Постанова

від 20.01.2015 по справі 826/12023/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12023/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Зайомої О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Будівельна компанія «Глорія Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 року Приватне підприємство «Будівельна компанія «Глорія Плюс» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2014 № 00001672301.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 18.06.2014 № 00001672301.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 02.06.2014 по 04.06.2014 Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку по питанню правильності та повноти нарахування орендної плати за землю ПП «БК «Глорія Плюс» (код ЄДРПОУ 33903460) за період з 01.05.2011 по 31.12.2013.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 286.2 ст. 286 та п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання по орендній платі за землю до сплати в бюджет за період з 01.05.2011 по 31.12.2013 на загальну суму 150 480,82 грн., в тому числі за травень-грудень 2011 року в сумі 39 749,52 грн., за 2012 рік в сумі 55 365,65 грн., за 2013 рік в сумі 55 365,65 грн.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено Акт перевірки від 04.06.2014 № 182/23-01-22-02/33903460 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2014 № 00001672301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 185 617,64 грн., в тому числі: основний платіж - 150 480,82 грн. та штрафні санкції - 35 136,82 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Податковий кодекс України не містить норм, які б зобов'язували орендаря сплачувати орендну плату в розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди та сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем «Орендар» та Черкаською міською радою «Орендодавець» 13.02.2006 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого, в оренду передається земельна ділянка площею 25963кв.м. по вул. Г. Дніпра, 51.

За функціональним використанням, земельна ділянка відноситься на період будівництва - до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (землі зайняті поточним будівництвом); після завершення будівництва: 3300кв.м. - до категорії земель комерційного призначення; 22663кв.м. - до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (п. 2.1 Договору).

25 січня 2006 року між позивачем, Черкаською міською радою та ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» підписано акт про перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки приватному підприємству «Будівельна компанія «Глорія Плюс» під розташування та подальшу експлуатацію спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Героїв Дніпра, 51.

За період з 01.05.2011 по 31.12.2013, згідно поданих до податкового органу податкових декларацій з плати за землю, позивачем задекларовано податкових зобов'язань з плати за землю (орендна плата за землю) в сумі 133 435,30 грн.

Під час перевірки, податковий орган дійшов висновку, що позивачем занижено податкове зобов'язання по орендній платі за землю на загальну суму 150 480,82 грн., в тому числі за травень-грудень 2011 рік в сумі 39 749,52 грн., за 2012 рік в сумі 55 365,65 грн., за 2013 рік в сумі 55 365,65 грн. з наступних підстав.

Нормативно-грошова оцінка згідно листа управління Держземагентства у Черкаському районі Черкаській області від 25.03.2013 №01-09/809, вартість 1кв.м. станом на 01.01.2011, 01.01.2012 та 01.01.2013 - 90,62 грн./кв.м. - землі оздоровчого та рекреаційного призначення; вартість 1кв.м. станом на 01.01.2011, 01.01.2012 та 01.01.2013 - 453,10 грн./кв.м. - землі комерційного призначення.

Відповідно до статті 288 ПК України та рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 №5-656, №5-657, орендна плата за землю становити: травень-грудень 2011 року: 22663 х 90,62 х 3% + 3300 х 453,10 х 3% = 61611,63 + 44 856,9 = 106468,53 грн.;

106 468,53 грн./12міс. х 8 міс. = 8872,38 х 8 міс. = 70 979,04 грн.; за 2012 рік - 106 468,53 грн. та за 2013 рік - 106 468,53 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 вказаного Закону, однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03 березня 2004 року затверджено Типовий договір оренди землі, пунктом 9 якого встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Згідно з п. 13 Типового договору оренди землі, розмір орендної плати за землю переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За змістом п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до п. 271.1 ст. 271 ПК України, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

За змістом п.п. 288.2-288.4 ПК України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що річна сума платежу орендної плати за землю, згідно з п. 288.5 ст. 288 ПК України, не може бути меншою розміру, визначеного п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З урахуванням наведеного, у зв'язку зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку, згідно з п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що позивач повинен був самостійно розрахувати розмір орендних платежів за періоди з 01.05.2011 по 31.12.2013 з урахуванням вимог, встановлених чинним Податковим кодексом України.

Таким чином, оскільки плату за землю у формі орендної плати за землі комунальної та державної власності віднесено Верховною Радою України до загальнодержавних податків і зборів, згідно з переліком ст. 9 Податкового кодексу України, логічним висновком є те, що розмір орендної плати за вказані ділянки є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами. Тому, починаючи з 01 січня 2011 року, на адміністрування орендної плати та відносини, що виникають при оренді земельної ділянки комунальної та державної власності, поширюються приписи Податкового кодексу України з усіма правилами обрахування орендної плати та наслідками недотримання порядку нарахування та справляння такого обов'язкового платежу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Сумська фірма «Усе для дому» (в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому») до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2014 № 00001672301, оскільки з набранням чинності Податковим кодексом України, позивач мав самостійно перерахувати величину орендної плати за період з 01.05.2011 по 31.12.2013 з урахуванням вимог пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Будівельна компанія «Глорія Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та не засновані на нормах права.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства «Будівельна компанія «Глорія Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст постанови складено та підписано - 23.01.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.