Ухвала

від 21.01.2015 по справі 201/8575/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/565/15 Справа № 201/8575/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 06

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року м. Дніпропетровськ

21 січня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Волошина М.П.

при секретарі - Філіпповій К.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2014 року, по справі за позовом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області до ОСОБА_2, треті особи Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, Дніпропетровська міська рада, Головне архітектурно - планувальне управління Дніпропетровської міської ради, за участю прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт, -

ВСТАНОВИЛА:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області у липні 2014 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання об'єкту будівництва по АДРЕСА_1 самочинними та про зобов'язання ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудований ним об'єкт будівництва /а.с. 2-8/.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2, на належній йому на праві власності земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, здійснив забудову без отримання у передбаченому законом порядку належно розробленої та погодженої проектної документації та документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та те, що земельна ділянка відповідачем використовується не за призначенням.

Позивачем 20.03.2012 року та 23.06.2014 року було зроблено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення об'єкту, але ОСОБА_2 не виконує приписи інспекції та продовжує будівництво чим порушує права інших осіб та наражає на небезпеку власників сусідніх ділянок. Також позивач посилається на те, що перебудова даного об'єкту без знесення є неможливою, так як об'єкт не повинен бути розташований на даній земельній ділянці відповідно до Генерального плану м. Дніпропетровська.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2014 року позовні вимоги Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області задоволено, визнано об'єкт будівництва по АДРЕСА_1 самочинним та зобов'язано ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт будівництва, що розташований за адресою АДРЕСА_1. Вирішено питання щодо судових витрат /т. 2 а.с. 15-22/.

З рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_2 і звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права /т. 2 а.с. 35-39/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, з закриттям провадження по справі відповідно до ст. 310 ЦПК України, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку та відомостей реєстру права власності на нерухоме майно КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0644 га та домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу та сторонами не оспорюється.

01.10.2009 року ОСОБА_2 звертається з завою до Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради в якій просить підготувати рішення щодо будівництва нового будинку замість існуючого по АДРЕСА_1 згідно з доданою правовстановчою та проектною документацією.

У січні 2012 року прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області звернувся з позовом до ОСОБА_2 про знесення самовільно збудованого житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі вимог ч.7 ст. 376 ЦК України.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 року змінено рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2012 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, та заборонено ОСОБА_2 продовження будівництва багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 до отримання ним у передбаченому законом порядку відповідної дозвільної документації, у тому числі затвердженого проекту на таке будівництво /т.1 а.с. 94-96/.

Постановляючи це рішення колегія суддів посилається на те, що будівництво ОСОБА_2 здійснює на власній земельній ділянці у межах та на підставі наданого рішенням виконавчого органу місцевої ради дозволу з урахуванням проекту, доказів того, що вказане будівництво здійснюється з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, матеріали справи не містять.

Рішення у касаційному порядку не оскаржено.

Також з матеріалів справи вбачається, що 15.05.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було надано декларацію про початок виконання будівельних робіт по реконструкції житлового будинку з вбудованим паркінгом під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1, проектна документація була розроблена ТОВ «Будівельна компанія «ОНІКС», відповідно якої загальна площа будинку складає 3068 кв. метри, житлова площа 1800 кв. метри, загальна площа вбудованого паркінгу 634 кв. метри, кількість квартир 20, кількість поверхів 4 з цокольним поверхом і мансардою, кількість машиномісць - 15 /т.1 а.с. 132-135/.

У липні 2014 року Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області звертається до суду з позовом до ОСОБА_2 та посилаючись на те, що наказом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області № 1-СК від 25.01.2014 року скасовано реєстрацію декларації, виключено запис про реєстрацію декларації з єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт /а.с. 129-130/.

23.06.2014 року головним державним інспектором Дніпропетровського відділу складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил в якому вказано, що замовник будівництва ОСОБА_2 самовільно подовжує виконання будівельних робіт із скління будівлі після скасування декларації про початок виконання будівельних робіт по об'єкту, що є порушенням та невиконання припису Інспекції від 20.03.2012 року щодо зупинення виконання будівельних робіт /т. 1 а.с. 175/.

23.06.2014 року складено припис з вимогою усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом знесення об'єкту «Реконструкції житлового будинку з вбудованим паркінгом під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1» /т.1 а.с. 176/.

Відповідачем суду надано Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року якою визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області № 1-СК від 25.01.2014 року.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти школи навколишньому природному середовищу, а також вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування належить до делегованих повноважень у галузі будівництва виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

За змістом ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил право звернення до суду з вимогою про знесення самочинного будівництва має відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно - будівного контролю.

Розглянувши спір в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що позивач - Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області - звернувся до суду як суб'єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій зі здійснення архітектурно - будівельного контролю у зв'язку з порушенням забудовником вимог законодавства з питань будівництва, містобудування та архітектури, що ці відносини є публічно-правовими, а тому цей спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до п.3 вказаного Положення основним завданням Державної архітектурно-будівельної інспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, у тому числі здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно п. 5 ч. 2 цієї статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 4 статті 50 КАС України передбачено, що громадяни України можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна заявлений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю - суб'єктом владних повноважень на виконання владних управлінських функцій зі здійсненням архітектурно-будівельного контролю, у зв'язку з порушенням забудовником вимог законодавства з питань будівництва (ч.7 ст. 376 ЦК України), то цей спір підлягає розгляду за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року в справі № 6-137цс14, які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх суддів України.

З огляду на те, що судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню.

Оскільки справа не підлягає розгляду у суді загальної юрисдикції, то відповідно до вимог ст. 310 ЦПК України провадження по справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 310 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2014 року - скасувати, провадження по справі за позовом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Дніпропетровській області до ОСОБА_2, треті особи Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, Дніпропетровська міська рада, Головне архітектурно - планувальне управління Дніпропетровської міської ради, за участю прокуратури Жовтневого району м. Дніпропетровська про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Волошин М.П.

Демченко Е.