Рішення

від 15.01.2015 по справі 904/9604/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.01.15р. Справа № 904/9604/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Приватного підприємства "Харвестс", м. Каховка Херсонської області

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення 66 006 грн. 14 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Савченко О.А.- адвокат, договір від 21.11.2014р. №70/14 про надання послуг адвоката у сфері права; ордер від 02.12.2014р. серія ДП№ 351/000024 про надання правової допомоги;

від відповідача-1: не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від відповідача-2: не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів-1,2 66 006 грн. 14 коп., що складає 47 782 грн. 61 коп. - проіндексованої суми боргу відповідно до умов договору купівлі-продажу від 12.05.2014р. №14284, 16 685 грн. 67 коп. - процентів за користування товарним кредитом та 1 537 грн. 86 коп. - пені.

Відповідач-1 відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повернення поштового відправлення „Укрпоштою" з відміткою про закінчення строку зберігання (а.с. 52-54).

Відповідач-2 у заяві (вх. №82448/14 від 26.12.2014р.) визнає позовні вимоги та вважає обставини, викладені в позові, доведеними.

Позивач у поясненнях (вх. №82422/14 від 26.12.2014р.) зазначає, що акт звірки не може використовуватися як письмова форма визнання боргу, а зобов'язання сторін підтверджуються договором, специфікаціями та видатковими накладними.

Відповідач-2 у клопотанні (вх. №82447/14 від 26.12.2014р.) просить розгляд справи провести без участі представника відповідача-2.

За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пункт 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів-1,2.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2014р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера", як продавцем, та відповідачем-1 - Приватним підприємством "Харвестс", як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу №14284 (надалі - Договір купівлі-продажу), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив, іменованих в подальшому товар, відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Відповідно до пункту 3.1 Договору купівлі-продажу конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного договору; ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США; оплата вартості товару (виконання зобов'язань) підлягає у гривні, згідно розділу 4 цього договору.

Загальна сума договору складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб, передбачений пунктами 4.7, 4.8 та суми процентів за користування товарним кредитом (пункт 3.2 Договору купівлі-продажу).

Відповідно до умов Специфікацій від 12.05.2014р. та від 03.06.2014р. №№1, 3, 4, 5, які є додатками до Договору купівлі-продажу, сторони узгодили найменування товару, ціну, кількість, вартість та строк поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору купівлі-продажу позивачем було відвантажено відповідачу-1 товар на загальну суму 47 002 грн. 43 коп., що підтверджується видатковими накладними: від 16.05.2014р. №160521/04 на суму 36 504 грн. 01 коп., від 21.05.2014р. №210527/04 на суму 1 546 грн. 51 коп., від 16.05.2014р. №160522/04 на суму 6 151 грн. 07 коп. та від 03.06.2014р. №30617/04 на суму 2 800 грн. 84 коп.

Згідно з пунктом 4.1 Договору купівлі-продажу умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до договору.

У Специфікаціях №№ 1, 3, 4, 5 до Договору купівлі-продажу сторони погодили умови оплати товару, згідно з якими товар по даним специфікаціям до договору продається на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу; продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу з наступним графіком його сплати: • 40% від суми вартості всього товару по специфікаціям покупець має сплатити до 25.08.2014р.; • решту 60% від суми вартості всього товару по специфікаціям покупець має сплатити до 25.10.2014р.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач-1 повинен був оплатити поставлений товар на суму 18 800 грн. 97 коп. до 25.08.2014р., а на суму 28 201 грн. 46 коп. - до 25.10.2014р.

Як вбачається відповідачем-1 було частково оплачено товар за Договором купівлі-продажу у сумі 11 703 грн. 00 коп., про що свідчать виписки по рахунку позивача за 29.08.2014р. на суму 9 403 грн. 00 коп. та за 03.10.2014р. на суму 2 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні; сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частини 1, 2 статті 533 Цивільного кодексу України).

У пункті 4.6 Договору купівлі-продажу сторони погодили, що оплата вартості товару та нарахованих процентів проводиться у гривнях; сторони домовились та узгодили зміну ціни на товар в межах періоду часу, що вказаний у пункті 4.7 та згідно способів, викладених у пунктах 4.7, 4.8 договору.

Відповідно до пункту 4.7 Договору купівлі-продажу якщо у періоди часу з моменту підписання специфікації до відвантаження та протягом всього строку користування покупцем товарним кредитом офіційний курс гривні до іноземної валюти зміниться в більшу або меншу сторону від офіційного курсу гривні до іноземної валюти, що визначений у специфікації до договору на момент її підписання, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму вартості товару у гривні по договору, як проданого на умовах товарного кредиту, так і на інших умовах.

Як вбачається у специфікаціях від 12.05.2014р. №№1, 3, 4 сторонами було визначено курс 1 української гривні по відношенню до 1 долара США у сумі 11,594 грн., а у специфікації від 03.06.2014р. №5 - у сумі 11,878 грн.; з моменту підписання специфікації до звернення позивачем з позовом до суду офіційний курс гривні до іноземної валюти змінився в більшу сторону від офіційного курсу гривні до іноземної валюти, що визначений у специфікаціях до договору на момент їх підписання, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, згідно розрахунку заборгованість відповідача-1 перед позивачем з урахуванням пункту 4.7 Договору купівлі-продажу становить: • за накладною від 16.05.2014р. №160521/04 - 34 242 грн. 34 коп. , • за накладною від 21.05.2014р. №210527/04 - 2 007 грн. 39 коп. , • за накладною від 16.05.2014р. №160522/04 - 7 984 грн. 24 коп. , • за накладною від 03.06.2014р. №30617/04 - 3 548 грн. 64 коп., а всього - 47 782 грн. 61 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем-1 не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 7.1 Договору купівлі-продажу сторони передбачили, що у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у специфікаціях до договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Таким чином, згідно розрахунку пеня становить 1 537 грн. 86 коп. (з 27.08.2014р. по 01.12.2014р.).

Відповідно до пункту 7.2 Договору купівлі-продажу якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом десяти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка.

Отже, сума процентів за користування товарним кредитом згідно розрахунку становить 16 685 грн. 67 коп. (з 27.08.2014р. по 01.12.2014р.).

12.05.2014р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера", як кредитором, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", як поручителем, було укладено Договір поруки №14284-ПОР (надалі - Договір поруки).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору поруки предметом договору є зобов'язання поручителя перед кредитором відповідати за порушення Приватним підприємством "Харвестс" (боржником) його зобов'язань перед кредитором по основному договору, передбаченому розділом 2 цього договору поруки, що включає: погашення товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; погашення суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосуванням способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору, а також сплату усіх можливих судових та/або господарських витрат, пов'язаних з розглядом справ, предметами яких будуть вимоги кредитора, пов'язані з виконанням основного договору. Підставою договору поруки є дійсна вимога кредитора до боржника, зазначена у основному договорі, в тому ж встановленому обсязі, у ті ж встановлені строки, та в тому ж встановленому порядку.

Згідно з пунктом 2.1 Договору поруки під основним договором в цьому договорі поруки розуміють договір купівлі-продажу №14284 від 12.05.2014р., укладений між кредитором та боржником.

Кредитор та поручитель узгодили, що після підписання цього договору поруки у кредитора та боржника є право змінювати умови основного договору; цей договір поруки діє на всі зміни, доповнення, додаткові угоди та специфікації до основного договору, які будуть підписані у майбутньому, тобто після підписання договору поруки; поручитель надає свою згоду на зміну основного договору, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя (пункт 1.3 Договору поруки).

Згідно з пунктом 1.4 договору поруки поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням боржника перед кредитором по основному договору; при цьому кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; цим договором поруки забезпечується виконання зобов'язань у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, з відповідача-1 та відповідача-2 підлягає стягненню солідарно заборгованість у розмірі 66 006 грн. 14 коп.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню .

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача-1 у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Харвестс" (74800, м. Каховка Херсонської області, просп. Будівельників, 2А, кв. 39; ідентифікаційний код 38009020) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ідентифікаційний код 34985654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ідентифікаційний код 31320991) 47 782 грн. 61 коп. - проіндексованої заборгованості, 16 685 грн. 67 коп. - суми процентів за користування товарним кредитом та 1 537 грн. 86 коп. - пені .

Стягнути з Приватного підприємства "Харвестс" (74800, м. Каховка Херсонської області, просп. Будівельників, 2А, кв. 39; ідентифікаційний код 38009020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ідентифікаційний код 31320991) 1 827 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„20„ січня 2015р.