Рішення

від 14.01.2015 по справі 910/26332/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26332/14 14.01.15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар», м.Київ, ЄДРПОУ 03362459

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», м.Київ, ЄДРПОУ 14371869

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національного банку України, м.Київ, ЄДРПОУ 00032106

про зобов'язання перерахувати грошові кошти згідно з платіжними дорученнями

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Вініцька М.В. - по дов.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Косенко Є.О. - по дов.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експостар», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом (з урахуванням пояснень б/н від 14.01.2015р.) до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», м.Київ про зобов'язання виконати платіжні доручення, здійснивши перерахунок грошових коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар» на рахунок:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний виставковий центр» (02660, Україна, м.Київ, Броварський проспект, 15; ЄДРПОУ 30212731, рахунок №26008000112176 в ПАТ «КБ Хрещатик», МФО 300670) за платіжними дорученнями №185 від 12.09.2014р. в сумі 500 000 грн., №187 від 19.09.2014р. на суму 1979,60 грн.;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар» (01133, м.Київ, провулок Лабораторний, буд.7-А, кім.5, ЄДРПОУ03362459, рахунок №26008151424001 в ПАТ «КБ Хрещатик», МФО 300670) за платіжними дорученнями №186 від 16.09.2014р. на суму 2000 грн. та №194 від 12.11.2014р. на суму 500 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на порушення відповідачем умов договору №01-Т-02600/105 від 17.06.2011р. в частині належного виконання платіжних доручень клієнта.

Відповідач у клопотанні №25.2/2853 від 12.12.2014р. зазначив, що у банку тимчасово відсутня можливість виконати платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар» через обмеження у діяльності Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», які було запроваджено Національним банком України.

Відповідач у судові засідання 17.12.2014р. та 14.01.2015р. не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь у розгляді спору не скористався.

Проте, за висновками суду, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи, з огляду на наявні в матеріалах справи поштові повідомленнями №0103032145560, №0103032145551.

Одночасно, про обізнаність вказаного учасника судового процесу щодо розгляду господарським судом справи №910/26332/14 також свідчать клопотання Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб.

Ухвалою від 17.12.2014р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Національний банк України.

Третя особа у поясненнях №18-117/1681 від 14.01.2015р. та у судовому засіданні 15.01.2015р. зазначила, що заходів впливу, які б могли стати підставою для невиконання платіжних доручень позивача, Національний банк України до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» не застосовував.

Наразі, з огляду на неявку відповідача в судові засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У ст.69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Судом також прийнято до уваги, що ухвалою від 17.12.2014р. явка учасників судового процесу у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Одночасно, за висновками суду, з 05.12.2014р. (дата отримання ухвали про порушення провадження) у Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» було достатньо часу для підготування та належного доказового обґрунтування своєї правової позиції по суті спору та надання витребуваних судом документів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши всі представлені учасниками судового процесу документи, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експостар» (клієнт) було укладено договір №01-Т-02600/105 банківського рахунку юридичної особи, згідно з п.1.1 якого для зберігання грошових коштів в національній валюті України, в іноземній валюті та здійснення всіх видів операцій банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній та/або іноземних валютах: №2600.8.151424.001/980.

За умовами п.1.2 договору №01-Т-02600/105 від 17.06.2011р. обслуговування рахунків клієнта здійснюється шляхом касового обслуговування - приймання та видачі готівкових грошових коштів на підставі касових документів та розрахункового обслуговування - зарахування на рахунок та списання з рахунку грошових коштів на підставі платіжних інструментів, а також заяви про купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюти.

У п.8.1 укладеного між сторонами правочину контрагентами погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та укладений на невизначений строк.

Наразі, матеріали справи доказів припинення спірного правочину не містять, позивачем під час розгляду спору жодних заяв з приводу закінчення терміну дії договору не заявлялось.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №01-Т-02600/105 від 17.06.2011р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором банківського рахунку, який підпадає під правове регулювання норм статей 1066-1076 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ст.530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У ст.1068 Цивільного кодексу зазначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахунк?ового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом (ст.1071 Цивільного кодексу України).

Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Клієнт банку має право самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги), які визначені цим Законом, для ініціювання переказу (ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, яки?й надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п.1.9 Постанови №22 від 21.01.2004р. Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках. Аналогічні положення закріплено стосовно виконання платіжних вимог в іноземній валюті в п.3.5 Постанови №216 від 28.07.2008р. Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».

З п.2.1 договору №01-Т-02600/105 від 17.06.2011р. вбачається, що банк зобов'язався здійснювати обслуговування рахунку клієнта в операційний час, списувати грошові кошти з рахунку на підставі розрахункового документа, оформленого згідно з чинним законодавством України, наданого клієнтом до банку на паперовому носії, який залишається на зберіганні в банку. Також за умовами спірного правочину банк прийняв на себе зобов'язання виконувати розрахункові доручення клієнта, які були представлені із застосуванням системи дистанційного обслуговування.

Розрахункові документи клієнта, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного дня, виконуються банком не пізніше наступного операційного дня (п.2.1.10 договору №01-Т-02600/105 від 17.06.2011р.).

Спірним правочином, зокрема п.3.1.1, передбачено, що банк має право відмовити у здійсненні розрахункової операції при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом чинного законодавства щодо оформлення розрахункового документа, строків його подання банку.

Пунктом 3.1.9 укладеного між сторонами договору визначено, що банк повертає розрахункові документи без виконання, в тому числі, у разі: якщо в них є підчищення, закреслені слова; якщо текст неможливо прочитати внаслідок його пошкодження; якщо хоча б один з реквізитів не заповнений або заповнений не вірно; якщо при підписанні використано факсимільний підпис, тощо.

Як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Експостар» було подано до виконання Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Київ», в тому числі, платіжні доручення №185 від 12.09.2014р. в сумі 500 000 грн., №187 від 19.09.2014р. на суму 1979,60 грн., №186 від 16.09.2014р. на суму 2000 грн. та №194 від 12.11.2014р. на суму 500 000 грн.

Кожен з наведених розрахункових документів був зареєстрований банком в день їх подання, про що свідчить підпис представника Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» та печатка банку на копіях платіжних доручень, які представлено до матеріалів справи. Одночасно, судом прийнято до уваги, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» підтвердило факт отримання перелічених вище розрахункових документів у листах №08.1.2/642 від 16.09.2014р., №08.1.2/674 від 18.09.2014р., №08.1.2/753 від 24.09.2014р. У вказаних листах банк зазначив про неможливость виконання платіжних інструментів клієнта через недостатність грошових коштів на кореспондентському рахунку банківської установи.

Господарський судом встановлено, що станом на момент звернення до банку з переліченими вище платіжними дорученнями, на рахунку Товариства обмеженою відповідальністю «Експостар» було достатньо грошових коштів для їх перерахування визначеному клієнтом отримувачу. Вказані обставини підтверджуються представленою до матеріалів справи довідкою №08.12/2985 від 16.12.2014р.

Проте, всупереч приписам чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами правочину щодо строків виконання платіжних доручень клієнта банком у визначені терміни перерахування грошових коштів виконано не було.

При цьому, жодних належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів мотивованого повернення без виконання платіжних доручень матеріали справи не містять.

Наразі, господарським судом прийнято до уваги, що на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар» достаньо грошових коштів для виконання представлених банку платіжних доручень, що підтверджується довідкою №08.12/2985 від 16.12.2014р. Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ».

Ухвалами від 28.11.2014р. та від 17.12.2014р. відповідача було зобов'язано надати докази повного або часткового виконання своїх зобов'язань за договором №01-Т-02600/105 від 17.06.2011р. в частині виконання платіжних доручень №186 від 16.09.2014р., №194 від 12.11.2014р., №185 від 12.09.2014р., №187 від 19.09.2014р.

Проте, витребуваних господарським судом доказів Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» представлено не було, факт порушення своїх зобов'язань за договором №01-Т-02600/105 від 17.06.2011р. в частині здійснення розрахункового обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар» належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовано.

При цьому, твердження відповідача щодо неможливості банку виконати платіжні доручення клієнта через тимчасові обмеження у господарський діяльності Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», які введено Національним банком України на підставі ст.75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд до уваги не приймає як безпідставні та такі, що позбавлені належного доказового обґрунтування. При цьому, господарський суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України уповноважений на прийняття рішень про віднесення банку до категорії проблемних у разі наявності відповідних підстав.

Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок. Проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України. Проблемний банк зобов'язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів. Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних (ст.75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Тобто, з наведеного вбачається, що дійсно Національний банк України може ввести певні обмеження в діяльність фінансової установи, проте, наведеною нормою не передбачено, що такі обмеження нівелюють обов'язок банку виконувати розрахункове обслуговування своїх клієнтів чи відстрочують виконання такого зобов'язання.

Суд зазначає, що ст.32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Наразі, відповідачем на підтвердження своїх заперечень належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів застосування наведеного вище чи іншого заходу впливу на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» з боку Національного банку України не представлено.

З метою повного та всебічного розгляду всіх обставин справи ухвалою від 17.12.2014р. було зобов'язано Національний банк України надати відомості щодо запровадження обмежень відносно Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», які б могли перешкоджати вказаному банку виконувати платіжні доручення клієнтів.

Як вказувалось вище, Національний банк України зазначив, що жодних обмежень, які б стали підставою для невиконання відповідачем платіжних доручень позивача, третьою особою відносно Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» не застосовувалось.

Наведене свідчить про доказову необґрунтованість тверджень відповідача щодо застосування Національним банком України до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» заходів впливу, які б перешкоджали виконанню останнім своїх обов'язків перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Експостар».

За таких обставин, приймаючи до уваги все вищенаведене, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем спірних платіжних доручень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» про зобов'язання перерахувати грошові кошті згідно з платіжними дорученнями є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Наразі клопотання №25.2/2854 від 12.12.2014р. Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» про залучення в якості третьої особи Міністерства фінансів України залишене судом без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

За змістом п.1.6 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського кодексу України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Наразі, відповідачем не представлено доказів наявності підстав для залучення Міністерства фінансів України, а те, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» належить до державного сектору економіки не може свідчити про наявність у Міністерства фінансів України певних повноважень на втручання у господарську діяльність банку, зокрема, при виконанні зобов'язань за договором №01-Т-02600/105 від 17.06.2011р.

Таким чином, за висновками суду, внаслідок прийняття судового рішення по розглядуваній справі на вказану особу не буде покладено нових обов'язків та не виникне нових прав.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги позицію Пленуму Вищого господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що клопотання Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» про залучення в якості третьої особи Міністерства фінансів України є необґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без задоволення.

Клопотання №18-116/956 від 09.01.2015р. Національного банку України про розгляд справи у закритому судовому засіданні було залишено судом без розгляду на підставі заяви б/н від 14.01.2015р. представника третьої особи.

Судовий збір згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», м.Київ про зобов'язання виконати платіжні доручення, здійснивши перерахунок грошових коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар» на рахунок:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний виставковий центр» (02660, Україна, м.Київ, Броварський проспект, 15; ЄДРПОУ 30212731, рахунок №26008000112176 в ПАТ «КБ Хрещатик», МФО 300670) за платіжними дорученнями №185 від 12.09.2014р. в сумі 500 000 грн., №187 від 19.09.2014р. на суму 1979,60 грн.;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар» (01133, м.Київ, провулок Лабораторний, буд.7-А, кім.5, ЄДРПОУ 03362459, рахунок №26008151424001 в ПАТ «КБ Хрещатик», МФО 300670) за платіжними дорученнями №186 від 16.09.2014р. на суму 2000 грн. та №194 від 12.11.2014р. на суму 500 000 грн.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» (01030, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, 16-22, ЄДРПОУ 14371869) перерахувати грошові кошти з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар» (01133, м.Київ, Печерський район, пров.Лабораторний, буд.7-А, кім.5, ЄДРПОУ 03362459) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний виставковий центр» (02660, Україна, м.Київ, Броварський проспект, 15, ЄДРПОУ 30212731, рахунок №26008000112176 в ПАТ «КБ Хрещатик», МФО 300670) за платіжними дорученнями №185 від 12.09.2014р. в сумі 500 000 грн., №187 від 19.09.2014р. на суму 1979,60 грн.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» (01030, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, 16-22, ЄДРПОУ 14371869) перерахувати грошові кошти з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар» (01133, м.Київ, Печерський район, пров.Лабораторний, буд.7-А, кім.5, ЄДРПОУ 03362459) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар» (01133, м.Київ, пров. Лабораторний, буд.7-А, кім.5, ЄДРПОУ 03362459, рахунок №26008151424001 в ПАТ «КБ Хрещатик», МФО 300670) за платіжними дорученнями №186 від 16.09.2014р. на суму 2000 грн. та №194 від 12.11.2014р. на суму 500 000 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (01030, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, 16-22, ЄДРПОУ 14371869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експостар» (01133, м.Київ, Печерський район, пров.Лабораторний, буд.7-А, кім.5, ЄДРПОУ 03362459) судовий збір в сумі 1218 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.01.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 19.01.2015р.

Суддя М.О.Любченко