Постанова

від 03.12.2014 по справі 814/3169/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

03 грудня 2014 року Справа № 814/3169/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СУДНОВЕРФ "НАВАЛІС", вул. Індустріальна, 1,Миколаїв,54011 доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2014р. № 0002642205, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноверф "Наваліс" (далі - позивач, Товариство) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014 р. № 0002642205.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що списання коштів з валютного рахунку без отримання ліцензії Національного банку України здійснено з метою сплати податків. У даному випадку отримання ліцензії не вимагається.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких вказано, що позивачем допущено порушення, описані в акті перевірки (а. с. 57-58).

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши матеріали справи та діюче законодавство, суд дійшов наступного.

У вересні 2014 р. ДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання умов індивідуальної ліцензії від 01.06.2013 р. № 90 на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України за період з 30.04.2014 р. по 01.07.2014 р. За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 29.09.2014 р. № 2325/14-04-22-05/37032085, згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення:

1) абз. д) п. 4 ст. 5 декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет) в частині проведення операції по списанню валютних коштів з валютного рахунку LV58NDEA0000083643578 (євро) в Nordea Bank Finland Plc Latvia branch (Латвія) постійного представництва SIA "SUDOVERF NAVALIS" без отримання ліцензії Національного банку України;

2) п. 1 ст. 9 Декрету та ст. 1 указу Президента України від 18.06.1994 р. № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних коштів, що незаконно знаходяться за її межами" в частині неподання до контролюючого органу декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2014 р. (а. с. 12-18).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014 р. № 0002642205 на суму 51058,35 грн. (а. с. 9).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

Основним видом діяльності позивача є будування та ремонт суден (а. с. 22). Для провадження своєї господарської діяльності Товариство має постійне представництво в Латвії (а. с. 33-37). Для розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України ним отримано індивідуальну ліцензію Національного банку України від 01.06.2013 р. № 90 (а. с. 20). Строк дії ліцензії - до 30.04.2014 р.

Перевіркою встановлено, що позивач уклав договір з нерезидентом AO "RIGAS KUGU BUVETAVA" на виконання підрядних робіт по будівництву та ремонту суден на території Латвії. Постійне представництво Товариства в даній країні має відкриті валютні рахунки. Згідно банківської виписки по рахунку LV58NDEA0000083643578 (євро) в Nordea Bank Finland Plc Latvia branch (Латвія) протягом травня 2014 р. (тобто після закінчення строку дії індивідуальної ліцензії) з рахунку списані кошти на суму 3188,70 євро (а. с. 63-65). Станом на 01.07.2014 р. залишок на рахунку становив 292,37 євро.

Таким чином, ДПІ встановлено проведення операцій по списанню валютних коштів без отримання ліцензії Національного банку України, чим порушено абз. д) п. 4 ст. 5 Декрету, згідно якого Індивідуальної ліцензії потребують такі операції як розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України.

Крім того, позивачем порушено п. 1 ст. 9 Декрету, за яким валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Пунктом 1 указу Президента України від 18.06.1994 р. № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних коштів, що незаконно знаходяться за її межами" також встановлено, що декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Позивач не подавав декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Штрафні санкції за вказані в акті перевірки порушення застосовані на підставі п. 2 ст. 16 Декрету, яким встановлено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій.

Аналогічні положення закріплені п.п. 2.1 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10.1999 р. № 542 і п.п. 2.2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів перед судом законність податкового повідомлення-рішення, яке є предметом розгляду даної справи. За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

На підставі ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову позивач сплатив 10 відсотків розміру ставки судового збору - 182,70 грн. ( а. с. 3). Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, у зв'язку з чим стягненню з позивача підлягає 1644,30 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову відмовити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Судноверф "Наваліс" (ідентифікаційний код 37032085) судовий збір у сумі 1644,30 грн. на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784002 УДКСУ у м. Миколаєві, код 37992781, МФО 826013, ЄДРПОУ 35356555).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич