Постанова

від 21.01.2015 по справі 910/9309/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року Справа № 910/9309/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавної архітектурно-будівельної інспекції України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.11.2014р. у справі господарського суду№910/9309/13 міста Києва за позовомДержавної архітектурно-будівельної інспекції України дотовариства з обмеженою відповідальністю "Кінгфішер" про за участю представників сторін: позивача - відповідача -приведення нежитлової будівлі до попереднього стану пр. Вільгельм А.Д. - дов. №40/26-5508 від 04.11.14р. пр. Поцелов А.В. - дов. б/н від 24.07.14р.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кінгфішер" про зобов'язання відповідача привести до попереднього стану нежитлову будівлю на вул. Московській, 8, корп. 22, літ "Г" у Печерському районі м. Києва відповідно до поверхових планів БТІ, виконаних станом на 27.01.2006, шляхом перебудови та знесення самовільно збудованих прибудов на першому поверсі - приміщень №№14, 15, 16, 17, 18, 19 згідно експлікації БТІ (дата виконання 14.11.2007), на другому поверсі - приміщень №№20, 21, 22, 23, 24, 25 згідно експлікації БТІ (дата виконання 14.11.2007) та мансардної частини.

Позовні вимоги були вмотивовані порушеннями норм містобудівного законодавства, не прийняттям у встановленому законодавством порядку об'єкта в експлуатацію, істотним порушенням будівельних норм і правил, що створює суспільну загрозу життю та здоров'ю людей, та ст.ст.4, 9, 10, 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", ст.ст.34, 37, 38, 39, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.376 ЦК України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2013р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2013р. позовні вимоги задоволено: зобов'язано ТОВ "Кінгфішер" протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили вчинити дії, а саме привести до попереднього стану нежитлову будівлю на вул. Московській, 8, корп. 22, літ. "Г" шляхом перебудови та знесення самовільно збудованих прибудов на першому поверсі - приміщень №№14, 15, 16, 17, 18, 19 згідно експлікації БТІ (дата виконання 14.11.2007), на другому поверсі - приміщень №№20, 21, 22, 23, 24, 25 згідно експлікації БТІ (дата виконання 14.11.2007) та мансардної частини.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2014р. рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2013р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду, господарським судом міста Києва 14.07.2014р. прийнято рішення (судді Смірнова Ю.М., Отрош І.М., Ващенко Т.М.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014р. (судді Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М., Лобань О.І.), яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Вказаною постановою також, здійснено заміну Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.10.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, на підставі запиту прокуратури міста Києва від 17.10.2012р. №07/1/1-779, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та правил з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Кінгфішер".

Вказаною перевіркою встановлено, що по вул. Московській, 8, корп. 22, літ. "Г" у Печерському районі міста Києва експлуатується двоповерхова нежитлова будівля з підвальним та мансардним поверхами у якості офісно-складських приміщень та ресторанно-розважального комплексу "Shooters", в якій було самовільно виконані будівельні роботи із реконструкції будівлі в частині прибудови на першому поверсі приміщень №№14, 15, 16, 17, 18, 19 згідно експлікації БТІ, на другому поверсі приміщень №№20, 21, 22, 23, 24, 25. Внаслідок самовільно проведених робіт із реконструкції будівлі та згідно з технічною документацією, загальна площа будівлі становить 1010,5 кв. м.

12.11.2012р. за результатами перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві складено акт, видано припис про усунення встановлених правопорушень відповідно до вимог чинного законодавства до 12.12.2012 та заборонено експлуатацію об'єкта з 14.11.2012р.

З метою контролю виконання припису від 12.11.2012р., 16.04.2013р. Інспекцією повторно проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та правил з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Кінгфішер".

Згідно із актом перевірки від 16.04.2013р. вимоги припису від 12.11.2012р. відповідачем не виконано, внаслідок чого, видано припис від 16.04.2013р., відповідно до якого зобов'язано ТОВ "Кінгфішер" в термін до 16.04.2013р. привести нежитловий будинок на вул. Московській, 8, корп. 22 літ "Г" у Печерському районі м. Києва до попереднього стану.

В ході перевірки виконання вимог припису від 16.04.2013р. позивачем встановлено, що його вимоги відповідачем не виконано, а саме станом на 25.04.2013р. продовжується експлуатація нежитлового будинку по вул. Московській, 8, корп.22, літ "Г" у Печерському районі м. Києва, про що складений акт від 25.04.2013р.

Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ст.5 Закону України "Про основи містобудування" при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Згідно із ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

За змістом п.1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.03.2014р. за №КВ083140700527 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція нежитлових приміщень під ресторан по вул. Московській, 8, корп. 22, літ. Г". Об'єкт належить до ІІІ категорії складності".

26.05.2014р. Інспекцією зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (№ КВ143141460632) "Реконструкція нежитлових приміщень під ресторан по вул. Московській, 8, корп. 22, літ. Г у Печерському районі міста Києва" (код об'єкта - 1211,5, категорія складності - ІІІ).

Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно із ч.7 ст.376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

За таких підстав, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що доводи позивача про те, що відповідач самовільно виконав будівельні роботи із реконструкції без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку спростовані наявними в справі доказами.

Також, судами встановлено, що 18.06.2014р. товариством з обмеженою відповідальністю "Кінгфішер" було зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення (літ. Г) - ресторан за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 22, загальною площею 1053,2 кв.м.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, суди дійшли до висновку, що станом на день нового розгляду справи позивачем не доведено, що спірне майно є самочинним будівництвом, і наявні підстави, за якими положення ст.376 ЦК України передбачають можливість зобов'язати відповідача провести відповідну перебудову.

Щодо посилань касатора на те, що ТОВ "Кінгфішер" виконані будівельні роботи з будівництва прибудови до нежитлового приміщення по вул. Московській, 8, корп. 22, літ. "Г" на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, то вони були предметом розгляду суду апеляційної інстанції та визнані останнім безпідставними, оскільки позивачем на підтвердження вказаної обставини жодного доказу суду не надано. Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014р. у даній справі позивача було зобов'язано на підтвердження цього надати суду докази. Однак, вимога суду залишена стороною поза увагою і невиконана.

Відповідно до ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких підстав суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в абз.8 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" висловлена позиція, відповідно до якої приписи частини четвертої статті 22 ГПК не застосовуються під час розгляду справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій. Передбачені нею права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи в першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Якщо розгляд справи здійснюється спочатку, то позивач також вправі змінити підставу або предмет позову до початку повторного розгляду справи по суті.

Правовий аналіз норм Господарського процесуального кодексу України та позиції висловленої у вказаному пункті постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 свідчить про те, що учасники судового процесу не позбавлені права подавати до суду додаткові докази в підтвердження своїх вимог і заперечень під час нового розгляду справи, а суд має право прийняти такі докази та надати їм належну правову оцінку.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014р. у справі №910/9309/13 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова