Ухвала

від 30.10.2014 по справі 811/2718/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"30" жовтня 2014 р. справа № 811/2718/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Ясенової Т.І.

          суддів:                     Головко О.В. Суховарова А.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у справі № 811/2718/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства „Паляниця” до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2013 року Приватне акціонерне товариство „Паляниця” (далі – ПАТ „Паляниця”) звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі – Кіровоградська ОДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 19 квітня 2013 року №0000702250 та від 08 серпня 2013 року №0001572250.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000702250 від 19 квітня 2013, винесене Кіровоградською ОДПІ, яким ПП „Паляниця” зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 570550,00 гривень. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001572250 від 08 серпня 2013 року, винесене Кіровоградською ОДПІ, яким ПП „Паляниця” збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 142568,00 гривень, у тому числі 114054,00 гривень основного платежу та 28515,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій, у частині 113399,00 гривень основного платежу та 28350,25 штрафних (фінансових) санкцій.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В частині відмови у задоволенні позову постанова суду першої інстанції не оскаржена.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З 25 березня 2013 року по 26 березня 2013 року Кіровоградської ОДПІ на підставі наказу від 25 березня 2013 року №653 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП „Паляниця” з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами з ПП „Агроексімцентр” за лютий, липень, вересень 2010 року, жовтень 2009 року, ТОВ „Автодорінвест” за квітень 2010 року.

За результатами перевірки було складено акт №35/22-5/00378767 від 02 квітня 2013 року, за висновками якого було встановлено порушення

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, у результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком за 9 місяців 2010 року в сумі 570 550,00 гривень;

- пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за квітень 2010 року у сумі 655,00 гривень, за липень 2010 року у сумі 66,00 гривень, за вересень 2010 року у сумі 113 333,00 гривні.

На підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000702250 від 19 квітня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 570 550,00 гривень;

- №0000692250 від 19 квітня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 142 569,00 гривні, у тому числі 114054,00 гривні основного платежу та 28 515,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Рішенням Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №446/10/10-208 від 17 червня 2013 року про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 19 квітня 2013 року №0000702250 про зменшення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 570 550,00 гривень та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 19 квітня 2013 року №0000692250 в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 1 гривня, а в інших частинах зазначене рішення залишено без змін, а скаргу ПАТ „Паляниця” - залишено без задоволення, Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001572250 від 08 серпня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 142 568,00 гривень, у тому числі 114 054,00 гривні основного платежу та 28 514,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що суму 3 277,00 гривень позивачем віднесено до складу валових витрат та задекларовано у податковій декларації за ІІІ квартали 2010 року, а суму ПДВ 655,40 гривень - до складу податкового кредиту за липень 2010 року. При цьому позивач у квітні 2010 року не формував податковий кредит на підставі податкових накладних виданих ТОВ „Автодорінвест”.

У липні 2010 року ВАТ „Паляниця” придбало у ПП „Агроексімцентр” висівки в кількості 610,00 кг на суму 396,50 гривень, у тому числі ПДВ - 66,08 гривень, що підтверджується видатковою та податковою накладними.

20 вересня 2010 року, відповідно до договору на поставку продукції, ПАТ „Паляниця” придбало у ПП „Агроексімцентр” борошно вищого ґатунку в кількості 275,00 т на загальну суму 680 000,00 гривень, у тому числі ПДВ - 113 333,33 гривні. Реальність здійснення зазначеної господарської операції підтверджується податковими та видатковими накладними.

Позивачем за взаємовідносинами з ПП „Агроексімцентр” сформовано валові витрати у розмірі 567 273,00 гривні, які задекларовані у податковій декларації за ІІІ квартали 2010 року, податковий кредит за липень 2010 року у розмірі 66,08 гривень та за вересень 2010 року - 113 333,00 гривні.

Оплату вартості товару, придбаного у ПП „Агроексімцентр”, відповідно до договору, здійснено позивачем у безготівковому формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи – документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не відображає відомості про таку господарську операцію та призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та їх перевезення автомобільним транспортом, тому підтвердження отримання позивачем товару придбаного у ПП „Агроексімцентр”, ТОВ „Автодорінвест” товарно-транспортними накладними не є підставою для отримання права на формування валових витрат та податкового кредиту.

На підставі підпунктів 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року та пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до матеріалів справи, а саме довідки №563100 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основним видом економічної діяльності позивача є виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання.

Отже, витрати понесені позивачем за вищевказаними господарськими операціями з ПП „Агроексімцентр”, ТОВ „Автодорінвест” безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ПАТ „Паляниця”.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, первинними документами щодо отримання товарів, такі як видаткова накладна та податкова накладна, що були надані позивачем до суду, відповідають вимогам статтей 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, а тому є належними доказами виконання господарських операцій за вищенаведеними договорами.

Витрати у ІІІ кварталі 2010 року за господарськими операціями з ПП „Агроексімцентр”, ТОВ „Автодорінвест” та податковий кредит у липні і вересні 2010 року за взаємовідносинами з ПП „Агроексімцентр” позивач сформував на підставі належно оформлених податкових і видаткових накладних.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому, питання віднесення певних сум до складу витрат чи податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного, обгрунтованого висновку про протиправність та скасування податкових повідомлень-рішень №0000702250 від 19 квітня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в розмірі 570 550,00 гривень та №0001572250 від 08 серпня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 142 568,00 гривень, у тому числі 114054,00 гривні основного платежу та 28 514,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), в частині 113 399,00 гривні основного платежу і 28 350,25 гривень штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ч. 1 ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у справі № 811/2718/13-а – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                                            Т.І. Ясенова

          Суддя:                                                            О.В. Головко

          Суддя:                                                            А.В. Суховаров