Ухвала

від 22.01.2015 по справі 806/5013/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Літвин О.Т.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"22" січня 2015 р. Справа № 806/5013/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Єрикаловій О.О. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" грудня 2014 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "ДАН-МІЛК" до Черняхівського відділення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року задоволено позов Дочірнього підприємства "Дан-Мілк".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Черняхівського відділення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 27 жовтня 2014 року №0002691500.

Відшкодовано позивачу з Державного бюджету України 182,70 грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі Володарсько-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам, встановленим під час перевірки та не узгоджуються з приписами податкового законодавства.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами невиїзної позапланової документальної перевірки ДП "Дан-Мілк" щодо правомірності формування кредиту з контрагентом ТОВ "КК Гранд Дистрибюшн" за січень та травень 2014 року, посадовими особами Черняхівського відділення Володарсько-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області складено акт №44/15-03/343787714 від 07.10.2014 року (а.с. 22-31) в якому зазначено, що підприємством порушено вимоги п. 198.1, п.198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 7037 грн. за січень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ "КК Гранд Дистрибюшн".

З акту перевірки вбачається, що підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість стало невизнання відповідачем витрат позивача за господарськими операціями з ТОВ "КК Гранд Дистрибюшн" за січень 2014 року.

27 жовтня 2014 року, на підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002691500 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8796 грн., з яких 7037 грн. - основний платіж, та 1759 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 32).

Суд першої інстанції перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновків, що його прийнято протиправно.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 16 жовтня 2013 року між ДП "Дан Мілк" (Покупець) та ТОВ "КК Гранд Дистрибюшн" (Постачальник) в усній формі було укладено договір поставки №173, за умовами якого, ТОВ "КК Гранд Дистрибюшн" зобов'язаний передати у власність Покупцю у зумовлені договором строки товар: шрот соняшниковий. Поставка товару Постачальником здійснюється за його рахунок та за допомогою перевізних організацій.

З досліджених судом доказів та відповідно до умов вищевказаного договору ТОВ "КК Гранд Дистрибюшн" поставило ДП "Дан Мілк" товар, на що було виписано податкові накладні №87 від 27.01.2014 року та №912 від 22.05.2014 року, а також, видаткові накладні №104 від 27.01.2014 року, №166 від 21.05.2014 року, №169 від 2205.2014 року.

Як під час перевірки так і при розгляді справи судом першої інстанції, податковий орган не заперечував наявність вказаних первинних документів, які за своїм змістом та формою відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", придбані позивачем товари відображено в бухгалтерському та податковому обліку та використано в господарській діяльності.

Досліджені судом первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, а тому, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Також, судом встановлено, що розрахунки з постачальником ТОВ "КК Гранд Дистрибюшн" проводились шляхом перерахування коштів з банківського рахунку ДП "Дан Мілк", а транспортування шрота соняшникового відповідно до договору №173 здійснювалась постачальником за його рахунок, що підтверджується товаро-транспортними накладними №973183-1 від 27.01.2014 року та №839664 від 22.05.2014 року.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків про те, що ДП "Дан Мілк" правомірно включило до податкового кредиту суми сплаченого податку по господарській операції з ТОВ "КК Гранд Дистрибюшн".

Такі дії товариства узгоджуються з приписами податкового законодавства. Зокрема, відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом, п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого І використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми з податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом.201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в Порядку, передбаченою статтею 183 цього Кодексу.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Тобто, згідно з п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, треба здійснити операції з придбання товарів та мати належним чином оформлені податкові накладні, видані платником податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п.201.4 ст.201 ПК податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є податковим документом.

Підпунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Висновки контролюючого органу в тому, що документи на товарно-матеріальні цінності (послуги, основні засоби тощо), податкові накладні по взаємовідносинах з контрагентом позивача не мають юридичної сили і не дають права платнику податків на формування податкового кредиту, обгрунтовано не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, як і не доведено порушень позивачем вимог вище перелічених норм законодавства.

Так само, обгрунтовано відхилено судом першої інстанції і посилання відповідача на довідку ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 17.06.2014 року №636/223/35394779 про результати зустрічної звірки ТОВ "Керуюча компанія "Гранд Дистрибюшн" (код ЄДРПОУ 35394779) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ "Інтервенто" (код ЄДРПОУ 38198809), їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року, за результатами якої встановлено, що на момент складання довідки звірки не надано будь-яких первинних документів, які б підтверджували факт транспортування, якості реалізованих товарів.

Виходячи з приписів Податкового кодексу України, останній не містить норм, які б ставили в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Також, Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Окрім того, є слушним посилання суду першої інстанції на те, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 202 КАС України, для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" грудня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "22" січня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Дочірнє підприємство "ДАН-МІЛК" вул.Гагаріна,51,с.Вільськ,Житомирська область, Черняхівський район,12301

3- відповідачу Черняхівське відділення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Леніна,4,смт.Черняхів,Житомирська область,12300

4-апелянт Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Володарського, 4, смт. Володарськ-Волинський, 12100 - ,