Ухвала

від 15.01.2015 по справі 2270/15433/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року м. Київ К/9991/26695/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Бившевої Л.І.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012

у справі № 2270/15433/11

за позовом Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції в особі

Старосинявського відділення

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест"

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок

майна яке перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ:

Летичівська міжрайонна державна податкова інспекція в особі Старосинявського відділення звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 612122, 40 грн. за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2012 позовні вимоги задоволено надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 612122,40 грн. за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив її в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2011 у справі №2а/2270/7893/11 задоволено позов Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Старосинявського відділення про стягнення з ТОВ „Агроінвест" податкового боргу в сумі 612122, 40 грн.

Летичівською МДПІ виставлено в установи банків на рахунки відкриті боржником, платіжні вимоги про погашення податкового боргу ТОВ „Агроінвест", однак платіжні вимоги були повернути у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

Податковим керуючим Резніком С.І. були складені акти опису майна ТОВ „Агроінвест" №1 від 16.08.2011, яким описано озиму пшеницю урожаю 2011 року в кількості 80 тонн на загальну суму 120000 грн.; №2 від 13.09.2011, яким описано комбайн КЗС-9-1 „Славутич", номер дв. 50259385, держ. Реєстр. 15538Ер, 2005 року на загальну суму 506414, 91 грн.; №3 від 16.11.2011, яким описано Борона БДВП-6,3 в кількості 1 штука на загальну суму 53633, 47 грн.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Згідно з пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Здійснення передбачених ст. 95 зазначеного Кодексу заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови, якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених Податковим кодексом України. У відповідності до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 ПК України).

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Однак, в даному випадку в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи, які б свідчили про балансову вартість описаного позивачем майна ТОВ „Агроінвест", та не було здійснено оцінку заставного майна та позбавлено права відповідача на її оскарження.

Загальна сума описаного майна ТОВ „Агроінвест" значно перевищує суму податкового боргу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що вимоги позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є не обґрунтованими, оскільки майно описане без урахування даних бухгалтерського обліку та не проведення оцінки відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у справі № 2270/15433/11 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у справі № 2270/15433/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді Л.І. Бившева С.Е. Острович