Ухвала

від 22.01.2015 по справі 826/16229/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16229/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М., при секретаріАрхіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі-Брізе» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сі-Брізе» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій по проведенню перевірки ТОВ «Сі-Брізе», результати якої оформлено актом № 2061/26-55-22-03/37702451 від 25 липня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сі-Брізе» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Вербена-Н» за січень 2014 року, та актом № 2178/26-55-22-03/37702451 від 31 липня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сі-Брізе» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01 лютого 2014 року по 30 червня 2014 року; зобов'язання вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки ТОВ «Сі-Брізе», результати якої оформлені актом № 2061/26-55-22-03/37702451 від 25 липня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сі-Брізе» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Вербена-Н» за січень 2014 року, та актом № 2178/26-55-22-03/37702451 від 31 липня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сі-Брізе» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01 лютого 2014 року по 30 червня 2014 року; зобов'язання відновити в АІС «Податковий блок» дані податкової звітності, шляхом внесення до них даних, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ «Сі-Брізе» за січень 2014 року та з 01 лютого 2014 року по 30 червня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - необов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Сі-Брізе», за результатами яких складено наступні акти: № 2061/26-55-22-03/37702451 від 25 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сі-Брізе» код ЄДРПОУ 37702451 щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Вербена-Н» (код за ЄДРПОУ 38150277) за січень 2014 року»; № 2178/26-55-22-03/37702451 від 31 липня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сі-Брізе» код ЄДРПОУ 37702451 щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01 лютого 2014 року по 30 червня 2014 року».

Позивач вважає, що при здійсненні заходів з проведення зустрічної звірки відповідачем проведено незаконну перевірку, за результатами якої в АІС «Податковий блок» відкориговано показники податкової звітності ТОВ «Сі-Брізе» з податку на додану вартість, та зазначає, що будь-які висновки актів перевірки чи неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для коригування даних податкової звітності платника податків.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості, операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками, і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

За змістом п. 4 вказаного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Надіслання завіреного печаткою запиту про подання інформації та документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисте вручення суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку такого запиту є обов'язком органу державної податкової служби, що виникає у разі відсутності в його розпорядженні запитуваної інформації в обсягах, необхідних для проведення зустрічної звірки і складання довідки.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи держав податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік підстав надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту,

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у випадку проведення зустрічної звірки.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення органами державної податкової, служби зустрічних звірок, облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За змістом п. 7 Порядку проведення органами державної податкової, служби зустрічних звірок, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було проведено зустрічної звірки позивача, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів ТОВ «Сі-Брізе» не здійснено, про що свідчить сам акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Колегією суддів враховується, що дії щодо проведення зустрічної звірки полягають у співставленні даних та перевірці встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України, а також аналізі податкової інформації та документів, які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, - це заходи, що спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Крім того, п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Колегія суддів також звертає увагу, що у зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є додатком 3 до Методичних рекомендацій, не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Сі-Брізе» відповідачем фактично вчинено дії з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актами про неможливість проведення зустрічної звірки.

Колегія суддів зазначає, що дії щодо проведення позапланової документальної перевірки позивача працівниками ДПІ у Печерському районі проведено у приміщенні податкового органу, що у розумінні ст. 75 ПК України дає підстави вважати останні документальною невиїзною позаплановою перевіркою.

При цьому, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються інформація зі скарги або про порушення правил заповнення податкової накладної з дня його отримання; отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону; контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки; у разі встановлення відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу; неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або обов'язкової документації або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пункту 39.4 і підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не подано жодного доказу виникнення в останнього права на проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Сі-Брізе».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 року у справі № К/800/34146/13.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

За змістом ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з ч. 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до ч. 12 ст. 19 вказаного Закону, у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з п. 4.2 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 336 від 17 травня 2010 року, підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою.

У разі незнаходження за адресою платника податків необхідно: якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт); якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, необхідно опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано будь-яких доказів для підтвердження вчинення дій, передбачених п. 4.2 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 336 від 17 травня 2010 року.

Водночас, в матеріалах справи міститься: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 08 вересня 2014 року, з якого вбачається, що місцезнаходження юридичної особи: 01103, м. Київ, Печерський район, Залізничне шосе, буд. 47, та будь-які записи відносно відсутності підприємства за юридичною адресою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як на час складання акта про неможливість проведення зустрічної звірки, так і на час розгляду справи в суді відсутні.

Крім того, згідно з договором суборенди нежилого приміщення № 80/14 від 15 квітня 2013 року, ТОВ «Інформаційно-юридичний центр «Ювіто» (орендар) передає, а позивач (суборендар) приймає у тимчасове володіння, платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, буд. 47.

Фактичне виконання укладеного договору підтверджується актом прийому-передачі нежилого приміщення від 15 квітня 2013 року.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що висновки, викладені відповідачем в актах, є за своєю суттю нічим іншим, як висновками, складеними за результатами перевірки, які здійснюються податковим органом з метою контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а не з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, чим є по суті зустрічна звірка.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку, є висновки акта про встановлені порушення закону, а, з іншого боку, відсутня можливість для оскарження такого акта або визнання його незаконним, з огляду на те, що акт є лише проявом зовнішньої фіксації перевірки.

Такі дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації податковим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності законом визначених підстав.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позиція щодо можливості визнання протиправними дій податкового органу у разі безпідставності проведення зустрічної звірки та проведення такої звірки з порушенням нормативних приписів підтримується Вищим адміністративним судом України, що випливає з ухвал по справам за № 2а-11060/12/2670 (ухвала ВАСУ від 21 січня 2013 року), № 2а-9881/12/2670 (ухвала ВАСУ від 24 грудня 2012 року), № 2а-9979/12/2670 (ухвала ВАСУ від 12 грудня 2012 року), № 2-а-900/12/2170 (ухвала ВАСУ від 31 жовтня 2012 року), № К/800/30213/14 (ухвала ВАСУ від 21 серпня 2014 року) та ін.

Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з витягом з АІС «Податковий блок» (скріншот) щодо інформації по результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, вбачається, що задекларована сума податкового кредиту по відносинам із контрагентами ТОВ «Вербена-Н», ТОВ «Пейпа Трейд Україна», ТОВ «Альтіс Трейд», ТОВ «Тек-Комерс» за відповідні періоди становить 0, та відповідачем зазначено про відхилення задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань по відносинам позивача із покупцями, тобто, дані, внесені відповідачем до АІС «Податковий блок» на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки, відрізняються від показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Сі Брізе» за перевірений період.

Колегією суддів враховується, що відповідно до пп. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.

З наведеного випливає однозначний висновок про те, що підставою для внесення змін до облікових даних платника податків може бути виключно дані перевірки платника податку. Разом з тим, як було зазначено раніше, зустрічні звірки не є перевірками, а відтак внесення будь-яких змін до облікових даних платників податків на підстави викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки висновків суперечить положенням чинного законодавства.

Крім того, оскільки висновки актів про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та, враховуючи помилковість висновків актів про неможливість проведення зустрічної звірки, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві зобов'язана вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки та відновити в АІС «Податковий блок» дані податкової звітності позивача за період січень-червень 2014 року.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2014 року у справі № К/800/43379/13.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі-Брізе» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що податковим органом не доведено належними та допустимими доказами правомірність своїх дій щодо проведення зустрічних звірок ТОВ «Сі-Брізе», результати яких оформлені актами про неможливість проведення зустрічної звірки № 2061/26-55-22-03/37702451 від 25 липня 2014 року та № 2178/26-55-22-03/37702451 від 31 липня 2014 року, а також щодо внесення до інформаційних баз відомостей про результати проведення зустрічних звірок позивача на підставі зазначених актів.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.