приховано. Представники позивача відмовились від підписання акта та надали відповідачу свої зауваження листом від 16.10.2014 №7.

В зауваженнях з посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ було обґрунтовано, що виявлене самовільне підключення не може бути визнано прихованим, з огляду на наявність чіткого визначення у ПКЕЕ, що таке є "прихована електропроводка" та період нарахування має бути здійснений відповідно до Методики - від останньої планової перевірки, що мала місце у позивача 31.07.2014, до дати виявлення порушення - 26.09.2014, коли було здійснено відключення (з вилученням частини кабелю) самовільного підключення.

В подальшому дані зауваження позивача при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення про проведення нарахування за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією (затверджено постановою НКРЕ України від 04.05.2006 №562 (далі - Методика) враховано не було, що і призвело до прийняття незаконного, на думку позивача, рішення.

Оскаржуване рішення відповідача, оформлене протоколом від 23.10.2014 №1079. У рішенні, з посиланням на п.2.9 Методики, відповідач навів розрахунок, відповідно до якого підлягає сплаті 467731,13 грн недорахованої електроенергії та виставив рахунок на оплату від 23.10.2014 №40483015/акт 39509.

З огляду на вищевикладене, ТОВ ТВФ "Незабудка" вважає, що рішення комісії по розгляду акта про порушення від 26.09.2014 №39509, оформлене протоколом від 23.10.2014 №1079, є незаконним, необґрунтованим, тому має бути скасовано.

Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.

Пунктом 4.1 Методики визначено, що факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення.

У пункті 4.6 Методики вказано, що в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

В акті про порушення ПКЕЕ від 26.09.2014 № 39509 зазначено, що уповноваженими представниками ПАТ "Київенерго" зафіксовано порушення ПКЕЕ позивачем, а саме: "Порушення ст. 26, 27 ЗУ "Про електроенергетику", п. 3.34. 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії, з метою безоблікового споживання електроенергії. Підключення виконано кабелем від проколюючи зажимів на ділянці після ввідного рубильника до приладів обліку. Самовільне підключення виконано приховано за декоративною панеллю, закрито морозильною камерою. При контрольному огляді виявити порушення можливості не було. Споживачу продемонстровано порушення".

Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі, зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку (п.п. 7 п. 2.1 Методики).

Пунктом 2.9 Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у пп. 7 п. 2.1 Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення, розраховується за формулою (2.7) Методики.

Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Формула 2.6:

Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою Д пер = Д пор + Д усун.,

де: Д пор. - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості.

Д пор. визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.

Д усун. - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення лектропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення.

Д усун. має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення. Д усун. визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені Методикою, здійснюються після складення двостороннього акта від 29.09.2014 ЕЛ №2758.

Відповідно до ст.1 ПКЕЕ прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

Отже, це проводка яка повинна відповідати одним з нижчезазначених вимог, а саме: електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку; яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів не мав можливості виявити; під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

Контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень.

Технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства електроустановок" (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам.

У пунктах 3.2, 3.3 ПКЕЕ вказано, що відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

З огляду на викладене вище, судом першої інстанції відмовлено позивачу у задоволенні позову, оскільки зазначені норми спростовують твердження позивача про відсутність його відповідальності, а наведені позивачем обставини не є підставами для скасування рішення комісії по розгляду акта про порушення від 26.09.2014 №39509, оформлене протоколом від 23.10.2014 №1079, з чим суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи протягом всього часу дії договору відповідачем неодноразово проводились перевірки позивача, які не виявляли жодних самовільних підключень. Зокрема, щодо графіка проведення таких перевірок матеріали справи містять наданий відповідачем додаток 12 до договору. (а.с. 133 т.1).

Відповідно до п. 3.33 ПКЕЕ (в редакції, що діяла на час укладення договору) технічні огляди мають здійснюватись відповідачем не рідше одного разу на три роки.

Остання дата повірки лічильників була зафіксована у 2011 році.

31.07.2014 відповідачем було проведено перевірку позивача та встановлено необхідність, зокрема, провести повірку лічильників, заміну їх та трансформатора (акт №2712 про невідповідність розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ (а.с.29,30 т.1). При цьому, в акті дана перевірка значиться як планова.

Строк для виконання вимог, викладених в акті від 31.07.2014 визначено до 31.08.2014. У вказаний строк позивач звернувся до відповідача з заявою, що підтверджується актами про розпломбування (а.с.31,32 т.1).

Крім того, технічний звіт від 29.05.2013 №112/13 вказує, що у 2013 році відповідачем проводилась повна перевірка всіх електроустановок і кабелів позивача.

Враховуючи п.1.2 ПКЕЕ, в якому надається визначення поняттю «прихована електропроводка» та те, що огляд 26.09.2014 проводився візуально, немає доказів, що при огляді використовувались технічні чи спеціальні засоби, суд апеляційної інстанції вважає твердження відповідача, що електропроводка була прихована, необґрунтованим.

Як зазначено вище, п.2.9 Методики чітко визначає механізм та формулу нарахування коштів за недораховану електроенергію.

Відповідач наводить розрахунок за період з 27.09.2011 по 29.09.2014 (понад три роки).

Проте, відповідач порушив вимоги п.2.9 Методики в частині періоду нарахування.

В даному випадку, період нарахування суми коштів, що підлягають сплаті не може перевищувати термін від останньої планової перевірки, що мала місце 31.07.2014, до дати виявлення порушення - 26.09.2014, коли було здійснено відключення (з вилученням частини кабелю) самовільного підключення та не було відімкнено жодну з електроустановок, про що прямо зазначено у акті №39509.

Матеріали справи (а.с.42-44, 81 т.1) містять дані про використану позивачем електричну енергію до «самовільного» підключення та «після усунення самовільного підключення», з яких вбачається, що споживання електроенергії «після усунення самовільного підключення» скоротилось, що свідчить про безпідставність здійснення нарахувань, оскільки позивачем не заподіяно збитків відповідачу.

Пункт 6.41 ПКЕЕ визначає вимоги до акта, який складається представниками відповідача при порушенні ПКЕЕ, зокрема, в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ, та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Всупереч зазначеним вказівкам акт не містить: даних про використання спецзасобів або здійснення демонтажних робіт для визнання підключення «прихованим», належних даних (схеми) про розташування засобів обліку; переліку струмоприймачів, приєднаних до електричної мережі та режиму їх роботи (п.5 акта, в якому замість найменування струмоприймача, їх кількості, потужності та режиму роботи зазначено, що «технічні паспорти струмоприймачів не надані» без визначення назви цих струмоприймачів та їх кількості), часу роботи струмоприймачів протягом доби, переліку об'єктів, відключених від електропостачання.

В акті зазначено п.3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ , які не містять опису порушення, а є загальними пунктами щодо обов'язків позивача та порядку проведення перевірок.

Отже, акт про порушення від 26.09.2014 №29509 є неналежним доказом порушення позивачем ПКЕЕ, в розумінні ст. 33 ГПК України, оскільки складений з порушенням вимог ПКЕЕ та Методики.

Судом першої інстанції не було надано оцінки акту від 31.07.2014 №2712, технічному звіту від 29.05.2013 №112/13 про проведенню електровимірювальних та випробувальних робіт електроустаткування та електропристроїв відповідно до вимог ПТЕ та ПТБ та не досліджено правильність оформлення акта від 26.09.2014 №39509, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Суд першої інстанції також необґрунтовано залишив поза увагою той факт, що Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві при проведенні планових перевірок у 2013 у період з 08.01.2013 по 14.01.2013 не виявлено будь-яких порушень зі сторони позивача.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ ТВФ «Незабудка» підлягають задоволенню - рішення комісії по розгляду акта про порушення від 26.09.2014 №39509, оформлене протоколом від 23.10.2014 №1079, підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 підлягає скасуванню, як таке, що прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Незабудка» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 у справі №910/24034/14 скасувати та прийняти нове.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Незабудка» задовольнити.

4. Скасувати рішення засідання комісії по розгляду акта про порушення від 26.09.2014 №39509 Публічного акціонерного товариства «Київенерго», оформлене протоколом від 23.10.2014 №1079.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича фірма «Незабудка» (03150, м.Київ, вул. Червоноармійська, 68, код 19484207) 1218 (тисячу двісті вісімнадцять) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 609 (шістсот дев'ять) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №910/24034/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій